Ухвала

від 07.06.2018 по справі 916/1091/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову відмову у видачі судового наказу

"07" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1091/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., розглянувши заяву Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (61002, м. Харків, вул. Я. Мудрого, код ЄДРПОУ 02071168) №1465/21 від 31.05.2018р. за вх.суду№1178/18 від 05.06.2018р. про видачу судового наказу до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захід - Євробуд (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, код ЄДРПОУ 36362748) на суму 60168,87грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний автомобільно-дорожній університет звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захід - Євробуд 60168,87грн. у тому числі 30000,00грн. основного боргу, 348,27грн. річних, 28500,60грн. пені, 1320,00грн. інфляційних.

В обґрунтування заяви Харківський національний автомобільно-дорожній університет посилається на неналежне виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захід - Євробуд зобов'язань за договором №35-10-17 на виконання науково-дослідницької роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором , укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Проте, заявником - Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом крім суми грошової заборгованості за договором у сумі 30000,00грн., було також заявлено вимоги про стягнення 348,27грн. річних, 28500,60грн. пені, 1320,00грн. інфляційних.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 3 статті 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Таким чином, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов'язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором. Відтак, пеня є штрафною санкцією, а вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

Вимоги в частині стягнення річних не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на договорі.

Приймаючи до уваги вищевикладене та необхідність розгляду вимог про стягнення пені, річних та інфляційних окремо у позовному провадженні, з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав таких нарахувань, періодів , тощо, суд вважає, що заява Харківського національного автомобільно-дорожнього університету про видачу судового наказу до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захід - Євробуд в частині стягнення 348,27грн. річних, 28500,60грн. пені, 1320,00грн. інфляційних задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, п.3 ч.1, ч.2 ст.152, ч. 1 ст. 148, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Харківському національному автомобільно-дорожньому університету у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Захід - Євробуд 348,27грн. річних, 28500,60грн. пені, 1320,00грн. інфляційних

Ухвала набрала чинності 07.06.2018 року та може бути оскаржена відповідно до положень ГПК України.

Суддя Л.В. Степанова