Рішення

від 01.06.2018 по справі 910/32/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. м. Київ

Справа № 910/32/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом фізичної особи-підприємця Єфімова Дмитра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД АГРО" про стягнення 1 097 250,00грн, за участю представників:

від позивача - Брушньовська І.І. (довіреність від 07.07.2016);

від відповідача - не з'явилися

встановив:

фізична особа-підприємець Єфімов Дмитро Миколайович (далі - ФОМ Єфімов Д.М.) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД АГРО" (далі - ТОВ СТД Агро ) про стягнення 1097250,00грн основної заборгованості за виконані роботи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем зобов'язань за договором №20092016/211 від 20.09.2016 в частині оплати виконаних робіт у встановлений договором строк (а.с.6-8).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.01.2018 відповідну позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Київської області (а.с.5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з моменту вручення вказаної ухвали (а.с.32-33).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2018 судом відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 14.03.2018 та встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.1-3).

14.03.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.04.2018.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2018 строк підготовчого провадження продовжений на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.04.2018 (а.с.71-72).

19.04.2018 від позивача надійшли витребувані судом оригінали договору та актів, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.04.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2018 (а.с.120-121).

Ухвалою від 07.05.2018 задоволено клопотання позивача від 03.05.2018 про розгляд даної справи в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Одеської області (а.с.135).

11.05.2018 судове засідання проводилось у режимі відеоконференції з Господарським судом Одеської області. Однак, під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції на стадії встановлення осіб тих, хто бере участь у судовому засіданні, перерваний відеозв'язок з технічних причин, що унеможливило продовжити судове засідання, що підтверджується доповідною запискою (а.с.142).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2018 розгляд справи відкладено на 01.06.2018 та вирішено проводити судове засідання в режимі відеоконференції (а.с.143-144).

Між тим, в судове засідання 01.06.2018 у приміщення Господарського суду Київської області з'явився представник позивача - Брушньовська І.І., тому судове засідання 01.06.2018 проводилось без використання системи відеоконференцзв'язку.

Представник відповідача в підготовче та судове засідання не з'явився.

Про проведення підготовчого та судових засідань відповідач у даній справі повідомлений шляхом направлення копій ухвал за адресою. вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 12.10.2016, 13.03.2018, 11.04.2018. Між тим, відповідні поштові відправлення повернуті відділенням зв'язку з довідками, у яких причиною повернення вказано: неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача (а.с.47-51, 115-118, 127-131, 145-148, 153-156); інші причини, що не дали змоги виконати обов'язок щодо пересилання поштового відправлення (а.с.78-81, 82-85).

Однак, адреса, вказана на конвертах, повністю відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а інших відомостей щодо адреси не має; відповідач не повідомляв суд іншої адреси для листування.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

20.09.2016 між ФОП Єфімовим Д.М. (виконавець) та ТОВ "СТД АГРО" укладено договір №20092016/211 (договір, а.с.12-13).

За умовами договору виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені у договорі, а замовник зобов'язується - прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, виконавець мав виконати роботу по збиранню кукурудзи з площі 1200га з плановим початком робіт - 22.09.2016; ціна робіт за 1 га без ПДВ визначена сторонами у 950грн, а загальна вартість робіт - 1 140 000,00грн.

При цьому, договором визначено, що ціна та обсяг робіт можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони підписують відповідну додаткову угоду (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.

Згідно п. 3.3 договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 15.10.2016.

У відповідності до п. 3.4 договору, сторони домовились, що їхні представники здійснюватимуть щоденний облік виконаної роботи шляхом підписання відомостей, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання виконаних робіт за кожний тиждень або при закінченні обсягів виконаної роботи - протягом 3-х календарних днів з моменту настання відповідної події.

Відповідно до п.4.1.5 договору, до обов'язків замовника віднесено своєчасне здійснення оплати робіт виконавцю відповідно до умов договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016, як визначено у його п.7.1.

Позивач, звертаючись з позовом, за яким порушено провадження у справі, посилався на те, що за відповідним договором ним виконані роботи по збиранню урожаю на загальну суму 1 097 250,00грн, проте, такі роботи не оплачені відповідачем.

В якості доказів прийняття таких орбіт відповідачем, позивачем надані акти №20092016/211 від 12.10.2016 на суму 275 500,00грн та №8 від 23.11.2016 на суму 821 750,00грн (а.с.14-15).

Як встановлено під час розгляду справи, акт №8 від 23.11.2016 на суму 821 750,00грн підписано представниками сторін та скріплено печаткою відповідача, у той час як акт №20092016/211 від 12.10.2016 на суму 275 500,00грн підписано позивачем та невідомою особою і такий акт не скріплено печаткою відповідача.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити виконані роботи.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, як визначено ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів оплати позивачу робіт за наданими актами. При цьому, суд не може прийняти в якості доказу виконання позивачем робіт за договором із збирання врожаю акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №20092016/211 від 12.10.2016 на суму 275 500,00грн (а.с.14).

Так, з матеріалів справи вбачається, що станом на 12.10.2016 (день підписання такого акту), директором відповідача та підписантом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.136-138) Когай О.В., у той час як акт підписано іншою особою. Також такий акт не скріплено печаткою відповідача, хоча з договору №20092016/211 від 20.09.2016 та акту №8 від 23.11.2016 вбачається, що печатка у відповідач є.

Надані позивачем роздруківки даних GPS навігатора (а.с.108-110) не можуть бути прийняті в якості доказу того, що роботи щодо яких складено відповідний акт, виконувались, оскільки невідомо достовірно, що такі дані стосуються саме техніки позивача, на якій встановлені певні технічні пристрої, що дозволяють отримувати такі дані, і такою технікою виконувались роботи за договором.

Позивачем 14.12.2017 направлено на адресу відповідача вимогу про оплату послуг на суму 1 097 250,00грн (а.с.22-23), в додатках до якої долучено акти наданих послуг від 12.10.2016 та від 23.11.2016, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком щодо поштового відправлення за №6504513150997 (а.с.24.25).

Між тим, як вбачається з відомостей з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта , відповідне поштове відправлення не вручено відповідачу та не повернуто позивачу; доказів схвалення дій особи, яка підписала акт від імені відповідача, під час розгляду справи не отримано.

Між тим, відповідно до ч.2 ст.527 ЦУ України, кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги .

Отже, при прийнятті виконаних робіт, позивач, який їх передавав мав право вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою.

Таким чином, саме на позивача покладається обов'язок отримати такі докази і він несе ризик непред'явлення такої вимоги.

Під час розгляду справи позивач не надав доказів пред'явлення відповідної вимоги і доказів прийняття виконання особою, яка є уповноваженою на такі дії від імені відповідача.

За таких обставин, суд вважає факт прийняття відповідних робіт на суму 275 500грн за вищевказаним актом не доведеним позивачем.

Крім того, позивачем під час розгляду справи не надано доказів складання відомостей щодо обсягу робіт, як це погоджено сторонами у п 3.4 договору, які суд міг би оцінити у сукупності з іншими зібраними у справі доказами для встановлення такого факту.

Оскільки доказів оплати не надано, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення вартості виконаних робіт щодо яких складено акт 23.11.2013, на якому є посилання на договір, на суму 821750грн, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача 275500грн основної заборгованості у задоволенні позову суд відмовляє, з огляду на недоведеність факту виконання та передачі-приймання таких робіт саме кредитору - відповідачу у справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача - пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 12 326,25грн (821750*1,5/100).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТД АГРО" (вул. Б.Хмельницького, буд. 57, офіс, 1А, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, 08400; ідентифікаційний код 39710333) на користь фізичної особи-підприємця Єфімова Дмитра Миколайовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) 821750грн основної заборгованості та 12 326,25грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 275500грн основної заборгованості у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.06.2018.

Суддя А.Р. Ейвазова