Рішення

від 24.05.2018 по справі 754/11958/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1619/18 Справа №754/11958/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

за участю секретаря судового засідання Шевчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціальне конструкторське бюро Сухіна про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує наступним.

Позивач ОСОБА_1 працювала в ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна на посаді фінансового директора з 04.04.2006 року по 12.09.2016 року. В день звільнення 12.09.2016 року розрахунку з позивачем проведено не було. У зв'язку з цим, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.03.2017 року у справі №754/14751/16-ц було задоволено часткового позов ОСОБА_1 до ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 58998,42 грн., заборгованість по авансових звітах у сумі 26911,95 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 4699,20 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 27287,20 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. При цьому суми компенсації за затримку виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку визначено на дату збільшення позовних вимог - 23.02.2017 року.

Наразі проводиться примусове виконання вищезазначеного рішення. Постановою головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві 20.04.2017 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Києва 03.04.2017 року.

Однак, на момент подання даної позовної заяви розрахунок з позивачем відповідачем так і не проведено, виконавчий лист направлено на виконання до територіального відділу ДВС ГТУЮ у Київській області.

З огляду на те, що після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати відповідач не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КзПП України, а саме, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач вимушена була звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до позовних вимог, які були збільшені позивачем в процесі розгляду справи, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна на її користь компенсацію за затримку виплати заробітної плати, середній заробіток за час затримки виплат та відшкодування моральної шкоди.

Від позивача до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі, відповідно до змісту якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд прийняти рішення.

Представник відповідача ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, конверти із судовими повістками про виклик повернулись до суду з відміткою організація вибула . Відзиву сторони відповідача на позовну заяву до суду не надходило.

За даних обставин суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі матеріалів за правилами Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд дійшов до переконання про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як встановлено заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.03.2017 року, позивач працювала в ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна на посаді фінансового директора з 04.04.2006 року по 12.09.2016 року, що підтверджується трудовою книжкою (а.с. 6-9).

12.09.2016 року позивач була звільнена із займаної посади за власним бажанням, що підтверджується відповідним наказом (а.с. 4).

За період роботи з 01.02.2016 року по день звільнення позивачці була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 58998,42 грн., що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 3).

Вищезазначеним заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.03.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна про стягнення заборгованості по заробітній платі, по авансових звітах, компенсації за затримку виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна на користь ОСОБА_1 станом на 23.02.2017 року заборгованість по заробітній платі у сумі 58998,42 грн., заборгованість по авансових звітах у сумі 26911,95 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати у сумі 4699,20 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 27287,20 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, станом за період з 24.02.2017 року по 24.05.2018 року (309 робочих днів) середній заробіток за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна становить 73319,52 грн.; компенсація за затримку виплати заробітної плати за вказаний період становить 11116,12 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна компенсації за затримку виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 21.02.2001 року та п. 2 Порядку, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання зобов"язані здійснювати компенсацію громадянам втрати частин доходів у випадку порушення встановлених строків виплати заробітної плати, яка провадиться у разі її затримки на один і більше календарних місяців.

Крім того, згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Однак, в порушення вищезазначених норм чинного законодавства, відповідачем так і не виконано обов'язок щодо проведення розрахунку з позивачкою при звільненні.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Спеціальне конструкторське бюро Сухіна компенсації за затримку виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема невиплати належних йому грошових сум тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Враховуючи характер діянь відповідача, що завдали шкоду, ступінь моральних страждань позивача, тривалість невиконання відповідачем свого обов'язку, встановленого нормами КЗпП України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов?язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Згідно з приписами ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що твердження, викладені позивачем у позовній заяві повністю знайшли своє підтвердження в наявних у матеріалах справи доказах, а тому позовна заява підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціальне конструкторське бюро Сухіна про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціальне конструкторське бюро Сухіна на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку виплати заробітної плати в розмірі 11116 грн. 12 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 73319 грн. 52 коп. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціальне конструкторське бюро Сухіна , місцезнаходження: вул. Велика Житомирська, 6/11, м. Київ, код ЄДРПОУ 32385824.

Повний текст рішення суду складено 05.06.2018 року.

Головуючий: