Постанова

від 01.06.2018 по справі 521/25/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/574/18

Номер справи місцевого суду: 521/25/18

Головуючий у першій інстанції Морозова І. В.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Копіци О.В., за участі представника Одеської Митниці ДФС ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 16.03.2018 року у справі відносно:

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Харкові, громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1,

-про накладання стягнення за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України,

встановив:

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України з накладенням на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме: 19550 грн., з конфіскацією предмету правопорушення, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил №1912/50000/17.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, 10.01.2011 року між ТОВ Акріл та компанією Suzhou Jwell Machinery со.ltd (Китай) було укладено контракт №JWZ-20101030 про поставку в Україну товарів.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного контракту, компанією Suzhou Jwell Machinery со.ltd (Китай) на адресу ТОВ Акріл був поставлений товар, який прибув до Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання СМА CGM Uruguay в контейнері PFCIU9514401.

04.12.2017 року декларантом ТОВ Акріл ОСОБА_3 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2017/004672.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення митному органу України були надані: коносамент №MRFB171011047D від 29.10.2017 року, інвойс №BF-1708-131 від 18.10.2017 року, пакувальний лист до інвойсу, CMR №400880 від 03.12.2017 року, контракт № JWZ-20101030 від 10.01.2017 року та інші товаросупровідні і комерційні документи.

З інформації, зазначеної у МД №UA500020/2017/004672 та товаросупровідних документах, встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія Suzhou Jwell Machinery co.ltd (Китай), a покупцем та одержувачем є ТОВ Акріл (61082, Україна, м. Харків, пр-т Московський, 144).

Відповідно графи 31 МД №UA500020/2017/004672, було заявлено: товар №1 - частини до лінії по виробництву листів з ПВХ, із сталі: гільзи та шнек 80/156 - 2 шт. (перемішує матеріал, постачається у розібраному стані: шнекова пара - 2 шт., гільза - 2 шт.); поставляється з комплектом ключів для встановлення устаткування, не для продажу; товар № 2 - частини до лінії по виробництву листів з ПВХ із сталі: водяна вакуумна помпа SZ-6 (серія 007023) - 1 шт.; товар № 3 - частини до лінії по виробництву листів з ПВХ із сталі: ножі для гарячого міксеру 300/600 - 2 шт. (являє собою лопасті, використовується для приготування ПВХ композицій методом перемішування і нагріву шляхом механічного тертя лопастей і суміші, із сталі.

05.12.2017 року, у ході проведення митного огляду, було встановлено, що серед загальної партії заявленого вантажу без ознак приховування було виявлено товар, який не було задекларовано у МД та не заявлено у товаросупровідних документах, а саме: вали у кількості 3 шт. (довжиною 278 см, вагою 13 кг кожний); ніж для гарячого міксеру (являє собою лопасті, використовується для приготування ПВХ) - 1 шт. (вагою 11 кг, довжиною 80 см, шириною 14см, висотою 3 см); манометри у кількості 5 штук, загальна вартість яких складає 19550 грн.

На підставі наведених обставин, 06.12.2017 року працівником митниці відносно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №1912/50000/17 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції зазначив у постанові, що положеннями ст. 472 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, яке полягає у незаявленні, за встановленою формою, точних та достовірних відомостей про наявність, найменування або назву, кількість товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Отже, відповідно до приписів ч. 2 ст. 459, п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України, ОСОБА_3 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Частиною першою статті 458 МК України передбачено, що відповідальність за порушення митних правил настає за діяння, вчинені умисно або з необережності.

Приписами ч. 1 ст. 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого МК України, у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу затвердженої наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684, декларант зобов'язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації, а, отже, внесення до декларації точних відомостей про товари, у тому числі відомостей про їх наявність, найменування або назву, кількість - є обов'язком декларанта.

Положення МК України та КУпАП, не передбачають звільнення від відповідальності за недекларування товарів, що виникло в результаті помилки, неуважності декларанта або в результаті несумлінного ставлення до обов'язку, щодо внесення до митної декларації достовірних відомостей.

Суду першої інстанції дійшов висновку, що декларантом ТОВ Акріл ОСОБА_3 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню при переміщення через митний кордон України, тому ії дії призвели до порушення митних правил і охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначила, що вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою внаслідок неповноти судового розгляду, з огляду на таке:

- суд 1-ї інстанції не виконав вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП і не врахував, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення;

- суд не дав правової оцінки тому факту, що вона виконала усі необхідні дії щодо декларування товару на підставі наявних у неї документів, отриманих від відправника товару, а наявність у контейнері не задекларованих товарів, пояснюється помилкою працівника експортного відділу компанії-постачальника, що підтверджується відповідним листом компанії Suzhou Jwell Machinery со.ltd (Китай);

- суд безпідставно не зважив на її пояснення про те, що протягом тривалих, понад сім років, комерційних відносин з компанією Suzhou Jwell Machinery со.ltd (Китай), такий випадок стався вперше, саме тому вона не скористалась правом на фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності товаросупровідним документам;

- в матеріалах справи немає жодного доказу, яким би підтверджувався умисел на ухилення від декларування товарів, а також про її обізнаність про наявність не задекларованого товару.

Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та зобов'язати Одеську митницю ДФС повернути вилучене обладнання для подальшого митного оформлення.

В письмових запереченнях, представник Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 зазначив, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є необгрунтованими з таких підстав:

1) ОСОБА_4, як декларантом, не проведені усі необхідні дії для декларування товарів, адже декларант зобов'язаний у митній декларації заявити точні відомості про товари, а не будь-які, тобто нею не виконані вимоги ст. 266 МК України;

2) посилання ОСОБА_3 на помилку працівника компанії-відправника товару, є безпідставним, оскільки відповідальність за порушення митних правил несе саме декларант, а не співробітник експортного відділу відправника. До того ж, вона не скористалась правом, передбаченим ст. 266 МК України, на фізичний огляд товару до подання митної декларації;

3) твердження ОСОБА_3 про не встановлення умислу в її діях, є також безпідставним, адже, відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил може бути вчинено як умисно, так і з необережності.

Посилаючись на наведені доводи, представник Одеської митниці ДФС просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Постановою апеляційного суду від 10.04.2018 року було задоволено клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи в режимі відеоконференції з приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова, але 11.05.2018 року о 12 год., вона не з'явилась до зазначеного суду для участі у апеляційному розгляді.

У зв'язку з цим, розгляд апеляційної скарги біло відкладено на 11 год. 15 хв., 01.06.2018 року, але ОСОБА_3 не з'явилася у судове засідання вдруге, не повідомивши суд апеляційної інстанції про причини неявки та не просила суд про відкладення розгляду справи.

Відповідно до припису ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Оскільки ОСОБА_3 двічі не з'явилась у судове засідання, про поважні причини неявки суд не повідомила, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка її подала.

Вислухавши пояснення представника Одеської Митниці ДФС ОСОБА_2, який заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив відмовити у її задоволенні, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції виконав приписи ст. 280 КУпАП, повно та всебічно з'ясував обставини справи.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз доказів, наданих митним органом України, підтверджує факт вчинення митного правопорушення ОСОБА_3

Так, встановленим є той факт, що декларантом ТОВ Акріл ОСОБА_3 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність кількості видів товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню при переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, а посилання ОСОБА_3 на помилку працівника компанії-відправника товару та відсутність умислу в її діях, є безпідставним, оскільки відповідальність за порушення митних правил несе саме декларант, а, відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил може бути вчинено як умисно, так і з необережності.

До того ж, ОСОБА_3 не скористалась правом, передбаченим ст. 266 МК України, на фізичний огляд товару до подання митної декларації, а її посилання на тривалі комерційні відносини з компанією Suzhou Jwell Machinery со.ltd (Китай), як привід для того, щоб не скористатися правом на фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності товаросупровідним документам, не позбавляє її необхідності провести усі необхідні дії для декларування товарів, адже декларант зобов'язаний у митній декларації заявити точні відомості про товари.

Диспозицією ст. 472 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є безпідставними, оскільки ОСОБА_3, не заперечуючи фактичні обставини справи, мотивує свої дії підставами, які не є правовими.

Отже, правильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу митного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у межах санкції зазначеної норми закону, суд першої інстанції врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення і особу правопорушника та обгрунтовано застосував до неї стягнення у вигляді штрафу та конфіскації предметів правопорушення.

У відповідності до приписів п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - немає.

Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 16.03.2018 року у справі відносно ОСОБА_3 про накладення стягнення за порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме: 19550 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн., з конфіскацією предмету правопорушення, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил № 1912/50000/17, - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца