Рішення

від 06.06.2018 по справі 826/17851/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2018 року № 826/17851/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МІНТ ЛАЙФ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІНТ ЛАЙФ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2017 року №0034751406.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що під час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2017 року №0034751406 відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, чим порушено права та законні інтереси позивача, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, з урахування заявленого клопотання, суд подальший розгляд справи здійснив в порядку письмового провадження.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІНТ ЛАЙФ" (код ЄДРПОУ 40476224, надалі - ТОВ "Мінт Лайф") згідно даних про основний вид економічної діяльності, у відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 травня 2016 р., займається роздрібною торгівлею фармацевтичними товарам в спеціалізованих магазинах.

06 вересня 2017 року уповноваженими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (надалі - ГУ ДФС у Київській області), на підставі наказу №1563 від 31 серпня 2017 року та, відповідно, направлень №4919 і №4920 від 06 вересня 2017 року, проведено фактичну перевірку аптеки ТОВ "Мінт Лайф", розташованої за адресою: м. Ірпінь, вул. Лісова, 50, офіс 192, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №2319/1000/14/40476224 від 06 вересня 2017 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: не оприбуткування у розділі 2 Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) готівкових коштів на загальну суму 5716,12 грн., а саме готівкові кошти у сумі 3516,06 грн. оприбутковані у КОРО 09 січня 2017 року на підставі фіскального звітного чека №42, сформованого 10 січня 2017 року, готівкові кошти у сумі 2200,06 грн. оприбутковані у КОРО 02 лютого 2017 року на підставі фіскального звітного чека №66, сформованого 03 лютого 2017 року.

На підставі акту фактичної перевірки №2319/1000/14/40476224 від 06 вересня 2017 року ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0034751406 від 15 вересня 2017 року, яким до ТОВ "Мінт Лайф" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 28580,60 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ "Мінт Лайф" шляхом направлення скарги за вих. №23 від 30 вересня 2017 року до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) та ГУ ДФС у Київській області.

За результатами розгляду скарги ДФС України рішенням №27469/6/99-99-11-03-01-25 від 24 листопада 2017 року залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0034751406 від 15 вересня 2017 року - без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

У відповідності до абзацу 1 статті 2 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року №679-XIV (надалі - Закон №679-XIV) Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Як зазначено в статті 6 Закону №679-XIV відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Також, згідно статті 7 Закону №679-XIV Національний банк виконує, зокрема, такі функції як: встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками; визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації; здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

За приписами статті 33 Закону №679-XIV для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює: 1) виготовлення та зберігання банкнот і монет; 2) створення резервних фондів банкнот і монет; 3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків; 4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет; 5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки; 6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій; 7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

Відповідно до статті 33 Закону №679-XIV та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15 грудня 2004 року №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (надалі - Положення №637), що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

За визначеннями пункту 1.2 Положення №637 (тут і надалі, нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства - юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування; готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам'ятні монети, які є дійсними платіжними засобами; готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей - книга, що застосовується для обліку готівки та сплачених документів; книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час; операційний час - частина операційного дня банку, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком самостійно та закріплюється в його внутрішніх нормативних актах; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі; реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг); розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №266/95-ВР (надалі - Закон №266/95-ВР), дія якого згідно абзацу 1 преамбули, поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями статті 2 Закону №266/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; фіскальна пам'ять - запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою; фіскальний режим роботи - режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо; фінансова санкція - грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів господарювання за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.

Зобов'язання суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу наведені у статті 3 Закону №266/95-ВР, зокрема, вказані суб'єкти зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Абзацом 1 статті 8 Закону №266/95-ВР встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (надалі - Порядок №547).

Згідно пункту 1 Порядку №547 цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

За визначенням пункту 3 Порядку №547 сума розрахунку - сума готівкових коштів, отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державній лотереї та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій наведений у розділі 2 Порядку №547.

Відповідно до приписів пунктів 1, 3, 6 глави 1 розділу 2 Порядку №547 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).

Книга ОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.

Книга ОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування книги ОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій визначений у главі 4 розділу 2 Порядку №547, зокрема пунктом 13 передбачено, що виправлення записів у книзі ОРО може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів (надалі - Положення №13), Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).

За визначенням пункту 2 Положення №13 фіскальний номер - сформований відповідно до встановлених правил унікальний номер реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій, який надається органом державної фіскальної служби при реєстрації відповідного засобу обліку розрахункових операцій.

Статтею 15 Закону №266-95-ВР встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно пункту 7.3 Положення №637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Особлива увага під час перевірки має приділятися встановленню повноти та своєчасності оприбуткування в касах готівкових надходжень, одержаних підприємством (за реалізовану продукцію, продані товари, виконані роботи, надані послуги і за позареалізаційні операції тощо) (пункт 7.12 Положення №637).

Вимоги до організації готівкових розрахунків наведені у главі 2 Положення №637.

Так, згідно приписів пункту 2.6 вказаної глави Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вже зазначалося, фактичною перевіркою господарської одиниці суб'єкта господарської діяльності ТОВ "Мінт Лайф" - аптеки, розташованої за адресою: м. Ірпінь, вул. Лісова, 50, офіс 192, встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, а саме готівкові кошти у сумі 3516,06 грн. оприбутковані у КОРО 09 січня 2017 року на Z-звіту №42, сформованого 10 січня 2017 року, готівкові кошти у сумі 2200,06 грн. оприбутковані у КОРО 02 лютого 2017 року на підставі Z-звіту №66, сформованого 03 лютого 2017 року.

Таким чином, загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки склала 5716,12 грн.

Отже, посадовими особами контролюючого органу вказане порушення було виявлено на підставі аналізу записів книги ОРО ТОВ "Мінт Лайф".

Згідно додатку до акту перевірки, а саме пояснень від 06 вересня 2017 року, наданих завідувачем аптеки позивача, яка була присутня під час здійснення згаданої фактичної перевірки уповноваженими особами відповідача, причина по якій Z-звіт №42 від 10 січня 2017 року обліковано в розділі 2 книги ОРО 09 січня 2017 року та Z-звіт №66 від 03 лютого 2017 року обліковано в розділі 2 книги ОРО 02 лютого 2017 року їй не відома, оскільки в зазначені дні вона не працювала, але зазначила, що у відповідному розділі книги ОРО є відмітки ЦСО про поломку апарата 09 січня 2017 року з відновленням його роботи 10 січня 2017 року та відмітка про поломку РРО 02 лютого 2017 року з відновленням його роботи 03 лютого 2017 року.

Так, у розділі 4 книги ОРО №3000273245Р/1, що належить ТОВ "Мінт Лайф", містяться записи, зокрема, що 09 січня 2017 року РРО вийшов з ладу о 18:53 год. - "Не реагує на команди ПО. Ремонт інтерфейсу", та був відновлений 10 січня 2017 року о 8:53 год. Номер першого Z-звіту після відновлення роботи РРО - 42. Також, є запис, що РРО виходив з ладу 02 лютого 2017 року - "Не включається Ремонт блоку живлення", та відновлений 03 лютого 2017 року. Номер першого Z-звіту після відновлення роботи РРО - 66.

У відзиві на позов, а також більш ґрунтовно у додаткових поясненнях, відповідач наголошує на тому, що записи стосовно поломки РРО позивача, які було зафіксовано в книзі ОРО 09 січня 2017 року о 18:53 год. з відновленням його роботи 10 січня 2017 року о 8:53 год. та 02 лютого 2017 року з відновленням роботи 03 лютого 2017 року, не відповідає дійсності, оскільки згідно інформації із аналітичної системи ІС "Податковий блок", яку має змогу відстежувати ГУ ДФС по бездротових каналах зв'язку та роздруківка якої була надана суду, касовий апарат позивача працював у вказані дні, а о 19:58 год. 09 січня 2017 року та 02 лютого 2017 року зробив "службову видачу", що є підтвердженням його робочого стану та, водночас, сумнівів стосовно дійсності проведення його ремонту.

Також, відповідач звернув увагу суду на допущені виправлення у записах стосовно ремонту в книзі ОРО позивача, а також відсутність індивідуального клейма працівника ЦСО, який проводив його ремонт.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 (СПД ОСОБА_1), який згідно договору №70 від 01 січня 2017 року та у відповідності до наведених записів книги ОРО позивача, виконував сервісне обслуговування та ремонт РРО №402010878 09-10 січня 2017 року і 02-03 лютого 2017 року, підтвердив факт проведення ремонту РРО позивача в кінці робочого дня за вказаними датами, а також зазначив, що після здійснення ремонту, наступного дня РРО роздрукував відповідні Z-звіти. Повідомив, що власного клейма не має, користується своїм підписом.

Отже, як вбачається з наведеного, ремонт РРО позивача був проведений у відповідності до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601.

Таким чином, згідно матеріалів справи, факт своєчасності оприбуткування позивачем готівкових коштів 09 січня 2017 року та 02 лютого 2017 року підтверджуються відповідними записами в книзі ОРО №3000273245Р/1.

Тобто, формування 10 січня 2017 року Z-звіту №42 та 02 лютого 2017 року Z-звіту №66 мало суто технічний характер, у той час як надходження готівки та її оприбуткування фактично відбулось у день одержання готівкових коштів - 09 січня 2017 року та 02 лютого 2017 року відповідно, а отже згідно приписів пункту 2.6 Положення №637.

У позовній заяві позивач вказує на те, що акт від 06 вересня 2017 року, який був складений за результатом проведення фактичної перевірки уповноваженими особами відповідача 06 вересня 2017 року та наданий завідувачу аптеки позивача, що була присутня під час її здійснення, не містив номеру, а отже в діях уповноважених осіб відповідача вбачається порушення частини 15 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V, згідно якої при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Однак, пункт 86.5 статті 86 Податкового кодексу України передбачає реєстрацію акту про результати фактичних перевірок не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки, а отже відсутність реєстраційного номеру на акті від 06 вересня 2017 року, який був наданий завідувачу аптеки позивача в день проведення фактичної перевірки 06 вересня 2017 року, не є порушенням законодавства, зокрема частини 15 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Водночас, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, в даній справі суд розглядає акт фактичної перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в контексті виявленого порушення, що слугувало підставою для застосування штрафної (фінансової) санкції у відношенні позивача.

Також, стосовно застосування останньої згідно Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 (надалі - Указ), у відповідності до роз'яснення, викладеного в постанові Верховного Суду України від 02 квітня 2013 року №21-77а13, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції абзацу 3 статті 1 Указу, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вийшла з того, що 08 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України був прийнятий Конституційний Договір №1к/95-ВР про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 25 цього Конституційного Договору Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування у касах готівки.

6 липня 1995 року було прийнято Закон України №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265/95-ВР), у якому передбачено, крім іншого, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону.

Так, розділом V згаданого вище Закону визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції. Як убачається зі змісту його положень, серед них відсутнє таке порушення як неоприбуткування у касах готівки, а отже й не встановлена відповідальність за це.

Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі. Зокрема, абзацом 3 статті 1 вказаного нормативно-правового акта встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Таким чином, предмети правового регулювання Указу та Закону №265/95-ВР є різними.

Слід зазначити також, що, незважаючи на зміни, які в подальшому вносились до Указу (останні - у 2001 році), правове регулювання відповідальності та розмір штрафу за неоприбуткування готівки не змінилися.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку, що відносини стосовно відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки не врегульовані Законом №265/95-ВР, прийнятим у часі пізніше, ніж видано Указ.

28 червня 1996 року була ухвалена і набула чинності Конституція України.

Згідно пункту 1 Перехідних положень Конституції України від 28 червня 1996 року закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Отже, з огляду на вище викладене, невиконання будь-якої із сукупності дій, які полягають у фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі ОРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність передбачена абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2012 року №21-400а12.

Окрім того, згідно пункту 116.1 статті 116 Податкового Кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Разом з тим, при розгляді скарги позивача від 30 вересня 2017 року за вих. №23 на податкове-повідомлення рішення від 15 вересня 2017 року №0034751406, згідно рішення ДФС України від 24 листопада 2017 року №27469/6/99-99-11-03-01-25, останнім не було взято до уваги пояснення позивача, зокрема стосовно технічних причин, з яких мало місце виявлене уповноваженими особами відповідача порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та наявні докази.

Проте в судовому засіданні, згідно наданих матеріалів та з урахуванням показів свідка, позивачем доведено обґрунтованість своїх позовних вимог, а тому у діях ТОВ "Мінт Лайф" суд не вбачає порушення пункту 2.6 глави 2 Положення №637, яке було виявлено уповноваженими особами ГУ ДФС у Київській області за результатами проведення фактичної перевірки 06 вересня 2017 року, а отже податкове повідомлення-рішення №0034751406 від 15 вересня 2017 року, яким до ТОВ "Мінт Лайф" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 28580,60 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час, як відповідач не виконав покладеного на нього обов'язок.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНТ ЛАЙФ" до Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 15 вересня 2017 року №0034751406.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІНТ ЛАЙФ" (код ЄДРПОУ: 40476224, адреса: 07330, м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 50, офіс 192) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5А) судові витрати у сумі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко