Рішення

від 25.04.2018 по справі 183/5150/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5150/17

№ 2/183/732/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про:

- визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 6,180 га (кадастровий номер 1223210500:02:030:0169), яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4, померлого 03 травня 2014 року,

встановив:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 травня 2014 року помер ОСОБА_4, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме - земельна ділянка площею 6,180 га (кадастровий номер 1223210500:02:030:0169), яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_4 та постійно проживав разом із останнім. Оскільки померлий ОСОБА_4 заповіт не складав, на спадкове майно розповсюджується положення про спадкування за законом на яке мають право його спадкоємці. Позивач прийняв спадщину відповідно до п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України. 11 вересня 2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,180 га (кадастровий номер 1223210500:02:030:0169), яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Однак, 11 вересня 2017 року приватним нотаріусом відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії через відсутність оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю. Вказує, що земельна ділянка площею 6,180 га (кадастровий номер 1223210500:02:030:0169) належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія III-ДП № 106097 виданого 27 листопада 2001 року Перещепинською міською Радою народних депутатів на підставі рішення 19 сесії XXIII скликання Перещепинської міської Ради народних депутатів № 18-19/ХХІІІ від 03 жовтня 2001 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 18015. У позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку площею 6,180 га (кадастровий номер 1223210500:02:030:0169), яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У зв'язку з відмовою нотаріальної контори видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, він не має можливості здійснити реєстрацію права власності на успадковану ним земельну ділянку та отримати правовстановлюючі документи, що в свою чергу унеможливлює набуття позивачем права власності.

Представник позивача до суду не з`явився, надавши заяву, в якій підтримав позов та просив його задовольнити.

Представником відповідача, третьою особою, надано суду заяви, згідно з якими останні просили розглядати позов у їх відсутність. Не заперечили проти задоволення позову. Відзиву та пояснень не надавали.

Судом в судовому засіданні 17 жовтня 2017 року, 05 грудня 2017 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано від третьої особи спадкову справу після смерті ОСОБА_4, отриману судом 23 квітня 2018 року.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.14, 15/ на підставі рішення 19 сесії XXIII скликання Перещепинської міської Ради народних депутатів №18-19/ХХІІІ від 03 жовтня 2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,180 га (кадастровий номер 1223210500:02:030:0169) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що видано Державний акт на право приватної власності на землю серія III-ДП № 106097 від 27 листопада 2001 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №18015. Означене стверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с.15-17/.

Згідно зі свідоцтвом про одруження від 29 грудня 2001 року серія І-КИ № 124489, виданого Виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, 29 грудня 2001 року укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

24 січня 2002 року у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_2 /а.с.6/.

03 травня 2014 року помер ОСОБА_4І /а.с.5/.

З довідки № 2041 від 24 вересня 2014 року, виданої Виконавчим комітетом Перещепинської міської ради вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з малолітнім сином - ОСОБА_2, дружиною - ОСОБА_5.

Розпорядженням Голови Новомосковської РДА від 16 травня 2017 року ОСОБА_1 призначений опікуном над неповнолітнім ОСОБА_2 /а.с.12/.

З отриманої судом копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 вбачається, що 25 вересня 2014 року ОСОБА_5, діючи, як законний представник ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4

Також, 25 вересня 2014 року ОСОБА_5 подала нотаріусу заяву про відмовляється від прийняття спадкових прав за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 на користь його малолітнього сина - ОСОБА_2

16 лютого 2017 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/6147/16 ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав відносно сина - ОСОБА_2 /а.с.9-11/.

27 вересня 2017 року на користь ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку по вул. Гвардійська, 39, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області після смерті ОСОБА_4

Щодо спадкової земельної ділянки листом нотаріуса від 11 вересня 2017 року № 77/01-16 роз'яснено, про неможливість вчинення нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку /а.с.19/.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Ч.1 ст.1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Ст.1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч.1 ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ст.1273 ЦК України визначає, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч.2 ст.1274 ЦК України).

Таким чином, наданими суду доказами в своїй сукупності підтверджуються факти: набуття спадкодавцем за життя спірної земельної ділянки, реєстрації права власності у встановленому законом порядку, відсутність можливості позивача, через смерть спадкодавця та в зв'язку зі змінами в законодавстві щодо реєстрації права власності на земельні ділянки, отримати від органу, що здійснював видачу правовстановлюючого документу дублікат такого документу, відсутність у позивача оригіналу документу, яким встановлено право власності. Однак, враховуючи, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину в силу постійного проживання з померлим на момент смерті, а інший спадкоємець першої черги відмовився від прийняття спадщини на користь позивача, підставою відмови у видачі свідоцтва про право власності нотаріусом вказано відсутність належних правовстановлюючих документів, чим порушуються спадкові права позивача, інші особи, які мають право на спадщину за законом чи заповітом, у відповідності до матеріалів спадкової справи, з урахуванням доказів, отриманих судом - відсутні, суд приходить до висновку, що аргументи позивача обґрунтовані підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, норми права, на які посилається позивач в обґрунтування позову підлягають застосуванню до даних правовідносин і наявні підстави для визнання за позивачем права власності на майно, належне померлій в порядку спадкування за законом, а тому - позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258 , 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП НОМЕР_1) в інтересах ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2) до Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченко, 43; РНОКПП 04338463), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 (місцезнаходження: вул. Шевченко, 42, м. Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська область; свідоцтво № 3525) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 6,180 га, кадастровий номер 1223210500:02:030:0169, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4, померлого 03 травня 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов