Рішення

від 06.06.2018 по справі 227/3690/17

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.06.2018 227/3690/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 червня 2018 року. м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - Притуляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання - Харькової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального лікувально-профілактиктичного закладу Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги до ОСОБА_1, про розірвання договору та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить розірвати договір про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2, укладений з відповідачем та стягнути 65000,00 грн., отриманих відповідачем в якості матеріальної допомоги.

Позовні вимоги обґрунтувані невиконанням з боку відповідача зобов'язань за договором про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2, укладеним між ОСОБА_1 та КЛПЗ "Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" щодо обов'язку відповідача відпрацювати на посаді завідувача амбулаторії, сімейного лікаря або на іншій посаді за погодженням з позивачем в КЛПЗ "Добропільський районний ЦПМСД" протягом 5 років з моменту підписання даного Договору.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті Добропільського міськрайонного суду Донецької області http://dpm.dn.court.gov.ua , однак доказів поважності своєї неявки, відзиву по позовну заяву або заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

13.10.2014 року між Комунальним лікувально-профілактиктичним закладом Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги - (Сторона 1) та ОСОБА_1 (Сторона 2) було укладено договір про надання матеріальної допомоги № 2 відповідно до умов якого КЛПЗ Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги зобов'язався надати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 65000,00 грн. у вигляді матеріальної допомоги на облаштування, що передбачена Програмою місцевих стимулів у Добропільському районі на 2012-2015 роки, затвердженої рішенням сесії районної ради від 29.12.2011 року № VI-14/5.

Згідно п.3.3 Договору, ОСОБА_1 зобов'язалася відпрацювати на посаді завідувача амбулаторії, сімейного лікаря, або на іншій посаді за погодженням з КЛПЗ Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги протягом п'яти років з моменту укладання договору - до 12 жовтня 2019 року.

Відповідно до п.4.3 Договору, у випадку дострокового розірвання Договору з ініціативи Сторони 2, остання зобов'язується повернути суму фактично отриманої матеріальної допомоги в повному обсязі, визначеному в цьому Договорі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Сторони 1, який зазначається у відповідній додатковій угоді про дострокове розірвання даного Договору.

З боку позивача зобов'язання за договором було виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 14.10.2014 року № 424.

В серпні 2017 року, відповідач звернулася до позивача із заявою про звільнення за власним бажанням з 15.08.2017 року у зв'язку з переїздом для постійного проживання в іншу місцевість, просила надіслати трудову книжку за адресою проживання її матері.

Після чого на адресу зазначену у заяві позивачем було направлено ОСОБА_1 листи з повідомленням щодо поверненням суми фактично отриманої матеріальної допомоги в повному обсязі до 15 серпня 2017 року, однак відповіді на листи позивач не отримав.

Згідно до наказу № 124 -к від 10.08.2017 року ОСОБА_1, завідувача Центральної районної амбулаторії ЗПСМ № 7, лікаря загальної практики -сімейного лікаря Центральної районної амбулаторії ЗПСМ № 7 за сумісництвом 14.08.2017 року звільнено з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

07.11.2017р. на засіданні комісії, щодо розподілу коштів, затверджених, затверджених Програмою місцевих стимулів для медичних працівників Добропільського району на 2016-2016 роки, розглядалося питання щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 65000,00 грн., отриманих за Програмою місцевих стимулів для медичних працівників Добропільського району на 2016-2016 роки згідно договору про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2, та було вирішено розірвати в судовому порядку договір про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2, укладений між ОСОБА_1 та КЛПЗ "Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги".

Таким чином, позивач розірвати порядку договір про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2, укладений між ОСОБА_1 та КЛПЗ "Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", у зв'язку із істотним порушенням його умов відповідачем та стягнути з відповідача отримані за даним договором грошові кошти у сумі 65000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договір визначається як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами та встановлені судом фактичні обставини справи, спірний договір про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2 було укладено з відповідачем в межах Програми місцевих стимулів у Добропільському районі на 2012-2015 роки, метою якої є кадрове забезпечення медичними працівниками в Добропільському районі, на що виділені певні грошові кошти.

Отже, укладаючи спірний договір та надаючи відповідачеві матеріальну допомогу, позивач розраховував на те, що ОСОБА_1 пропрацює медичним працівником щонайменш 5 років, як то передбачено цим Договором.

Відповідач, укладаючи спірний договір, була ознайомлена з його умовами та відповідальністю за порушення зобов'язання, правовідносини які склались між сторонами є договірними, відповідач усвідомлювала наслідки укладення договору.

Однак, фактично ОСОБА_1 пропрацювала менш ніж 3 роки, не виконавши таким чином свої зобов'язання за вказаним договором.

Оцінюючи усі наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що допущене відповідачем порушення умов договору про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2 є істотним порушенням в розумінні ст..651 ЦК України, оскільки внаслідок цього порушення позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання договору про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. №2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, укладеним між сторонами договором встановлений обов'язок відповідача ОСОБА_3 повернути суму фактично отриманої матеріальної допомоги в повному обсязі, визначеному в цьому Договорі, у випадку дострокового розірвання Договору з її ініціативи. Відповідне повернення має здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, який зазначається у відповідній додатковій угоді про дострокове розірвання даного Договору.

З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, звернення відповідача у серпні 2017 року до позивача із заявою про звільнення за власним бажанням з 15.08.2017 року, тобто до закінчення п'ятирічного терміну з моменту укладання спірного договору протягом якого відповідач мала пропрацювати, та її прохання надіслати поштою трудову книжку, суд дійшов висновку, що такі дії відповідача є ініціативою щодо дострокового розірвання договору.

Обраний відповідачем спосіб дострокового розірвання Договору унеможливлював дотримання його умови (п.4) щодо укладання додаткової угоди про дострокове розірвання даного Договору із зазначенням реквізитів для повернення отриманої матеріальної допомоги.

Разом із тим, вказані обставини не звільняють відповідача від встановленого договором обов'язку повернути отриману матеріальну допомогу в разі дострокового розірвання цього договору з її ініціативи.

З урахуванням того, що позивачем було направлено ОСОБА_1 листи з повідомленням щодо поверненням суми фактично отриманої матеріальної допомоги в повному обсязі до 15 серпня 2017 року із зазначенням необхідних платіжних реквізитів, суд також не вбачає й поважності причин невиконання відповідного зобов'язання.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 65000,00 грн., отриманих відповідачем в якості матеріальної допомоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 611, 651 Цивільного кодексу України, ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального лікувально-профілактиктичного закладу Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги до ОСОБА_1, про розірвання договору та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Розірвати договір про надання матеріальної допомоги від 13.10.2014р. № 2, укладений між Комунальним лікувально-профілактиктичним закладом Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (ЄДРПОУ 37802778) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії АН № 305859, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Комунального лікувально-профілактиктичного закладу Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (ЄДРПОУ 37802778) - 65000,00 грн. ( шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії АН № 305859, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Комунального лікувально-профілактиктичного закладу Добропільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , ЄДРПОУ 37802778, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Притуляк

06.06.2018