Рішення

від 28.09.2017 по справі 203/175/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4355/17 Справа № 203/175/17 Головуючий у 1 й інстанції - Єдаменко С. В. Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Посунся Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі - Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Січеслав Торг , третя особа Дніпропетровська міська рада - про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі Дніпропетровсьа місцева прокуратура №3 в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України просить скасувати заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2017 року, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Справа переглядається апеляційним судом за участю апелянта, сторони у судове засідання не з'явилися, від позивача надійшла заява про перенесення судового засідання в зв'язку з хворобою та для повного та всебічного встановлення всих обставин справи і вирішення спору у відповідності до закону.

Відмовивши у задоволенні заяви, розглянувши справу без участі належного сповіщення сторін, - апеляційний суд виходив з того, що у заяві не наведені конкретні обставини (докази), які б апеляційний суд мав дослідити чи звернути увагу, та без дослідження яких могли б бути порушеними права позивача на захист. Крім того, був наданий лікарняний лист, із якого не вбачається наявність конкретного захворювання у позивача.

Апеляційний суд вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що повинне бути скасоване з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є користувачем гаражу № АДРЕСА_1 з 2005 року, згідно письмових свідчень сусідів позивача.

18 березня 2015 року на адресу позивача був направлений лист, в якому відповідач зазначив, що в 2015 році він придбав вказаний гараж за власні кошти на підставі договору купівлі-продажу .

В матеріалах справи наявний нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу від 17 березня 2015 року, за яким ТОВ Січеслав Торг прибав в ПП Промар вказаний гараж. В той же час, право власності за Товариством у встановленому законом порядку не зареєстровано.

Встановивши, що позивач з 2005 року відкритого та безперервно володіє спірним гаражем, право власності на який у встановленому законом порядку ні за ким не зареєстроване, районний суд керуючись ст.ст. 181, 182, 328, 331, 344 ЦК України визнав за ОСОБА_2 право власності на гараж за набувальною давністю з подальшою реєстрацією в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без введення в експлуатацію.

З вказаним висновком погодитись не можна, оскільки суд його зробив в порушення ст.ст. 212-215 ЦПК України та матеріального закону, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин.

Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , враховуючи положення ст. ст. 335, 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а також на безхазяйну річ.

Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - право власності або користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та будь-ким не зареєстровано.

Відповідно до листа Дніпровської міської ради №7/11-671 від 06.04.2017 Дніпровською міською радою із ОСОБА_2 та будь-ким договори оренди земельної ділянки, розташованої за спірною адресою не укладались, рішення щодо оформлення правовстановлюючих документів ОСОБА_2 та будь-ким на земельну ділянку не приймались, будь-яких розпоряджень щодо присвоєння адреси: АДРЕСА_1 не виносилось.

Суд, встановивши, що на спірний гараж право власності ні за ким не зареєстроване, належні правовстановлюючі документи відсутні, в порушення вимог закону дійшов помилкового висновку про задоволення вимог позивача.

Згідно п. 13 вказаної Постанови відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Районний суд вказане залишив без уваги та у порушення норм процесуального права не залучив до участі у справі Дніпровську міську раду, а апеляційний суд не наділений законом права на таке залучення.

Встановивши фактичні обставини справи, враховуючи зазначені норми закону, - апеляційний суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на гараж, який у встановленому порядку не зареєстрований, саме на підставі ст. 344 ЦК України задоволенню не підлягають.

Однак, позивач не позбавлений у подальшому права на пред'явлення інших вимог та з інших правових підстав, в тому числі вирішення питання щодо відведення земельної ділянки під гаражем.

Рішення як таке, що ухвалене в порушення вимог матеріального та процесуального законів підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

На підставі ст. 88 ЦПКУ з позивача на користь прокуратури підлягають стягненню судові витрати в сумі 704,00 грн..

Керуючись ст. 307, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Січеслав Торг - про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 704,00 грн..

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

З.М. Пономарь