Рішення

від 06.06.2018 по справі 343/792/18

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/792/18

Провадження №: 2-о/0343/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді - Монташевич С. М.,

секретаря - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в порядку окремого провадження цивільну справу № 343/792/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Шевченківська сільська рада, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

з участю: заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - адвоката ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника:

Заявник звернувся зі заявою про встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 30.10.2008 р., на час відкриття спадщини в житловому будинку № 54 по вул. Заріка в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області.

Свої вимоги мотивує тим, що 12 жовтня 2005 року помер його батько ОСОБА_4, 30 жовтня 2008 року померла його мама ОСОБА_3 Його батьки проживали в житловому будинку по вул. Заріка, 54 в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області, який належав їм на праві спільної сумісної власності. Після смерті матері відкрилася спадщина за законом, заповіту батьки не складали. Єдиним спадкоємцем за законом є він. 26.04.2018 р. він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері. Однак нотаріусом було виявлено, що він зареєстрував своє місце проживання в житловому будинку батьків за вказаною адресою вже після смерті матері, а саме: 12.04.2010 р., що послужило підставою для відмови у видачі свідоцтва про спадкові права після смерті матері. Фактично він проживав разом з батьками в житловому будинку за вказаною адресою безперервно з 2004 року. Протягом одного року перед смертю батько тяжко хворів (рак шлунку 3 стадії), згодом захворіла мама (інсульт), вони були лежачими, тому потребували стороннього догляду, такий догляд за ними здійснював він, їх єдиний син.

Встановлення факту його постійного проживання з батьками на день їх смерті має для нього суттєве юридичне значення, так як необхідне для подальшого оформлення спадкових прав після смерті матері. В інший спосіб захистити свої спадкові права, як через встановлення даного факту в судовому порядку, він не може.

Заяви та клопотання учасників справи:

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заяву підтримали, посилаючись на вказані в ній обставини, просили її задоволити. Додатково заявник пояснив, що у 2004 році до нього зателефонувала мама і повідомила, що батько тяжко захворів, знаходиться у важкому стані. Перед тим у нього трагічно загинув брат, він залишився єдиним сином у батьків, тому залишив місце свого проживання й реєстрації та переїхав в с. Шевченкове. До того він проживав в м. Херсоні, де залишився працювати після закінчення інституту. У 2005 році батько помер. Він не міг залишити маму саму, а тому продовжував проживати з нею аж до її смерті. У 2010 році знявся з реєстрації за попередньою адресою, так як фактично багато років там не проживав, і зареєстрував своє місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, оскільки на час смерті матері не був зареєстрований з нею за однією адресою, нотаріус відмовляє йому у видачі свідоцтва про право на спащину.

Представник заінтересованої особи Шевченківської сільської ради в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, не заперечує проти її задоволення (а.с. 22).

Фактичні обставини, встановлені судом:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії І-НМ №250307 від 07.02.2014 р., виданим повторно (а.с. 9).

Батько заявника ОСОБА_4 помер 13.10.2005 р., про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НМ № 181304 від 07.02.2014 року (а.с. 6).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-НМ №181305 від 07.02.2014 р. мама заявника ОСОБА_3 померла 30 жовтня 2008 року (а.с. 7).

Відповідно до витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя за № 00013462644 від 14 лютого 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були подружжям (а.с. 8).

Довідка Шевченківської сільської ради за № 9256 від 13.02.2018 р. засвідчує, що за господарством ОСОБА_4, який помер 12.10.2005 р., рахується житловий будинок в с. Шевченкове по вул. Заріка, 54, підстава: запис в погосподарській книзі за № 10, номер об'єкта погосподарського обліку 01-0719-1 (а.с. 12).

З довідки № 257 від 13.02.2018 р., виданої Шевченківською сільською радою, вбачається, що на день смерті ОСОБА_4, померлого 12.10.2005 року, була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_3, яка померла 30.10.2008 року. Заповіту померлі особи не посвідчували (а.с. 12).

ОСОБА_1 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.04.2010 р., про що свідчить паспорт серії МР № 276002 (а.с. 5). Однак, в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 пояснив, що фактично він проживав за вказаною адресою з 2004 року і проживає по даний час, несе всі витрати на утримання будинковолодіння.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 в житловому будинку по вул. Заріка, 54 в с. Шевченкове безперервно з 2004 року, в тому числі на день смерті як батька, так матері, підтверджується актом від 13 лютого 2018 року, складеним з участю депутата сільської ради (а.с. 10).

Також факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, сусіди останнього, які пояснили, що заявник повернувся до батьківської хати ще за життя батьків. Батько дуже хворів, був лежачим. ОСОБА_1 доглядав за ним до смерті. Поховав батька. Потім захворіла мама. Вона не могла ходити, і заявник придбав для неї інвалідний візок. Доглядав і допомагав мамі аж до її смерті. Спадковий будинок не залишав, знайшов роботу недалеко від дому, живе в будинку по сьогоднішній день.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері. Однак нотаріусом було виявлено, що заявник зареєстрував своє місце проживання в житловому будинку батьків за вказаною адресою вже після смерті матері, а саме: 12.04.2010 року, що послужило підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.

А тому, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 з його мамою ОСОБА_3 по вул. Заріка, 54 в с. Шевченкове на день її смерті має для нього суттєве юридичне значення, так як необхідне для подальшого оформлення його спадкових прав.

Оцінка суду:

Вислухавши пояснення заявника, його представника, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Ч 2 ст. 293 ЦПК України визначено, які справи суд розглядає в порядку окремого провадження. Ч. 3 даної норми передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються також інші справи у випадках, встановлених законом.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р. роз'яснено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи заявника про те, що він з 2004 року проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. Проживав та доглядав за батьками до дня їх смерті, поховав батьків та вступив у володіння та користування спадковим майном.

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, ст. 1268 ЦК України, ст. 293 ЦПК України, керуючись ст.ст. 264, 265, 268, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зі спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла 30.10.2008 р., на час відкриття спадщини в житловому будинку № 54 по вул. Заріка в с. Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Шевченківська сільська рада, місцезнаходження с. Шевченкове вул. Шевченка Долинського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04356136.

Повне судове рішення складено 06 червня 2018 року.

Суддя: