Постанова

від 29.05.2018 по справі 823/1822/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1822/17 Суддя суду першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Світанок" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року, що прийняте о 15 год. 26 хв. у місті Черкаси (повний текст складений 12.02.2018), у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Світанок" до Управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області про скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив:

- скасувати припис управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області від 27.10.2017 № 23-05-10/1237-0844;

- скасувати постанову управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області від 16.11.2017 № 23-05-10/1237-003.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані припис та постанова відповідача є необґрунтованими та протиправними, а отже підлягають скасуванню.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 30.12.2016 ОСББ Світанок прийнято наказ № 14, яким ОСОБА_4 прийнято на роботу за сумісництвом на посаду слюсаря-сантехніка з 03.01.2017. Наказ підписаний керівником ОСББ Світанок ОСОБА_5 з засвідченням підпису печаткою ОСББ (а.с. 95). Позивачем 30.12.2016 було направлено повідомлення до ДФС, зокрема щодо прийняття ОСОБА_4 на роботу з 03.01.2017.

Згідно табелів обліку робочого часу за січень-квітень 2017 року по ОСББ Світанок , засвідчених ОСОБА_5, як управителем, ОСОБА_4 був присутній на робочому місці (а.с. 97-100). Нарахування заробітної плати ОСОБА_4 узгоджується з розрахунково-платіжними відомостями за вказаний період (а.с. 101-103).

Наказом по ОСББ Світанок № 5 від 05.04.2017 ОСОБА_4 звільнено із займаної посади 05.04.2017 за угодою сторін (а.с. 68). Проте, як вбачається з матеріалів справи та що не заперечується позивачем, повного розрахунку при звільненні здійснено з ОСОБА_4 не було.

ОСОБА_4 01.10.2017 через Урядову гарячу лінію звернувся зі скаргою, яка 02.10.2017 надійшла до Управління Держпраці у Черкаській області щодо тривалої невиплати ОСББ Світанок заробітної плати (а.с. 81).

Управління Держпраці у Черкаській області 13.10.2017 винесено наказ № 234-Н Про проведення інспекційного відвідування , згідно пункту 1.4 якого наказано головному державному інспектору, у період з 17.10.2017 до 30.10.2017 здійснити інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин та інших питань законодавства про працю в ОСББ Світанок (а.с. 82-84).

На виконання зазначеного наказу, у період з 17.10.2017 по 27.10.2017 посадовою особою управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування ОСББ Світанок , результати якого оформлені актом № 23-05-10/1237 (а.с. 86-91).

Згідно висновків зазначеного ату, за позивачем встановлено порушення частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), а саме з гр. ОСОБА_4 не проведено розрахунок при звільненні.

У зв'язку з виявленим порушенням законодавства про працю позивачеві винесено припис від 27.10.2017 №23-05-10/1237-0844 про усунення порушення в термін до 16.11.2017 (а.с. 92).

В подальшому, заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В., внаслідок вчиненого ОСББ Світанок порушення, винесено постанову від 16.11.2017 № 23-05-10/1237-603, якою на позивача накладено штраф в розмірі 9 600 грн на підставі абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП.

Не погодившись з такими приписом та рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що при звільненні ОСОБА_4 ОСББ Світанок безпідставно не здійснено виплата всіх сум, що належать йому від підприємства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 КЗпП право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно частин першої, другої статті 21 КЗпП Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 03.01.2017 прийнято на роботу за сумісництвом на посаду слюсаря-сантехніка згідно наказу № 14 від 30.12.2016, що підписаний управителем ОСОБА_5 (а.с. 6, 67).

За змістом частини четвертої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначалося, про прийняття ОСОБА_4 на роботу 30.12.2018 було повідомлено податкові органи (а.с. 96).

Щодо посилань скаржника та те, що ОСОБА_5 не мав повноважень для прийняття ОСОБА_4 на роботу в ОСББ Світанок , суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частинами першою, другою статті 10 Закону № 755-IV передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Згідно пункту 6 частини другої статті 11 Закону № 755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день видачі наказу про прийняття ОСОБА_4 на роботу (30.12.2016) підписантом та керівником позивача зазначено саме ОСОБА_5, а тому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції наявність у ОСОБА_5 відповідних повноважень. При цьому, посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач знав про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру щодо ОСОБА_5 є виключно суб'єктивним припущенням, яке не підтверджено жодними доказами. Лист відповідача від 28.02.2017 також жодним чином не вказує про його обізнаність із недостовірністю даних Єдиного державного реєстру.

Позивач в апеляційній скарзі ставить під сумнів правомірність прийняття ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на роботу, також наголошує на недостовірності внесених до Єдиного державного реєстру даних. Проте суд апеляційної інстанції наголошує, що зазначені обставини не є предметом розгляду даної справи, а тому суд першої інстанції вірно не надавав їм правову оцінку.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_4 було прийнято на роботу за сумісництвом на посаду сантехніка в ОСББ Світанок . Будь-яких доказів скасування наказів про прийняття на роботу як ОСОБА_5, так і ОСОБА_4 матеріли справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 102-1 КЗпП працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно табелів обліку робочого часу за січень-квітень 2017 року по ОСББ Світанок (а.с. 97-100), засвідчених ОСОБА_5, як управителем, ОСОБА_4 був присутній на робочому місці, а згідно розрахунково-платіжними відомостями за вказаний період (а.с. 101-103) ОСОБА_4 нараховувалася заробітна плата.

Зазначені документи були надані інспектору при проведенні спірної перевірки, а тому посилання скаржника на те, що вони є нелегітимними та не мають відношення до ОСББ Світанок є необґрунтованими. Окремі недоліки цих документів не можуть свідчити про їх недопустимість.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що вказані табелі та відомості отримані від невідомої особи. Проте, як вбачається з акту перевірки, при її здійсненні брала участь бухгалтер АСББ Антей Стасюк Т.О.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-III асоціація об'єднань співвласників багатоквартирного - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу АСББ Антей входить ОСББ Світанок , а отже, доводи скаржника про отримання табелів та відомостіей від невідомої особи є необґрунтованими.

Згідно пункту першого статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є: угода сторін.

Як зазначалося, наказом по ОСББ Світанок № 5 від 05.04.2017 ОСОБА_4 звільнено із займаної посади 05.04.2017 за угодою сторін (а.с. 68).

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Будь-яких доказів розрахунку при звільненні з ОСОБА_4 позивачем надано не було. Тому, відповідачем у ході здійснення спірної перевірки вірно встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 116 КЗпП.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 1 пункту Порядку передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Пунктами 19, 27, 29 Порядку передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, встановивши порушення позивачем норм статті 116 КЗпП, відповідачем обґрунтовано винесено оскаржуваний припис та накладено на позивача штраф у розмірі, встановленому санкцією абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що інспектор праці не виступив, у даному випадку, посередником, арбітром чи експертом час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів, а виключно виконав свої повноваження з реагування на виявлені факти порушень чинного законодавства. Колегія суддів наголошує, що наразі індивідуальний трудовий спір між позивачем та ОСОБА_4 не перебуває на розгляді у жодного повноважного органу (стаття 221 КЗпП), а тому заборона, встановлена підпунктом 1 пункту 13 Порядку, не підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувані припис та постанова відповідача є правомірними, а отже не порушують прав позивача. Тому, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Світанок" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 04.06.2018.