Рішення

від 30.05.2018 по справі 917/215/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2018 р. Справа № 917/215/18

м. Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" вул. Козака, 2-а, м.Полтава, 36020

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Камко" вул.Рибчанська,3, м. Полтава, 36009

про стягнення 1 223,99 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. протоколі

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 1 223,99 грн. - заборгованості, в т.ч. 894,73 грн. - сума основного боргу по договору на технічне обслуговування внутрішніх систем газопостачання № 10-20/353/17 від 01.01.17р., 23,39 грн. - 3% річних, 207,45 грн. - пені, 98,42 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03.03.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у судове засідання на 02.04.2018 р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.04.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено на 02.05.2018р.

Ухвалою суду від 02.05.2018 р. закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті на 30.05.2018р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №10-20/353/17 від 01.01.2017 року на технічне обслуговування внутрішніх систем газопостачання, які не є ГРМ.

Відповідач представництво у судове засідання втретє не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2018р. позов підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі

У судовому засіданні 30.05.2018 р. суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд, встановив:

Між ТОВ Фірма "Камко" (Замовник) та ПАТ "Полтавагаз" (Виконавець) укладено Договір N 10-20/353/17 від 01.01.2017 року на технічне обслуговування внутрішніх систем газопостачання, що не є ГРМ (далі - Договір)

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування систем газопостачання, що належить Замовнику і знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Рибчанська,3 (п.1.1 Договору).

- вартість та витрати по технічному обслуговуванню системи газопостачання визначається Виконавцем даним Договором (п. 4.1 Договору);

- сума Договору по технічному обслуговуванню внутрішньої системи газопостачання на момент його укладення становить 3578,92 грн. (п.4.2 Договору);

- оплата вартості робіт, передбачених цим Договором, проводиться Замовником на поточний рахунок Виконавця № 2600530103545 в Філії - Полтавському міському управлінні ПАТ "Державний ощадний банк України" (п.5.1 Договору);

- оплата фактично виконаних робіт з технічного обслуговування виконується Замовником шляхом перерахування грошових коштів на підставі наданого Виконавцем рахунку не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт (п.5.2 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, порушення вимог правил безпеки систем газопостачання, сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством (п. 6.1 Договору);

- за несвоєчасну оплату послуг у строки зазначені у п.5.2 даного Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення (п. 6.2 Договору);

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року. Якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявляє про припинення його дії, цей Договір вважається укладеним на такий самий новий строк та на тих самих умовах (п. 8.1 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань по виконанню робіт та факт отримання відповідачем (замовником) робіт на суму 894,73 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту приймання виконаних підрядних робіт №353/1/20XX від 31.03.2017 р. (а.с.11). Зазначений акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов Договору позивачем було пред'явлено відповідачу рахунок № 353/1/20 від 28.02.2017 року на оплату виконаних позивачем робіт (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 12).

За даними позивача, в порушення умов Договору відповідач не здійснив оплату отриманих результатів робіт, заборгованість останнього складає 894,73 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 223,99грн. заборгованості, в т.ч. 894,73 грн. основного боргу за Договором № 10-20/353/17 від 01.01.17р., 23,39 грн. - 3% річних, 207,45 грн. пені та 98,42 грн. - інфляційні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо виконання робіт.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 837 Цивільного кодексу України отримані результати робіт не оплатив і заборгованість останнього на момент подання позову і винесення даного рішення складає 894,73 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг у строки зазначені у п. 5.2 даного Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення .

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після проведення перерахунку пені у розмірі 207,45 р за період з 11.04.2017 р по 22.02.2018 р., з врахуванням положень Договору, ЦК України та ГК України, судом встановлено, що сума пені, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача становить 114,01 грн. (розрахунок пені з 11.04.2017 р. по 11.10.2017 р. здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон"). В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити, як безпідставні.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 23,39 грн. 3 % річних за період з 11.04.2017р. по 22.02.2018р. та 98,42 грн. інфляційних за період з 11.04.2017р. по 31.01.2018р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 23,39 грн. - три проценти річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати (п. 2 розділу II Договору ) та вказаного позивачем граничного періоду) за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" та встановлено, що стягненню підлягають інфляційні в сумі 98,34грн. В цій частині позов підлягає задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 894,73грн. основного боргу, 114,01 грн. пені, 98,34грн. інфляційних втрат та 23,39 грн. 3 % річних обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Камко" вул. Рибчанська, 3, м.Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 13945084 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020, р/р 2600530103545 в Філії Полтавського обласного управління ПАТ Ощадбанк МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912 - 894,73 грн. - основного боргу, 114,01 грн. - пені, 98,34 грн. - інфляційних втрат, 23,39 грн. - 3% річних, 1627,37 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.

Повне рішення складено 01 червня 2018 року