Рішення

від 04.06.2018 по справі 911/514/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/514/18

За позовом Державного підприємства "Укрриба", 04050, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Тургенєвська, будинок 82-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванківський рибсільгосп", 07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вулиця Рибокомбінат, будинок 1

про стягнення 34002,53 грн. за договором зберігання державного майна №38/15 від 19.11.2015

суддя Н.Г. Шевчук

секретар Н.С.Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №11-13/33 від 28.02.2018);

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Державне підприємство "Укрриба" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванківський рибсільгосп" про стягнення 32500,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором зберігання державного майна №38/15 від 19.11.2015 в частині повної та своєчасної оплати за користування державним майном.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.04.2018.

Ухвалою суду від 26.04.2018 сторін повідомлено, що у підготовчому засіданні постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.05.2018.

17.05.2018 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог №11-09/70 від 17.05.2018 (а.с. 80-90), відповідно до якої просив стягнути з відповідача 26861,63 грн. основного боргу, 3556,46 грн. пені, нарахованої за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, 663,30 грн. 3% річних, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, та 2921,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Згідно пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову 34002,53 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою суду від 17.05.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.06.2018.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, письмового відзиву на позов, не подав.

У судовому засіданні 04.06.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд

встановив:

19.11.2015 між Державним підприємством "Укрриба" (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іванківський рибсільгосп" (Зберігач) укладено договір зберігання державного майна №38/15 (Договір, а. с. 19-23), відповідно до розділу 1 якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з Актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі Поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України «Про передачу гідротехнічних споруд» від 6 травня 2003 року №126/752. Зазначене майно розташоване за адресою: Київська область, Поліський район (зона обов'язкового відселення, колишнє с. Жовтневе). Вартість переданого Зберігачу майна визначається на підставі даних бухгалтерського обліку Поклажодавця і відображається по кожній одиниці майна із зазначенням найменування та інвентарного номеру в Акті приймання- передачі майна, який є невід'ємним додатком до цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з дня підписання Акту приймання- передачі згідно п. 4.1. цього Договору і діє до укладення договору оренди. (пункт 7.1. Договору).

Відповідно до Акту приймання-передачі гідротехнічних споруд від 19.11.2015 (Додаток №1 до Договору, а. с. 24) Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди ставів), первісною вартістю 174716,18 грн., яке розташоване за адресою: Київська область, Поліський район, зона обов'язкового відселення, колишнє с. Жовтневе, а саме: Поліський риборозплідник, інвентарний номер - 329, рік введення в експлуатацію - 1967, технічний стан об'єкту - придатний.

В подальшому, у зв'язку із заявою Зберігача про надання дозволу на користування майном або, яке передано згідно з Актом приймання-передачі від 19.11.2015, Сторони уклали Додаткову угоду від 23.11.2015 (Додаткова угода, а.с. 26-28) до Договору зберігання державного майна №38/15 від 19.11.2015, згідно пункту 1 якої Поклажодавець надав згоду Зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даної Додаткової угоди до Договору зберігання, а Зберігач засвідчив свою обізнаність з усіма властивостями майна та його цільовим призначенням. Зберігач здійснює використання майна відповідно до Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств , затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України від 13.01.2004 № 6 та Виробничої програми , що розроблена Зберігачем та погоджена із Поклажодавцем і є невід'ємною частиною даної Додаткової угоди до Договору зберігання.

Пунктом 8 Додаткової угоди передбачено, що Зберігач зобов'язується проводити плату за користування державним майном, зазначеним в Акті приймання-передачі (додаток до Договору зберігання), щомісячно на розрахунковий рахунок Поклажодавця не пізніше 14 числа місяця, наступного за звітним. Ціна за користування державним майном, визначається у Протоколі про договірну ціну, який є невід'ємною частиною даної Додаткової угоди до Договору зберігання і становить на дату підписання даної Додаткової угоди 1600,00 гривень (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ. Розмір щомісячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Ця Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання і діє до укладання договору оренди державного майна (пункт 15 Додаткової угоди).

23.11.2015 Сторони підписали протокол про договірну ціну за користування державним майном, зазначену у Додатковій угоді до Договору №38/15 від 19.11.2015, відповідно до якого щомісячна ціна за договором зберігання державного майна за користування гідротехнічними спорудами складає 1600 (одна тисяча шістсот) грн. разом з ПДВ, із врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Як стверджує Позивач, Відповідач належним чином зобов'язання по оплаті щомісячних платежів за користування гідротехнічними спорудами належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 26861,63 грн., на підтвердження чого надав картку рахунку №361 за договором зберігання державного майна №38/15 від 19.11.2015 за період з 19.11.2015 по 01.03.2018 (а.с. 34-35).

Позивач направив на адресу Відповідача лист №11-12/140 від 18.12.2017, в якому повідомив про дострокове припинення Договору №38/15 від 19.11.2015 з дати отримання даного повідомлення у зв'язку з невиконанням умов, викладених в пункті 8 Додаткової угоди від 23.11.2015, та необхідність у строк п'яти робочих днів після отримання листа підготувати та надати на підпис Акт приймання-передачі майна.

Оскільки заборгованість в розмірі 26861,63 грн. відповідачем не оплачена, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до статті 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що заборгованість за договором зберігання державного майна №38/15 від 19.11.2015 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази оплати за користування державним майном в матеріалах справи відсутні, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 26861,63 грн. основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного здійснення розрахунків позивач просить стягнути із відповідача 3556,46 грн. пені, нарахованої за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по17.05.2018.

Відповідно до пункту 11 Додаткової угоди у разі затримки оплати за використання майна, переданого для зберігання, Зберігач сплачує Поклажодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми не суперечать вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 3556,46 грн. пені, нарахованої за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 663,30 грн. 3% річних, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, та 2921,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по17.05.2018.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми не суперечать вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 663,30 грн. 3% річних, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, та 2921,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 26861,63 грн. основного боргу, 3556,46 грн. пені, нарахованої за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, 663,30 грн. 3% річних, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018, та 2921,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих за кожен місяць прострочення оплат окремо за сукупний період з 15.12.2016 по 17.05.2018.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванківський рибсільгосп" (07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вулиця Рибокомбінат, будинок 1, ідентифікаційний код 35585291) на користь Державного підприємства "Укрриба", 04050, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Тургенєвська, будинок 82-А , ідентифікаційний код 25592421) 26861 (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 63 коп. основного боргу, 3556 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 46 коп. пені, 663 (шістсот шістдесят три) грн. 30 коп. 3% річних, 2921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 14 коп. інфляційних втрат та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 06.06.2018