Постанова

від 04.06.2018 по справі 910/2867/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р. Справа№ 910/2867/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від позивача - Руднєва О.М. - ордер КВ№104406 від 18.05.2018р.,

від відповідача 3 - Титаренко Ю.П. - дов. №1811/3 від 06.04.2017р.,

від відповідача 4 - Барсученко О.В. - дов. №2461 від 11.12.2017р.,

від відповідача 5 - Барсученко О.В. - довіреність б/н від 20.11.2017р., Цирулевська М.В. - дов. б/н від 10.05.2018р.,

від відповідача 6 - Ресенчук В.М. - довіреність №2434-03/67 від 02.02.2018р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Мікрофарм" та Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Фармацевтична компанія „Здоров'я"

на рішення господарського суду м.Києва від 16.11.2017р.

(повний текст складено 23.11.2017р.)

у справі №910/2867/17 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК"

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України

2) Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Універсальне

агентство „Про-Фарма"

3) ТОВ "Фармацевтична компанія „Здоров'я"

4) Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) „Стома"

5) ТОВ „Мікрофарм"

6) Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про визнання частково недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг №19850

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 16.11.2017р. у справі №910/2867/17 позов задоволено повністю; визнано Свідоцтво України №19850 від 15.06.2001р. на знак для товарів і послуг недійсним частково відносно всіх товарів 5 класу МКТП, для яких він зареєстрований; зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність"; стягнуто на користь ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК": з ТОВ „Універсальне агентство „Про-Фарма" 800 грн.; з ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я" 800 грн.; з Публічного акціонерного товариства „Стома" 800 грн.; з ТОВ „Мікрофарм" 800 грн. судового збору.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ТОВ „Мікрофарм" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 16.11.2017р. скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" відмовити.

Також до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду м.Києва від 16.11.2017р. у справі №910/2867/17 звернулось ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я", в якій просить суд повністю назване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відзивах на апеляційні скарги ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а рішення господарського суду м.Києва від 16.11.2017р. у справі №910/2867/17 залишити без змін.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. і 14.12.2017р. апеляційні скарги були прийняті до провадження та призначені до розгляду на 15.01.2018р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. ухвалено здійснювати апеляційний розгляд справи №910/2867/17 за редакцією Господарського процесуального кодексу України, яка набрала чинності 15.12.2017р., за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 „Апеляційне провадження" розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. об'єднано апеляційні скарги ТОВ „Мікрофарм" та ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я" на рішення господарського суду м.Києва від 16.11.2017р. у справі №910/2867/17 в одне апеляційне провадження.

Колегією суддів у судовому засіданні 15.01.2018р. оголошувалась перерва згідно ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 23.01.2018р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018р. розгляд справи №910/2867/17 відкладено на 31.01.2018р. для надання можливості учасникам провадження підготувати питання на вирішення судової експертизи, надати кандидатуру експерта та обрати експертну установу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2018р. клопотання ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я" про призначення повторної судової експертизи з питань інтелектуальної власності задоволено та призначено по справі №910/2867/17 повторну судову експертизу з питань інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 501).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018р. поновлено апеляційне провадження у справі №910/2867/17 та призначено справу до розгляду на 21.05.2018р.

21.05.2018р. колегією суддів у судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.06.2018р. відповідно до вимог ст.216 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-3, відповідача-4, відповідача-5 і відповідача-6, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальне агентство "Про-Фарма" (відповідач-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" (відповідач-3), Публічне акціонерне товариство "Стома" (відповідач-4) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрофарм" (відповідач-5) є власниками знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ", захищеного Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р. (дата подання заявки 17.02.1998 р.).

ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання частково недійсним Свідоцтва на знак для товарів і послуг №19850. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг №19850 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки позначення "ИНГАЛИПТ" станом на дату подання відповідної заявки не мало розрізняльної здатності.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

За приписами ст. 424 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частинами 2, 4 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Пунктом 62 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" передбачено, що відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.93 № 3771-XII "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки. Таким чином, господарські суди повинні оцінювати відповідність зареєстрованих позначень умовам надання правової охорони згідно із законодавством, що було чинним на дату подання заявки.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( в редакції, що діяла на дату подання заявки - 17.02.1998 р.), правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом останнього року дії свідоцтва, щоразу на 10 років. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Відомством. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону . Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Відомства або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або не відхилена.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції, що діяла на дату подання заявки - 17.02.1998 р.) не можуть одержати правову охорону позначення, які, зокрема, не мають розрізняльної здатності.

Зважаючи на предмет та підстави заявлених позовних вимог по даній справі, обставинами, що підлягають дослідженню та доказуванню по даній справі, є наявність або відсутність розрізняльної здатності знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ", захищеного свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг №19850 від 15.06.2001 р., станом на дату подання заявки - 17.02.1998 р., та, як наслідок, обґрунтованості надання правової охорони знаку для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ".

Судами першої та апеляційної інстанцій по справі призначались судові експертизи об'єктів інтелектуальної власності, як первинна так і повторна. Також на замовлення ТОВ"Мікрофарм" була проведена експертиза об'єктів інтелектуальної власності.

В матеріалах даної справи містяться висновки судових експертів Коваленко Т.В. №1159 від 29.09.2017 р. (а.с.132-142 том 2), Андрєєвої А.В. № 4-01/2018 від 19.01.2018 р. (а.с.245-270 том 3) та Ковальової Н.М. №036/18 від 28.03.2018 р. (а.с. 13-31 том 4), на вирішення яких було поставлено питання:

- Чи є знак для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ", зареєстрований за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р., таким, що не мав розрізняльної здатності станом на дату подання заявки (17.02.1998 р.)?

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України не є державною спеціалізованою установою в розумінні ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" . Для проведення експертизи та надання висновку №1159 від 29.09.2017 р. безпосередньо судовим експертом Коваленко Т.В. суд першої інстанції повинен був зазначити про це в ухвалі про призначення експертизи, дотриматись вимог ч. 3 ст. 41 ГПК України (в редакції, чинній на дату прийняття ухвали Господарського суду м. Києва від 20.07.2017 р.) та повідомити персонально експерта Коваленко Т.В. про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384 , 385 Кримінального кодексу України , чого здійснено не було.

З Висновків експертів №1159 від 29.09.2017 р., №4-01/2018 від 19.01.2018 р. та №036/18 від 28.03.2018 р. вбачається, що вони є відмінними.

З Висновку експерта Коваленко Т.В. №1159 від 29.09.2017 р. (а.с.132-142 том 2) вбачається, що експерт, проводячи дослідження спірного об'єкту, встановив, що він є таким, що не мав розрізняльної здатності станом на дату подання заявки (17.02.1998 р.) відносно товарів 05 класу МКТП.

У відповідності до ч. 3 ст. 98 ГПК України, ч. 1 ст. 101 ГПК України (в редакції, що набрала чинності 15.12.2017 р.) висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Положеннями ст. 98 ГПК України (в редакції, що набрала чинності 15.12.2017 р.) унормовано, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Крім того, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України (в редакції від 15.12.2017 р.) порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність можуть здійснювати, зокрема, судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Надавши правову оцінку висновку судового експерта Андрєєвої А.В. № 4-01/2018 від 19.01.2018 р., судом апеляційної інстанції встановлено його відповідність вищезазначеним вимогам норм ГПК України та Закону України "Про судову експертизу", що означає належність та допустимість даного доказу при розгляді даної справи.

При цьому, судом враховано, що відповідачем (ТОВ Мікрофарм ) дотримано вимог ст.ст. 80 ГПК України, оскільки висновок судового експерта відповідач не міг надати в суд першої інстанції (зважаючи на відсутність такої процесуальної можливості згідно ГПК України, редакція якого діяла до 15.12.2017 р.), а в задоволенні клопотання ТОВ Мікрофарм про призначення повторної експертизи (т. 2, а.с. 202-203) судом першої інстанції було відмовлено.

З огляду на вищезазначені обставини суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта ТОВ Мікрофарм про неможливість надання в якості доказу висновку судового експерта № 4-01/2018 від 19.01.2018 р. до суду першої інстанції, та, зважаючи на приписи ст. 80 ГПК України, приймає до розгляду вказаний висновок судового експерта як належний та допустимий доказ.

За результатами експертного судового дослідження (висновок судового експерта Андрєєвої А.В. № 4-01/2018 від 19.01.2018 р.) із застосуванням спеціальних знань при наданні відповіді на поставлене питання експертом зроблений висновок, що знак для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ", зареєстрований за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р., не є таким, що не мав розрізняльної здатності станом на дату подання заявки (17.02.1998 р.).

Згідно висновку експерта Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності Ковальової Н.М. №036/18 від 28.03.2018 р., за результатами повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 910/2867/17, знак для товарів і послуг ИНГАЛИПТ , зареєстрований за свідоцтвом України № 19850 від 15.06.2001 р., не є таким, що не мав розрізняльну здатність станом на дату подання заявки (17.02.1998 р.).

При цьому, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із доводами апелянтів про відсутність порушення будь-яких прав позивача при поданні заявки (17.02.1998 р.) на державну реєстрацію знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ", який в подальшому було зареєстровано (свідоцтво України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р.).

Відповідно до ст. 74 ГПК України саме позивач мав довести в установленому законом порядку наявність факту порушення його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права, чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (постанова Вищого господарського суду України від 23.03.2011 р. та постанова Верховного Суду України від 12.09.2011 р. у справі №33/341).

Належних та допустимих доказів на підтвердження порушеного права позивача, суті такого порушення та підстав захисту або поновлення порушеного права позивача матеріали справи не містять, а судом першої інстанції цього не перевірено та не надано належної правової оцінки.

Твердження позивача про невідповідність свідоцтва України на знак для товарів і послуг №19850 нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача не є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним в судовому порядку, оскільки відповідно до приписів ст. 4 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, із врахуванням всіх вищевикладених обставин, вимоги позивача про визнання частково недійсним (відносно всіх товарів 05 класу МКТП) свідоцтва України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р. щодо знака для товарів і послуг "ИНГАЛИПТ" є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Інші позовні вимоги є похідними від вимог про визнання частково недійсним свідоцтва України на знаки для товарів і послуг № 19850 від 15.06.2001 р., з огляду на що підстави для їх задоволення відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків щодо правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги ТОВ „Мікрофарм" і ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я" підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 16.11.2017р. - скасуванню. В задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити повністю з наведених вище мотивів.

З позивача підлягають стягненню понесені відповідачами 3 та 5 судові витрати: сплачений судовий збір і вартість оплати експертизи об'єктів інтелектуальної власності (а.с. 244 том 3 та а.с. 34-39 том 4).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 270, 277, 282, 283 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ТОВ „Мікрофарм" і ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я" задовольнити.

Рішення господарського суду м.Києва від 16.11.2017р. у справі №910/2867/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" в позові про визнання частково недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг №19850 відмовити повністю.

Стягнути з ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" (61051, м. Харків, вул. Артилерійська, буд.6; код ЄДРПОУ 39283067) на користь ТОВ „Мікрофарм" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 20; код ЄДРПОУ 21257625) 33 520 грн. понесених судових витрат.

Стягнути з ТОВ „КОСМЕТИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ „ГРІН ФАРМ КОСМЕТИК" (61051, м. Харків, вул. Артилерійська, буд.6; код ЄДРПОУ 39283067) на користь ТОВ „Фармацевтична компанія „Здоров'я" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 22; код ЄДРПОУ 31437750) 26 857,60 грн. понесених судових витрат.

Справу №910/2867/17 повернути до господарського суду м.Києва, який зобов'язати видати відповідні накази.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 06.06.2018р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Доманська