Рішення

від 05.06.2018 по справі 917/360/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2018 Справа № 917/360/18

за позовною заявою Приватного підприємства "Надь", вул. Влізько 1, с. Підопригори, Лебединський район, Сумська область, 42226

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілео", вул. Героїв Майдану, 82, оф. 28, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення 1 017 900,14 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Стельмах А.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2О

від відповідача: Борсук .В.В.

Обставини справи : розглядається позовна заява Приватного підприємства "Надь" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілео" 1 017 900,14 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами Договору поставки № 141 від 06.09.2017 р ..

03.04.2018 року ухвалою Господарського суду Полтавської області відкрито провадження у справі № 917/360/18 та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 26.04.2018 року.

Відповідач надав суду відзив на позов № 26/04-1 від 26.04.2018 р. (арк. справи 45-47) згідно якого зазначив, що позовні вимоги не підтверджуються поданими у справі доказами, позивачем подано неякісні копії накладних на поставку, вказані накладні відсутні у відповідача, з огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

15.05.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив (арк. с. 40-41), в якій позивач зазначає, що заперечення відповідача на позовну заяву є необґрунтованими та не спростовують доводів, викладених у позовній заяві.

24.05.2018 від позивача надійшло клопотання вх. № 5116 від 24.05.2018 р. про витребування доказів - завірених копій податкових декларацій з додатками по податку на додану вартість за вересень - грудень 2017 року від Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області.

Ухвалою від 24.05.2018 року суд відмовив у задоволенні даного клопотання.

В судовому засіданні 05.06.2018 року позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві.

В судовому засіданні 05.06.2018 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

06 вересня 2017р. між Приватним підприємством Надь (постачальник, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мілео (покупець, відповідач) укладений Договір поставки №141 (Договір, арк. справи 11-12).

За умовами даного Договору Приватне підприємство Надь взяло на себе зобов'язання з поставки відповідачу молока коров'ячого незбираного ДСТУ 3662-97, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов'язання з оплати поставленого молока (п. 1.1. Договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всього було поставлено відповідачу молока на загальну суму 1 132 900,14грн.

Отримане молоко відповідач оплатив частково на суму 115 000,00грн.

29 січня 2018р. позивач направив на адресу відповідача вимогу від 11 січня 2018р. про погашення заборгованості на суму 1 017 900.14грн, яку отримана відповідачем 10 березня 2018р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак суму боргу відповідач не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Таким чином, з посиланням на ст. 15, 16, 525, 610, 612, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було поставлено відповідачу молоко коров'яче незбиране ДСТУ 3662-57 за приймальними квитанціям за формою 3-ПК" (МС) №5 від 30 вересня 2017р. на загальну суму 629140.73 грн.; № 7 від 31 жовтня 2017р. на загальну суму 503759.41 грн. ( арк. справи13-14).

Згідно п.5.4 договору покупець здійснює оплату за об'єм молока, поставленого постачальником покупцю, протягом 7 календарних днів у найближчий банківський день, наступним за останнім днем поставки у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, отриманий товар оплатив не в повному обсязі, сплатив позивачу лише 115 000 грн. ( арк. справи 15-19).

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за договором № 141 становить 1017900,14 грн.

Заперечення відповідача носять формальний характер та не спростовують обґрунтованості позовних вимог. Суд вважає вказані заперечення безпідставними з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні 05.06.2018 року судом було оглянуто та досліджено оригінали приймальних квитанцій за формою 3-ПК" (МС) №5 від 30 вересня 2017р. на загальну суму 629140.73 грн. та № 7 від 31 жовтня 2017р. на загальну суму 503759.41 грн. Завірені копії вказаних накладних залучено також до матеріалів справи.

Порядок складення прийомних квитанцій на закупівлю молочної сировини та форма квитанції встановлені Інструкцією щодо заповнення Прийомної квитанції на закупівлю молочної сировини (форма №3-ПК (МС) ( Інструкція), затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 грудня 2015р.№457 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2015р. за №1582/28027.

ОСОБА_3 І Інструкції встановлено, що прийомна квитанція - документ, у якому приймальник на підставі Спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини (форма № 1-ТН (МС)) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

П.4. ОСОБА_3 І Інструкції визначено, що прийомна квитанція складається у двох примірниках і не пізніше 03 числа наступного за звітним місяця надається:

перший примірник - продавцю;

другий примірник - приймальнику.

Документальне забезпечення записів у Прийомній квитанції здійснюється відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами) (П.5. ОСОБА_3 І Інструкції).

Отже, обов'язок щодо складення Прийомної квитанції на закупівлю молочної сировини (форма №3-ПК (МС) покладено саме на приймальника (в даному випадку на відповідача).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наданими доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача .

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілео" ( вул. Героїв Майдану, 82, оф. 28, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300 , ідентифікаційний код 35331085) на користь Приватного підприємства "Надь" ( вул. Влізько 1, с. Підопригори, Лебединський район, Сумська область, 42226 , ідентифікаційний код 34236253) 1 017 900,14 грн. заборгованості за договором №141 від 06.09.2017 року, 15268,51 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

Рішення підписано 06.06.2018 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.