Постанова

від 31.05.2018 по справі 279/4768/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/4768/17 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №279/4768/17 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Лісівщинської сільської ради Коростенського району про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 лютого 2018 року, яке ухвалене під головуванням судді Шульги О.М. у м. Коростені,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до територіальної громади в особі Лісівщинської сільської ради Коростенського району. Просив у порядку спадкування визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_2. Внаслідок смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить вищезгаданий будинок. На день смерті спадкодавця він проживав із батьком та вступив у володіння й управління спадковим майном, але нотаріус відмовив у оформленні спадкових прав на майно, пославшись на відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок. Інших спадкоємців, окрім нього, немає.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зазначає, що рішенням суду від 15 січня 2018 року йому визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька, але про існування такого рішення він суд першої інстанції не повідомляв.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга ст.78 ЦПК України).

Правовстановлюючими документами доводиться, що батько позивача, ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 5,7).

Із змісту довідки Лісівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 03 жовтня 2017 року №695/02-26 слідує, що відповідно до запису погосподарської книги №13 за 2011-2015 роки (особовий рахунок НОМЕР_1) спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та до дня своєї смерті фактично проживав у вищевказаному житловому будинку один (а.с.12).

Відповідно до приписів частини першої ст.1269 ЦК України та частини першої ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як убачається із довідки Коростенської районної державної нотаріальної контори від 21 грудня 2017 року №1639/16/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.23). Спадкоємці з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини не зверталися.

Посилання позивача на те, що на день смерті батька він фактично проживав у спірному будинку спростовуються вищевказаною довідкою Лісівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 03 жовтня 2017 року №695/02-26. Довідка ж Коростенської РДА Житомирської області від 16 серпня 2016 року №1808000284, яка видана в Порядку взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не підтверджує того, що позивач на час відкриття спадщини постійно проживав із батьком, оскільки інформація щодо фактичного місця проживання містить дату - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тоді як спадкодавець помер значно раніше (ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а.с. 6).

Окрім того, у листі приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 22 листопада 2017 року №133/01-16 йдеться про те, що ОСОБА_1 постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживав та у строки, встановлені ст.1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав, а тому позивач пропустив строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька (а.с.13).

Доводи апеляційної скарги відносно того, що рішенням суду позивачу визначено в порядку частини третьої ст.1272 ЦК України додатковий строк для прийняття ним спадщини після смерті батька самі по собі не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не надав суду доказів про прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_2

Дійсно рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року, яке набрало чинності 15 лютого 2018 року, ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Мойсіївка Коростенського району Житомирської області, тривалістю в два місяці з моменту вступу рішення в законну силу.

Тобто, на виконання судового рішення позивач мав би до 15 квітня 2018 року подати заяву про прийняття ним спадщини після смерті батька. Разом із тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач пояснив, що заяви про прийняття спадщини ні до нотаріальної контори, ні до органу місцевого самоврядування не подав, правом, яке йому було надано судом, не скористався. Причини, з яких позивач так вчинив, не мають правового значення для розгляду даної справи.

Оскільки ОСОБА_1 не вчинив дій щодо реалізації вищевказаного судового рішення, то його статус не змінився - він вважається таким, що спадщини після смерті батька не прийняв. Позивач не довів, що його спадкові права порушені. Його вимоги про визнання за ним права власності на спадкове майно з жодних причин, у тому числі щодо відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок, є передчасними.

Із огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому воно залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 05 червня 2018 року.

Головуюча Судді: