Рішення

від 25.05.2018 по справі 911/417/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/417/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Малого колективного підприємства «ВІТА»

07300, м. Київ, Київська обл., м. Вишгород, пр-т І. Мазепи, 1А

до Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області

07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1

про визнання протиправним та скасування рішення Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21.12.2017);

відповідача - ОСОБА_2 (№ 2-28/384 від 23.03.2018);

Обставини справи:

Мале колективне підприємство «ВІТА» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з Малим колективним підприємством «ВІТА» (вх. № 428/18 від 01.03.2018).

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним прийняттям відповідачем вказаного рішення про односторонню зміну умов договорів оренди земельних ділянок, що укладені між ним і позивачем, у частині збільшення розміру орендної плати.

Оскаржуване рішення прийнято на виконання рішення Вишгородської міської ради № 12/64 Про орендну плату за землю у місті Вишгороді від 14 липня 2016 року, яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, яке, на думку позивача, визначає єдині умови оформлення нових договорів оренди, внесення до них змін, порядок розрахунку орендної плати та жодним чином не стосується внесення змін до вже укладених договорів оренди земельних ділянок.

Також позивач вважає, що умовами договорів оренди земельних ділянок не передбачено випадків перегляду розміру орендної плати, а рішення Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» не надає міській раді повноважень змінювати орендну плату за землю у договорах, що вже укладені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2018 прийнято позовну заяву Малого колективного підприємства «ВІТА» до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2018.

30.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6350/18).

В заперечення доводів позову, відповідач зазначає, що на виконання своїх повноважень міська рада прийняла обов'язкові до виконання на її території рішення № 12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» , яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки та рішення № 19/48 від 23.12.2016, яким позивачу встановлено річну орендну плату за договорами у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.

Листами № 2-29/163 від 31.01.2017, № 2-29/164 від 31.01.2017, № 2-29/168 від 31.01.2017 позивачу направлені рішення Вишгородської міської ради № 19/28 від 23.12.2016 та примірники договорів про внесення змін до догорів оренди земельних ділянок. Відповіді від позивача відповідачем не отримано.

Крім того, відповідачем зазначається, що про внесення змін до спірних договорів існує судовий спір у господарському суді Київської області, у зв'язку з чим, позов у даній справі є штучним та свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальним правами з метою затягування судового розгляду.

Також, оскільки предметом спору є рішення з податкових питань, прийняте суб'єктом владних повноважень, така категорія справ підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, 30.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 6349/18).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2018 відкладено підготовче засідання до 17.04.2018.

10.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача найшла відповідь на відзив (вх. № 7031/18).

Позивач, в заперечення відзиву, посилається на те, що відповідач як сторона договору, спершу повинен був повідомити про бажання змінити істотні умови договорів, узгодити зміни з іншою стороною, і лише потім приймати рішення про внесення змін до вищезазначених договорів, чого не зроблено, чим порушено статті 627, 651 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Однак, ні Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , ні чинним законодавством у цілому, не надано відповідачу повноважень в односторонньому порядку змінювати ціну товару - ставку орендної плати, якщо така зміна не передбачена договором.

Відносно тверджень відповідача про зловживання правами, позивач зазначає про те, що позовна заява про визнання протиправним та скасування рішення підготовлена 26.02.2018, тобто, подання ним зустрічного позову у справі № 911/3624/17 було неможливим, оскільки пропущено процесуальний строк на його подання.

17.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 7582/18).

Не погоджуючись з викладеними доводами позивача, відповідач зазначає таке.

Відповідно до пункту 9 Договору оренди земельної ділянки від 24.03.2006 встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції. Пунктом 22 цього Договору встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом 12 Договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005 розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, прийняття рішення Вишгородської міської ради або за згодою сторін. Пунктом 19 цього Договору встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 13 Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2006 встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції, прийняття рішення Вишгородської міської ради або за згодою сторін. Відповідно до пункту 34 цього Договору у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом 9.1 рішення Вишгородської міської ради від 14 липня 2016 року № 12/65 Про встановлення ставок земельного податку в м. Вишгород на 2017 рік податок за земельні ділянки, які перебувають у користуванні (крім оренди) підприємств, установ та організацій недержавної та не комунальної власності: за земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі справляється у розмірі 6% від їх нормативної грошової оцінки.

Аналогічний розмір ставки орендної плати за землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) встановлений в пункті 7.8. Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядку розрахунку орендної плати за земельні ділянки, затвердженому рішенням Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 25.05.2018.

У судове засідання 25.05.2018 з'явились представники обох сторін, представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача повністю позов заперечив.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.05.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

24.03.2006 між Вишгородською міською радою (орендодавець) та Малим колективним підприємством «ВІТА» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 за № 2513.

Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області № 149 від 10.03.2006 в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення торгівельно-побутового комплексу, що знаходиться в межах Вишгородської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Вишгород, на розі вулиць Набережної та Дніпровської. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,45 га (пункт 2 Договору).

Згідно з пунктом 5 Договору встановлено, що договір укладено на 49 років.

Відповідно до пункту 6 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки, що становить 5032,00 грн. на рік.

Пунктом 9 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається, серед іншого, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції.

Відповідно до пункту 22 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

Рішенням Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 позивачу встановлено річну орендну плату за земельну ділянку площею 0,45 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород, на розі вулиць Набережної та Дніпровської, що орендована ним згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.03.2006, в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.

Листом від 31.01.2017 № 2-29/163 відповідачем направлено позивачу рішення Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 та договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Вказаний лист позивачем залишено без реагування.

22.06.2005 між Вишгородською міською радою (орендодавець) та Малим колективним підприємством «ВІТА» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 за № 2608.

Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець надає в оренду, а орендар приймає, на підставі рішення № 42 від 18.02.2005, в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0324 га, яка знаходиться в межах Вишгородської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Вишгород, на розі проспекту ОСОБА_4 та вул. Грушевського.

Згідно з пунктом 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0324 га під розміщення будівництво капітальної споруди взамін існуючого торгівельного павільйону.

Договір укладено на 49 років (пункт 8 Договору).

Відповідно до пункту 9 Договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3005,00 грн. на рік за земельну ділянку площею 0,0324 га по 250,42 грн. не пізніше 15 числа кожного місяця оренди.

Пунктом 12 Договору передбачено, що визначена сума орендної плати є незмінною протягом поточного та наступних років, окрім випадків збільшення ставки земельного податку чи внесення змін до Закону України «Про плату за землю» , або прийняття рішення про це сесією Вишгородської міської ради, або за згодою сторін.

Рішенням Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 позивачу встановлено річну орендну плату за земельну ділянку площею 0,0324 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород, на розі проспекту ОСОБА_4 та вул. Грушевського, що орендована ним згідно з договором оренди земельної ділянки від 22.06.2005, в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.

Вишгородською міською радою на адресу позивача листом № 2-29/164 від 31.01.2017 направлено рішення Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 та договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Зазначений лист залишено позивачем без реагування.

01.03.2006 між Вишгородською міською радою (орендодавець) та Малим колективним підприємством «ВІТА» (орендар) укладено договір оренди землі № 318.

Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комерційного використання, яка знаходиться у м. Вишгороді по пр-ту І. Мазепи, 9 (пішохідна зона в районі кафе «Ріца» та «Примор'я» ).

Згідно з пунктом 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0150 га, у тому числі - забудовані землі.

Відповідно до пункту 4 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва магазину промислових товарів.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0150 га.

Відповідно до пункту 13 Договору розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; прийняття Вишгородською міською радою рішення про зміну розмірів орендної плати; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 позивачу встановлено річну орендну плату за земельну ділянку площею 0,0150 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород, по проспекту Ів. Мазепи, 9, що орендована ним згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.03.2006, в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.

Листом від 31.01.2017 за № 2-29/168 відповідачем направлено позивачу рішення Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 та договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Зазначений лист позивачем залишено без реагування.

Позовні вимоги обґрунтовані односторонньою зміною відповідачем умов вищезазначених договорів оренди земельних ділянок у зв'язку із прийнятим рішенням № 19/48 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з Малим колективним підприємством «ВІТА» .

Крім того, рішенням Вишгородської міської ради № 12/64 Про орендну плату за землю у місті Вишгороді від 14 липня 2016 року затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, яке, на думку позивача, визначає єдині умови оформлення нових договорів оренди, внесення до них змін, порядок розрахунку орендної плати та жодним чином не стосується внесення змін до вже укладених договорів оренди земельних ділянок.

Також позивач вважає, що умовами спірних договорів не передбачено випадків перегляду розміру орендної плати, а рішення Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» не надає міській раді повноважень змінювати орендну плату за землю.

Позивач зазначає, що відповідач як сторона договору, спершу повинен був повідомити про бажання змінити істотні умови договорів оренди земельних ділянок, узгодити зміни з іншою стороною, і лише потім приймати рішення про внесення змін до вищезазначених договорів, чого не зроблено, а одразу, без попереднього направлення пропозиції, змінені істотні умови договору, чим порушено статті 627, 651 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Однак, як вказує позивач, ні Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , ні чинним законодавством в цілому, не надано відповідачу повноважень в односторонньому порядку змінювати ціну товару - ставку орендної плати, якщо така зміна не передбачена договором.

В заперечення викладених доводів позову, відповідач зазначає, що на виконання своїх повноважень міська рада прийняла обов'язкові до виконання на її території рішення № 12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» , яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки та рішення № 19/48 від 23.12.2016, яким позивачу встановлено річну орендну плату за договорами в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.

Листами № 2-29/163 від 31.01.2017, № 2-29/164 від 31.01.2017, № 2-29/168 від 31.01.2017 позивачу направлено рішення Вишгородської міської ради № 19/28 від 23.12.2016 та примірники договорів про внесення змін до догорів оренди земельних ділянок. Жодної відповіді від позивача відповідачем не отримано.

Крім того, щодо внесення спірних змін до вищевказаних договорів, існує судовий спір у господарському суді Київської області, у зв'язку з чим, позов у даній справі, на думку відповідача, є штучним та свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальним правами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Як встановлено судом, на підставі рішення № 42 від 18.02.2005, позивачу надано в строкове платне користування земельні ділянки у м. Вишгород, що підтверджується договорами оренди земельних ділянок від 22.05.2005 (далі - Договір -1), № 318 від 01.03.2006 (далі - Договір-2), від 24.03.2006 (далі - Договір-3).

Рішенням Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до пункту 7.8 Положення, ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) становить 6% від грошової оцінки землі.

Рішенням Вишгородської міської ради Київської області № 12/65 від 14.07.2016 Про встановлення ставок земельного податку в м. Вишгороді на 2017 рік встановлено ставку податку за земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури у розмірі 6 % від їх нормативно грошової оцінки.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Частиною 1 статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з статтею 15 Закону України «Про оренду землі» та статтею 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але, в силу пунктів 288.5.1, 288.5.2 цієї норми, річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, окрім вказаних у пунктах а і б - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, визначення певних ставок для земель певної категорії призначення та виду, межі яких встановлені Податковим кодексом України, як вбачається з вищевказаних норм, на відповідній території є компетенцією відповідача у даній справі.

Згідно з статтею 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що відповідно до пункту 12 Договору-1 сторонами погоджено, що визначена сума орендної плати є незмінною протягом поточного та наступних років, окрім випадків: прийняття рішення про це сесією Вишгородської міської ради.

Згідно з пунктом 13 Договору-2 розмір орендної плати переглядається щороку у разі: прийняття рішення про це сесією Вишгородської міської ради.

Відповідно до пункту 9 Договору-3 розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції, в інших випадках передбачених законом.

Слід зазначити, що рішенням Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки.

Положення регламентує організаційні відносини, пов'язані з оформленням оренди земельних ділянок у м. Вишгород, порядок розрахунку орендної плати, укладання, реєстрації, внесення змін, припинення дії, розірвання, поновлення договорів оренди землі та суборенди земельних ділянок комунальної власності (пункт 1.3 Положення).

Пунктом 7.8 Положення встановлено основні ставки орендної плати за земельні ділянки, які є річними, зокрема, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у розмірі 6%.

Відповідно до пункту 9.1 Положення, розмір орендної плати переглядається щороку, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни нормативно-грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміні ставок орендної плати, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 11.1 Положення, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 11.2 Положення, зміна або розірвання договору оренди землі здійснюється в письмовій формі у вигляді угоди та підлягає державній реєстрації.

На підставі рішення Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016, Вишгородською міською радою прийняте рішення № 19/48 від 23.12.2016 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо договорів, що укладені з позивачем.

Враховуючи, що спірними договорами оренди земельних ділянок, передбачені випадки внесення змін до розміру орендної плати на підставі рішення Вишгородської міської ради та відповідно до закону, керуючись рішенням Вишгородської міської ради № 12/64 Про орендну плату за землю у місті Вишгороді від 14 липня 2016 року, яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення про зміну умов договорів оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати.

Доводи позивача про порушення відповідачем порядку звернення до позивача з пропозицією щодо внесення змін до договорів оренди та порушення статті 188 Господарського кодексу України виходять за межі позовних вимог у даній справі та, крім того, були оцінені судом під час розгляду справи № 911/3627/17, рішенням господарського суду Київської області від 05.04.2018 у цій справі позовні вимоги Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області до Малого колективного підприємства ВІТА про внесення змін до договорів оренди задоволено повністю та внесено зміни до спірних договорів оренди земельної ділянки та встановлено річну орендну плату в розмірі 6 % від нормативного грошової оцінки земельної ділянки.

Оскільки відносини оренди є триваючими правовідносинами, то зміна за рішенням відповідача регульованого розміру орендної плати є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди, незалежно від дати укладення такого договору. (пункт 17 постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/10936/17).

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому, надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, те, що рішення Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з Малим колективним підприємством ВІТА прийнято відповідачем у межах своїх повноважень, те, що рішенням Вишгородської міської ради № 12/64 від 14.07.2016 «Про орендну плату за землю у м. Вишгороді» затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, яке на час вирішення справи по суті не скасоване та є чинним, а внесення оскаржуваних змін до договорів, прямо передбачено умовами цих договорів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні, не доведені та не обґрунтовані, а, відтак, не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідачем подавалось клопотання про закриття провадження у даній справі, доводи якого також зазначені у відзиві, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а саме: за пунктом 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України про те, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідач вважає, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуваним рішенням встановлено орендну плату за земельні ділянки комунальної власності, що є платою за землю та відноситься до місцевих податків у складі податку на майно, відтак, вказане рішення прийнято суб'єктом владних повноважень на виконання його владних управлінських функцій та є обов'язковим до виконання на всій території, на яку поширюються повноваження відповідної міської ради.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та зазначає, що даний спір має розглядатись в порядку господарського судочинства на підставі пункту 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України як справа у спорі щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, оскільки предметом оскаржуваного рішення є внесення змін до господарських договорів оренди з конкретним суб'єктом господарювання - Малим колективним підприємством «ВІТА» , вказане рішення не стосується невизначеного кола осіб та прийнято в межах приватноправових, господарських, правовідносин, врегульованих нормами цивільного та господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних та інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто, прав власників земельних ділянок.

Відтак, індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто, справи у них підвідомчі господарським судам.

Зважаючи на вказане, клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі задоволенню не підлягає.

Судові витрати, що заявлені у справі лише позивачем, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Малого колективного підприємства «ВІТА» ( 07300, м. Київ, Київська обл., м. Вишгород, пр-т І. Мазепи, 1А, код ЄДРПОУ 13711234) до Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області ( 07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 04054866) про визнання протиправним та скасування рішення Вишгородської міської ради № 19/48 від 23.12.2016. (вх. № 428/18 від 01.03.2018) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.06.2018.

Суддя С.О. Саванчук