Рішення

від 04.06.2018 по справі 914/808/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018р. Справа №914/808/18

місто Львів

За позовом: Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Львівське обласне управління АТ Ощадбанк , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Світодар , м. Львів

про стягнення 1 402 грн. 15 коп. та розірвання договору

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 29.01.2018);

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Львівське обласне управління АТ Ощадбанк , м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Світодар , м. Львів про стягнення 1 402 грн. 15 коп. та розірвання договору.

Ухвалою від 05.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 22.05.2018 року.

Ухвалою від 22.05.2018 суд за клопотанням позивача відклав судове засідання на 04.06.2018.

Стороні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського рахунку, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надавати послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню, а відповідач зобов'язувався оплачувати вартість таких послуг. На виконання умов договору позивач надав відповідачу відповідні послуги, однак, відповідач вартість наданих послуг у розмірі 1 100 грн. 00 коп. не сплатив. Вимога позивача про сплату боргу залишена відповідачем без розгляду та задоволення. У зв'язку з цим, просив розірвати договір банківського рахунку, стягнути з відповідача вартість послуг згідно договору банківського рахунку у розмірі 1 100 грн. 00 коп., а також 133 грн. 23 коп. пені, 138 грн. 40 коп. інфляційних, 30 грн. 53 коп. 3% річних та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вищевказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Таким чином, в розумінні ст. 120, 122, 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

29 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії - Львівського обласного управління АТ Ощадбанк (банк) та Приватним підприємством Світодар (клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 1/1351326.

За цим договором банк (позивач) зобов'язується надавати клієнту (відповідачу) послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

У відповідності до п. 3.1. та п. 4.3.10. договору за надані послуги клієнт зобов'язується проводити оплату, вартість послуг визначена в Тарифах, які містяться в додатку № 1 до договору банківського рахунку і являються його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.2. договору сплата клієнтом коштів за надані банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операції, авансом або не пізніше визначеного числа місяця наступного за звітним відповідно до Додатку 1 до цього договору.

На виконання умов договору, позивач відкрив відповідачу рахунок в національній валюті України гривні №26002301351326 та проводив його розрахунково-касове обслуговування.

Як зазначив позивач, відповідач починаючи з травня 2016 року неналежно виконує свої зобов'язання щодо сплати банку вартості послуг згідно з тарифів, з огляду на що за ним обліковується заборгованість у розмірі 1 100 грн. 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №41.2/7065/2018-13/ВИХ від 24.01.2018, в якій просив сплатити заборгованість по договору, а також повідомив відповідача про прийняття рішення про розірвання договору банківського рахунку №1/1351326 від 29.01.2015. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

З огляду на факт неналежного виконання відповідачем умов договору банківського рахунку №1/1351326 від 29.01.2015, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 402 грн. 15 коп. та розірвання договору.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

Згідно ст. ст. 1068 ЦК України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми перерахованих йому коштів передоплати, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з п. 6.4. договору за несвоєчасне поповнення рахунку(ків) відповідно до умов п.4.3.11. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 133 грн. 23 коп., інфляційні в сумі 138 грн. 40 коп., а також 3% річних в сумі 30 грн. 53 коп.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

У відповідності з положеннями ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості послуг позивача призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості використовувати заборговану суму коштів у своїй господарській діяльності.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: 1) якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; 2) у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; 3) у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 4) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що будь-яка із сторін має право розірвати цей договір, надіславши відповідне письмове повідомлення іншій стороні не пізніше, ніж за двадцять календарних днів до запланованої дати розірвання. Сторона, що отримала таке повідомлення, повинна відповісти на нього не пізніше ніж через двадцять календарних днів з дати його отримання.

Як зазначалося вище, позивач у претензії за вих. №41.2/7065/2018-13/ВИХ від 24.01.2018 повідомив відповідача про прийняття рішення про розірвання договору банківського рахунку №1/1351326 від 29.01.2015. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду.

Згідно п. 9.3. договору, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо строків та/або умов розірвання цього договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення в судовому порядку відповідно до вимог законодавства України.

Таким чином, уклавши з відповідачем договір банківського рахунку, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги щодо розірвання договору банківського рахунку №1/1351326 від 29.01.2015 правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 615, 625, 626, 651, 1066, 1068, 1075 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Світодар , м. Львів, вул. Запорізька, 16/3 (ідентифікаційний код 31978141) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9 (ідентифікаційний код 09325703) 1 100 грн. 00 коп. основного боргу, 133 грн. 23 коп. пені, 138 грн. 40 коп. інфляційних, 30 грн. 53 коп. 3% річних, 3 524 грн. 00 коп. судового збору.

3. Розірвати договір банківського рахунку №1/1351326 від 29.01.2015, укладений між Приватним підприємством Світодар (ідентифікаційний код 31978141) та Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії - Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (ідентифікаційний код 09325703).

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

5. Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 04.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 07.06.2018.

Суддя Мазовіта А.Б.