Рішення

від 07.06.2018 по справі 927/315/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2018 року

Справа № 927/315/18

          Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту, вул. Івана Мазепи, буд. 18, м. Чернігів, 14017

до Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “АЛВИ- МЕТАЛЛ”, вул. Франко, 27, м. Чернігів, 14021

про стягнення 7313 грн. 81 коп.

Без виклику сторін

в с т а н о в и в:

8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту подано позов до Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “АЛВИ- МЕТАЛЛ” про стягнення заборгованості у сумі 5997 грн. 48 коп., 3% річних у сумі 83 грн. 13 коп., інфляційних нарахувань у сумі 369 грн. 99 коп., неустойки у сумі 863 грн. 21 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору підряду № 31 від 25.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 927/315/18 без повідомлення учасників сторін.

Вказаною ухвалою відповідача повідомлено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від сторін заяв та клопотань не надійшло, відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий, ухвалу суду від 27.04.2018 отримано 28.04.2018, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1402102642567 від 27.04.2018.

          Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

25.10.2017 між сторонами у справі укладений договір підряду №31 (далі за текстом – договір), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) забезпечив відповідно до умов договору виконання навчально-практичних земляних робіт технікою за завданням замовника, а останній зобов'язався прийняти і оплатити вказані роботи. Адреса розташування об?єкта :Чернігівська область, Ріпкинський район, с. Великий Зліїв.

Пунктом 1.2 договору сторони домовились, що склад та обсягт робіт, що доручаються до виконання підрядника, визначені локальним кошторисом (додаток №2), який є невід?ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору договірна ціна робіт (додаток №1) визначається на основі локального кошторису (додаток №2), що є невід?ємною частиною договору, є тверда і складає 27665 грн. 24 коп. з урахуванням ПДВ - 4610 грн. 87 коп.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що в обов'язки замовника входить своєчасне проведення розрахунків з підрядником, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 7.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та актів прийняття виконаних робіт (форма КБ-2в).

Пунктом п. 7.2 договору визначено, що підрядник визначає фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує документи визначені у п. 7.1 договору і подає їх для підписання замовнику до 25 числа місяця, у якому виконувалися роботи, з необхідною виконавчою документацією. Замовник зобов?язаний протягом 3-х днів підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 днів з дня підписання вказаних документів замовником.

Замовник протягом 3-х днів з дня підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 10000 грн. 00 коп. (п. 7.5 договору).

На виконання умов п. 7.5 договору відповідачем перераховано на рахунок позивача попередню оплату у розмірі 10000 грн. 00 коп., що підтверджено випискою банку по рахунку позивача (а.с. 18).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2017 форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 (а.с. 14-16), підписані повноважними представниками замовника та підрядника, відповідно до яких вартість виконаних позивачем будівельних робіт склала на суму 18517 грн. 48 коп.

Акт приймання виконаних будівельних робіт з боку замовника підписаний без зауважень та заперечень.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовуються.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №246 від 15.02.2018 з вимогою сплати заборгованості у розмірі 8517 грн. 48 коп., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1402102596158 від 16.02.2018 (а.с. 21).

Вимоги позивача відповідачем виконані частково на загальну суму 2520 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками позивача (а.с. 19-20). Решта заборгованості у розмір 5997 грн. 48 коп. сплачена не була.

Заборгованість у розмірі 5997 грн. 48 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Пунктом 10.2 передбачена відповідальність замовника за порушення зі своєї вини своїх зобов?язань і у таких сумах: - за порушення грошових зобов?язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансу) замовник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення враховуючи день оплати.

На підставі викладеного позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду №31 від 23.10.2017 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 863 грн. 21 коп. за період з 06.12.2017 по 20.04.2018 (у підтвердження суду наданий розрахунок, а.с. 23).

Крім того, на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення оплати заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи за період з 06.12.2017 по 20.04.2018 на суму 83 грн. 13 коп., а також інфляційні нарахування за період з 06.12.2017 по 20.04.2018 у розмірі 369 грн. 99 коп. До справи позивачем надано розрахунки заявлених до стягнення сум (а.с.23).

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем свої зобов'язань за договором у повному обсязі, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2017 форми КБ-2в на суму 18517 грн. 48 коп., підписаний повноважними представниками замовника та підрядника без зауважень, а також факт часткової оплати відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт у розмірі 12520 грн. 00 коп., з яких 10000 грн. 00 коп. сплачено в рахунок попередньої оплати на виконання п. 2.5 договору.

У встановлені п. 7.2 договору строки відповідач решту виконаних позивачем підрядних робіт не оплатив, сума заборгованості склала 5997 грн. 48 коп.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного вище вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи у сумі 5997 грн. 48 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем на підставі пункту 10.2 договору обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача неустойку, яка за своєю правовою природою є пенею, у розмірі 863 грн. 21 коп. за період з 06.12.2017 по 20.04.2018, що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення оплати заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи за період з 06.12.2017 по 20.04.2018 на суму 83 грн. 13 коп., а також інфляційні нарахування за період з 06.12.2017 по 20.04.2018 у розмірі 369 грн. 99 коп.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з 3% річних за період прострочення оплати заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи за період з 06.12.2017 по 20.04.2018 на суму 83 грн. 13 коп., а також інфляційні нарахування за період з 06.12.2017 по 20.04.2018 у розмірі 369 грн. 99 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “АЛВИ- МЕТАЛЛ”, вул. Франко, 27, м. Чернігів, 14021, код 39067214, на користь 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту, вул. Івана Мазепи, буд. 18, м. Чернігів, 14017, код 33111325, заборгованість у розмірі 5997 грн. 48 коп., неустойку (пеня) у розмірі 863 грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 83 грн. 13 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 369 грн. 99 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

3. Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписаний 07.06.2018.

Суддя М.О. Демидова

.