Рішення

від 29.05.2018 по справі 910/3123/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2018Справа № 910/3123/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Юстко" Простягнення 418 636,72 грн,

Представники сторін:

від позивача: Мєхоношин Д.В. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстко" про стягнення 418 636,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором доручення № б/н від 20.10.2016 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 26.03.2018 було порушено провадження у справі № 910/3123/18 та призначено її до розгляду на 18.04.2018, запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, про дату судового засідання та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.03.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7.

Однак, зазначене поштове відправлення було повернуто поштовою установою до господарського суду на підставі закінчення терміну зберігання.

18.04.2018 представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.04.2018 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 910/3123/18 на 27.04.2018, яка занесена до протоколу судового засідання.

27.04.2018 від позивача до канцелярії суду надійшла письмова заява, в якій останній повідомив суд щодо витребування у нього адвокатом відповідача документів, які стосуються зазначеної справи.

В судовому засіданні 27.04.2018 представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання, яке судом розглянуто та задоволено.

27.04.2018 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.05.2018, яка занесена до протоколу судового засідання.

11.05.2018 в судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 11.05.2018 судом було вирішено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи № 910/3123/18 по суті на 29.05.2018.

З метою повідомлення сторін про дату судового засідання, сторонам було направлено ухвалу-повідомлення від 16.05.2018 рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача та відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, поштове відправлення відповідачу, було повернуто поштовою установою до господарського суду на підставі закінчення терміну зберігання.

29.05.2018 представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю.

В свою чергу, представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 29.05.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (повірений, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстко" (довіритель, відповідач) був укладений договір доручення (надалі - договір), відповідно до п. 2.1 якого сторони визначили, що в порядку та на умовах визначених цим Договором Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії: провести митне очищення та сплату митних платежів в митних органах України за комбайн зернозбиральний HEGE 180, 2000 року випуску, який поставляється в адресу Довірителя від компанії WINTERSTEIGER AG (Австрія).

За твердженнями позивача, на виконання умов договору останнім були надані, а відповідачем прийняті послуги з митного очищення та сплати митних платежів в митних органах України за комбайн зернозбиральний HEGE 180, 2000 року випуску на загальну суму 404 667,63 грн.

Як зазначає позивач, відповідач, за надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим позивачем було подано зазначену позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстко" 418 636,72 грн, з яких 399 667,63 грн. відшкодування витрат, 5 000,00 грн. заборгованості за виконання юридичних дій, 10 177,39 грн. інфляційних втрат та 3 791,70 грн. нарахованих 3% річних.

В свою чергу, відповідач правами, передбаченими чинним законодавством України не скористався, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не наддав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, 20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (повірений, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстко" (довіритель, відповідач) був укладений договір доручення (надалі - договір), відповідно до п. 2.1 якого сторони визначили, що в порядку та на умовах визначених цим Договором Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії: провести митне очищення та сплату митних платежів в митних органах України за комбайн зернозбиральний HEGE 180, 2000 року випуску, який поставляється в адресу Довірителя від компанії WINTERSTEIGER AG (Австрія).

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 договору, повірений має право залучати для виконання юридичних дій залучати третіх осіб, в тому числі митних брокерів та брокерських компаній. За цим Договором Повірений має виключне право на вчинення від імені та за рахунок Довірителя всіх юридичних дій, визначених у п. 1.1. - 1.2 цього Договору.

Згідно з п. 3.1 договору, довіритель зобов'язаний: видати Повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у п. 1.1 цього Договору, забезпечити Повіреного іншими засобами, необхідними для виконання Повіреним його зобов'язань за цим Договором;

А) відшкодовувати Повіреному необхідні витрати, пов'язані із виконанням доручення у строк до 15 листопада 2017;

Б) сплатити Повіреному плату за виконання юридичних дій, передбачених даним Договором, у розмірі 5 000 грн., з урахуванням ПДВ 20% в строк до 1 листопада 2017 року.

В) негайно прийняти від Повіреного усе одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.

Умовами п. 4.2 договору встановлено, що повірений має право на плату за виконання доручення та на відшкодування витрат, пов'язаних із його виконанням.

Відповідно до п. п. 5.1, 6.1 договору, повірений у строк до 10 листопада 2017 року - зобов'язаний подати Довірителю письмовий звіт про виконання доручення із додаванням відповідних виправдних документів. Повірений зобов'язаний виконати доручення протягом 10 листопада 2017 року з дня набрання чинності цим Договором.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (у разі наявності). Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується повним виконанням сторонами своїх обов'язків(п. п. 9.1, 9.2 договору).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір доручення № б/н від 20.10.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором доручення.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст. 1003 Цивільного кодексу України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Частиною 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України встановлено, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено, а відповідачем прийнято відповідні дії на загальну суму 399 667,63 грн., що підтверджується звітом повіреного від 17.10.2017 про виконання договору доручення № б/н від 20.10.2016 разом із підтверджуючими документами: митною декларацією UА125200/2017/612331 від 11.10.2017р.; платіжним дорученням № 2912 від 13.10.2017 року; платіжним дорученням № 2403 від 13.10.2017 року.

Зазначений звіт повіреного підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін без зауважень та заперечень.

Крім того, директором відповідача зазначено, що зі звітом останній ознайомлений, зауважень щодо складу і сум витрат, повноти і порядку виконання доручення, а також переліку і змісту наданих документів у останнього не має.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.Відповідно до ст. 1001 Цивільного кодексу України, договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. п. 5.1, 6.1 договору, повірений у строк до 10 листопада 2017 року - зобов'язаний подати Довірителю письмовий звіт про виконання доручення із додаванням відповідних виправдних документів. Повірений зобов'язаний виконати доручення протягом 10 листопада 2017 року з дня набрання чинності цим Договором.

Згідно з п. 3.1 договору, довіритель зобов'язаний відшкодовувати Повіреному необхідні витрати, пов'язані із виконанням доручення у строк до 15 листопада 2017 та сплатити Повіреному плату за виконання юридичних дій, передбачених даним Договором, у розмірі 5 000 грн., з урахуванням ПДВ 20% в строк до 1 листопада 2017 року.

Беручи до уваги те, що договором встановлено строк виконання - до 10.11.2017, а звіт повіреного складено 17.10.2017, а також враховуючи, що умовами договору визначено строк оплати, а саме: відшкодування витрат до 15.11.2017 та плата за виконанні юридичні послуги до 01.11.2017, тому суд дійшов висновку, що строк оплати за договором доручення позивачем відповідачу настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті за надані послуги на користь позивача 404 667,63 грн. на підставі договору доручення № б/н від 20.10.2016. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 404 667,63 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3 791,70 грн. та інфляційні втрати в сумі 10 177,39 грн.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є нормативно обґрунтованими та арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3 791,70 грн. та в сумі 10 177,39 грн. відповідно.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстко" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 38834114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 б, код ЄДРПОУ 38948033) 399 667,63 грн. відшкодування витрат, 5000,00 грн. плати за договором, 10 177,39 грн. інфляційних втрат, 3 791,70 грн. трьох відсотків річних та 6 279,55 грн. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно ч.1 ст.256 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено

06.06.2018

Суддя Спичак О.М.