Постанова

від 31.05.2018 по справі 810/1767/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1767/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківрозоптторг до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківрозоптторг (надалі за текстом - ТОВ Білоцерківрозоптторг ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017221411 від 15.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 152 779 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Технобуд-Поліс суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник стверджує, що у контрагента позивача були відсутні можливості для виконання господарських операцій, складські приміщення, власні або орендовані фонди.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.04.2017 р. по 19.04.2017 р. посадовцем Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Білоцерківрозоптторг з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Технобуд-Поліс за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р.

Результати перевірки оформлено актом № 261/10-36-14-11/19426256 від 26.04.2017р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги статті 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість за грудень 2016 р. на 122 223 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договорів субпідряду № 25/10-16 від 25.10.2016 р., № 17/11-16 від 17.11.2016 р., № 11/11-16 від 11.11.2016 р., № 14/11-16 від 14.11.2016 р. ТОВ Технобуд-Поліс зобов'язалось виконати роботи з: реконструкції приміщень басейну КЗ ВМР ДЮСШ № 2; будівництва дошкільного навчального закладу по вул. Шевченка, 14, в с. Фурси, Білоцерківського району, Київської області; капітального ремонту приміщень міського центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 по вул. Леваневського, 63, в м. Біла Церква, Київської області.

На підставі цих договорів були складені договірні ціни, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), податкові накладні на загальну суму 733 340 грн. 40 коп., у тому числі 122 223 грн. 40 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив у грудні 2016 р. шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості робіт податок на додану вартість включив до складу податкового кредиту.

Разом з тим, за даними звіту про суми нарахованої заробітної плати від 20.01.2017 р. у грудні 2016 р. на ТОВ Технобуд-Поліс працювала лише одна особа, що суперечить поданим позивачем документам, згідно яким при виконанні робіт було здійснено витрати на оплату праці будівельників при значній кількості людино/годин.

Крім того, за даними підсумкової відомості ресурсів поставки субпідрядника для виконання договорів були задіяні будівельні машини і механізми.

Водночас, відомості щодо наявності у ТОВ Технобуд-Поліс основних фондів відсутні.

Також, за умовами договорів субпідряду, актів приймання виконаних будівельних робіт та даних підсумкових відомостей ресурсів поставки субпідрядника, роботи на об'єктах виконуються, у тому числі із матеріалів субпідрядника.

Однак, згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Технобуд-Поліс придбавало лише сосновий брус, дошки, канат, наждачний папір, світильник, фарбу, цвяхи та цементний розчин.

Відомості про придбання інших матеріалів відсутні і їх походження встановити неможливо.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що ТОВ Технобуд-Поліс здійснювало діяльність спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, здійснені без мети настання реальних правових наслідків, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017221411 від 15.05.2017 р., яким ТОВ Білоцерківрозоптторг збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 152 779 грн., у тому числі 122 223 грн. за основним платежем та 30 556 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: ліцензії виданої ТОВ Технобуд-Поліс на право провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності; листів до замовника з проханням погодити залучення до проведення робіт субпідрядника - ТОВ Технобуд-Поліс ; таблиці погодження щодо залучення до виконання робіт субпідрядників; листів відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради про надання погодження на залучення субпідрядника; договорів субпідряду № 25/10-16 від 25.10.2016 р., № 17/11-16 від 17.11.2016 р., № 11/11-16 від 11.11.2016 р., № 14/11-16 від 14.11.2016 р.; договірних цін; підсумкових відомостей ресурсів поставки генпідрядника до договірних цін; підсумкових відомостей ресурсів поставки субпідрядника до договірних цін; актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в; розрахунків загальновиробничих витрат до акту № КБ-2в; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3; відомостей ресурсів витрат генпідрядника; відомостей ресурсів витрат субпідрядника; локальних кошторисів на будівельні роботи; платіжних доручень; податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних; оборотно-сальдових відомостей, які свідчать про зміни в структурі активів та зобов'язань позивача внаслідок виконання договорів; видаткових накладних на отримання будівельних матеріалів; актів приймання-передачі матеріальних ресурсів на об'єкт капітального ремонту; актів приймання-передачі матеріальних ресурсів на об'єкт реконструкції; доповідних записок про використання будівельних матеріалів; які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ Білоцерківрозоптторг наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ Технобуд-Поліс .

Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємство-контрагент було фіктивним підприємствам, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання.

Водночас, реальність виконання вказаних вище господарських зобов'язань, безпосередньо пов'язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Твердження Головного управління ДФС у Київській області про те, що ТОВ Технобуд-Поліс не мало необхідних трудових ресурсів та основних фондів, обґрунтовано не взято судом до уваги.

Наявна в інформаційних базах контролюючого органу інформація не може бути беззаперечним доказом того, що контрагент позивача на залучав працівників на підставі трудових договорів чи не використовував орендовану ним техніку.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Так само і неможливість встановити джерела придбання матеріалів не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 05 червня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук