Постанова

від 29.05.2018 по справі 910/15792/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р. Справа№ 910/15792/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи:

позивача ОСОБА_2

відповідача 1 не з'явився

відповідача 2 Нестор В.Р.

відповідача 3 не з'явився

відповідача 4 не з'явився

відповідача 5 Сабодаш Р.Б.

відповідача 5 Сурник В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017

у справі №910/15792/14 (суддя Морозов С.М.)

за позовом ОСОБА_6

до

1) ОСОБА_7,

2) Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед),

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000",

4) Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ"

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, переведення прав покупця та скасування державної реєстрації змін до статуту

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.07.2017 у справі №910/15792/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

14.03.2017 позивач - ОСОБА_6, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" (код ЄДРПОУ 30966313), яке оформлено протоколом від 30.07.2013, в цій частині прийняти нове рішення, яким вказану позовну вимогу задовольнити.

Зокрема скаржник зазначав, що оскаржуване ним рішення суду є необґрунтованим та незаконним в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Ліра-2000 , оформленого протоколом від 30.03.2013. Позивач зазначав, що місцевий господарський суд, встановивши факт відсутності згоди позивача на продаж ОСОБА_7 частки у статутному капіталі ТОВ Лірі-2000 в розмірі 75%, повинен був визнати недійсним оскаржуване в межах цієї справи рішення загальних учасників Товариства, оскільки в його основу покладений завідомо підроблений документ - повідомлення про відмову від купівлі частки, який за своєю правовою природою не може створювати жодні правові наслідки. Також, скаржник зазначає, що не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів той факт, що ОСОБА_6 відчужив свою частку в статутному капіталі ТОВ Ліра-2000 в розмірі 100% на користь ТОВ Оілсі , у зв'язку з чим іншим рішенням зборів Ліри від 06.11.2014 позивач виведений зі складу учасників вказаного товариства.

Крім того, позивач зазначав, що ухвалою від 15.06.2017 справу № 910/15792/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 25.07.2017. В цьому ж судовому засіданні судом прийнято оскаржуване рішення, тобто у справі проведене всього одне судове засідання, не дивлячись на те, що процесуальні строки дозволяли призначити у справі ще декілька судових засідань, що надало б можливість позивачу, виходячи з пояснень сторін у справі та наданих ними нових доказів, підготувати додаткові письмові обґрунтування своїх вимог, докази на їх підтвердження, в тому числі питання щодо відмови від частини заявлених вимог, які на даний час втратили свою актуальність тощо. Також позивач зазначав, що станом на дату винесення оскаржуваного рішення, суду було відомо, що відповідно до ухвали суду від 03.07.2017 ТОВ Ліра-2000 було ліквідовано, як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, на думку скаржника суд повинен був врахувати, що вказана ухвала суду набрала законної сили в день її винесення .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2017 у справі №910/15792/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 клопотання ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15792/14. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 призначено на 19 квітня 2018 року.

04.04.2018 відповідач 5 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ", звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 та відкрити апеляційне провадження. Просив суд, змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 шляхом виключення з рішення Господарського суду міста Києва абзацу:

"З урахуванням викладеного, суд відповідно до норм процесуального кодексу не приймає наведені вище експертні висновки в якості належного та допустимого доказу того, що підписи в повідомленні ОСОБА_6 про продаж частки ТОВ "Ліра-2000" від 24.06.2013 та в повідомленні ОСОБА_6 про відмову від купівлі частки ТОВ "Ліра-2000" від 29.07.2013 виконані самим ОСОБА_6, оскільки суб'єкт експертної діяльності не ніс відповідальності за достовірність даних, використаних для складання названих висновків, не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ст. ст. 384. 385 КК України) при дачі висновку № 26 від 29.10.2014, а при дачі висновку № 403/тдд від 09.09.2014, хоча і був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, проте вказаний висновок було зроблено на стадії досудового розслідування кримінального провадження №12014100000000982 від 09.07.2014, натомість висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Кіровоградського відділення №1211/02 від 27.11.2014, складений за результатами проведення по справі №910/15792/14 судової експертизи є єдиним належним та допустимим доказом (висновком судового експерта в розумінні ст. 42 ГПК України), що містить дійсну інформацію про обставини справи та на ряду з іншими доказами у справі є підтвердженням заявлених позивачем вимог."

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000", Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Припинити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ "Ліра-2000", Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРА-2000", оформлених протоколом від 30 липня 2013 року та скасування державної реєстрації змін до статуту та повернення попередньої редакції статуту. В іншій частині залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/15792/14 без змін.

Згідно протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 16.04.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" передали раніше визначеному автоматизованою системою складу суду, головуючому судді (судді-доповідачу) Андрієнку В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15792/14 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" та об`єднано в одне апеляційне провадження з скаргою ОСОБА_6. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" призначено на 19 квітня 2018 року.

В судове засідання, яке відбулось 19.04.2018 не з'явились представники відповідача 1 та відповідача 3.

Як було встановлено судом, відповідач 3 був повідомлений належним чином про час та день судового засідання, щодо повідомлення відповідача 1 судом було встановлено, що станом на день слухання справи на адресу суду не повертались кореспонденція з адреси відповідача 1.

В судовому засіданні, головуючий суддя ставив на обговорення питання, стосовно можливості розгляду апеляційних скарг за відсутності представників відповідача 1 та відповідача 3.

Представник позивача вважав можливий розгляд справи без участі представника відповідача1, всі інші присутні представники поклались на розсуд суду стосовно вирішення вказаного питання. Після проведення колегією суддів нарадчої кімнати, головуючим суддею було оголошено про відкладення розгляду справи. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 розгляд справи було відкладено на 10.05.2018.

27.04.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) від Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) (представника) надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач 2 просив суд відмовити повністю ОСОБА_6 в задоволенні апеляційної скарги.

Також 27.04.2018, від відповідача 2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ОІЛСІ", в якому відповідач 2 просив суд задовольнити апеляційну скаргу ТОВ ОІЛСІ на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017.

Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 шляхом виключення з рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 абзацу:

З урахуванням викладеного, суд відповідно до норм процесуального кодексу не приймає наведені вище експертні висновки в якості належного та допустимого доказу того, що підписи в повідомленні ОСОБА_6 про продаж частки ТОВ ЛІРА-2000 від 24.06.2013 та в повідомленні ОСОБА_6 про відмову від купівлі частки ТОВ ЛІРА- 2000 від 29.07.2013 виконані самим ОСОБА_6, оскільки суб'єкт експертної діяльності не ніс відповідальності за достовірність даних, використаних для складання названих висновків, не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ст. ст. 384, 385 КК України) при дачі висновку № 26 від 29.10.2014, а при дачі висновку № 403/тдд від 09.09.2014, хоча і був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України , проте вказаний висновок було зроблено на стадії досудового розслідування кримінального провадження №12014100000000982 від 09.07.2014, натомість висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Кіровоградського відділення №1211/02 від 27.11.2014, складений за результатами проведення у справі №910/15792/14 судової експертизи є єдиним належним та допустимим доказом (висновком судового експерта в розумінні ст. 42 ГПК України), що містить дійсну інформацію про обставини справи та на ряду з іншими доказами у справі є підтвердженням заявлених позивачем вимог .

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі 910/15792/14 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 до ТОВ ЛІРА-2000 , Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ЛІРА-2000 , оформлених протоколом від 30 липня 2013 року та скасування державної реєстрації змін до статуту та повернення попередньої редакції статуту. Закрити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ТОВ Ліра-2000 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІРА-2000 , оформлених протоколом від 30 липня 2013 року. В іншій частині залишити рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі № 910/15792/14 без змін.

В судове засідання, яке відбулось 10.05.2018 з'явились представники позивача, відповідача 1 та відповідача 5, інші учасники справи в не з'явились, представник відповідача 5 в судовому засіданні усно клопотав перед судом щодо перенесення розгляду справи, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи. Також, присутні представники надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційних скаргах.

Після проведення колегією суддів нарадчої головуючим суддею було оголошено про перерву в судовому засіданні до 29.05.2018

25.05.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) від відповідача 5 надійшли додаткові письмові пояснення.

В судове засідання, яке відбулось 29.05.2018 з'явились представники позивача, відповідача 2 та відповідача 5, всі інші представники учасників справи не з'явились, про день та час судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

Отже, враховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, та заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ". Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" та Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) підтримали апеляційну скаргу відповідача 5 та просили суд її задовольнити, та заперечували стосовно апеляційної скарги ОСОБА_6 та просили суд її відхилити.

Відповідно до частини 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційні скарги ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2017 у справі №910/15792/14 без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, звернувшись до суду з даним позовом, зазначав, що він є учасником відповідача-3 (ТОВ "Ліра-2000") та володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 24,7299%, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

30.07.2013 інший учасник товариства (відповідача-3) - ОСОБА_7 (відповідач-1) уклав з Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) (відповідач-2) Договір купівлі-продажу частки, за умовами якого відповідач-1 продав відповідачу-2 свою частку у статутному капіталі відповідача-3 в розмірі 75,2701%

Рішенням позачергових загальних зборів ТОВ "Ліра-2000", що оформлене протоколом від 30.07.2013 погоджено відчуження частки ОСОБА_7 Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), прийнято вказану компанію до складу учасників товариства, затверджено новий розподіл часток у статутному капіталі товариства, на підставі чого здійснено державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Ліра-2000".

Як було зазначено позивачем в апеляційній скарзі (позові), що відповідачем 1 було неправомірно відчужено на користь відповідача-2 частку у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" за відсутності його згоди на продаж такої частки, у зв'язку з чим, позивач просить суд визнати недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000", оформлених протоколом від 30 липня 2013 року, перевести на нього права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 75,2701% від 30 липня 2013 року, укладеним між ОСОБА_9 та Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) та скасувати державну реєстрацію змін до статуту.

Як було вказано судом першої інстанції, 17 листопада 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулись позивач, перший, другий, третій та п'ятий відповідачі із заявою про затвердження мирової угоди у справі № 910/15792/14, яка, як вже було зазначено вище, була затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року, за виключенням речення 2 п. 4 мирової угоди.

Відповідно до п. 1 затвердженої судом мирової угоди, з метою мирного врегулювання спору у справі №910/15792/14, учасники судового процесу дійшли згоди перевести на ОСОБА_6 всі права і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу частки, укладеним 30 липня 2013 року між ОСОБА_7 та Компанією Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), відповідно до умов якого ОСОБА_7 продав, а Компанія Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) купила частку у статутному капіталі ТОВ "ЛІРА-2000" в розмірі 75,2701% статутного капіталу.

Вищий господарський суд України, скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017 року у справі № 910/15792/14 вказав на те, що існування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі № 757/14936/14-к про заборону відчуження та розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" станом на дату укладення сторонами мирової угоди та її затвердження господарським судом, в свою чергу, унеможливлює виконання мирової угоди, та ставить під сумнів можливість остаточного вирішення існуючого спору між сторонами шляхом укладення мирової угоди та не виключає можливості виникнення в подальшому нового спору між сторонами.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 06 листопада 2014 року, частка у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в повному розмірі (100% статутного капіталу товариства) була продана за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ", у зв'язку з чим зазначеними зборами було прийнято рішення про виведення ОСОБА_6 зі складу часників ТОВ "Ліра-2000" згідно поданого договору.

Як вказував суд першої інстанції, суди розглядаючи мирову угоду не звернули уваги на наявні в матеріалах справи докази того, що ОСОБА_6 станом на дату затвердження господарським судом міста Києва мирової угоди не був власником частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000", не був учасником зазначеного товариства та, відповідно, не мав переважного права купівлі частки іншого учасника товариства. У зв'язку з чим місцевий господарський суд передчасно затвердив мирову угоду між сторонами у справі не з'ясувавши з достовірністю чи стосується мирова угода прав і обов'язків ОСОБА_6, як учасника товариства, який відчужив частку у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 100% та був виключений зі складу учасників товариства, як і не з'ясували чи має він переважне право на купівлю частки іншого учасника товариства, що є предметом позову у даній справі.

Зважаючи на вказівки Вищого господарського суду України, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи та зважаючи на те, з огляду на існування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі № 757/14936/14-к про заборону відчуження та розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" станом на дату укладення сторонами мирової угоди та її затвердження господарським судом, в свою чергу, унеможливлює виконання мирової угоди, та ставить під сумнів можливість остаточного вирішення існуючого спору між сторонами шляхом укладення мирової угоди та не виключає можливості виникнення в подальшому нового спору між сторонами, а також з огляду на те, що частка у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в повному розмірі (100% статутного капіталу товариства) була продана ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу на користь ТОВ "ОІЛСІ", судом першої інстанції було правомірно вказано, що відсутні правові підстави для затвердження мирової угоди на момент слухання справи судом першої інстанції.

Частиною 3 статті 80 Господарського кодексу України та ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

За змістом ст. 87 Господарського кодексу України та ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

У відповідності до ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач на виконання вимог ст. 362 ЦК України платіжним дорученням № 586191 від 29.09.2014 вніс на депозитний рахунок суду суму грошових коштів в розмірі 22 581 025,00 грн.

Однак, позивач вкотре звертав увагу суду на те, що на здійснення відчуження акцій відповідачем останній не надавав.

Як вбачається з рішення позачергових загальних зборів ТОВ "Ліра-2000", що оформлене протоколом від 30.07.2013 погоджено відчуження частки ОСОБА_7 Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед), прийнято вказану компанію до складу учасників товариства, затверджено новий розподіл часток у статутному капіталі товариства.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що ТОВ ОІЛСІ законно придбало у ОСОБА_6 частку в ТОВ ЛІРА-2000 в розмірі 100% за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ЛІРИ від 06.11.2014 та розрахувалося за придбану частку.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства").

За приписами п. 21 постанови №13 від 24.10.2008 пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону "Про господарські товариства".

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 18 постанови №13 від 24.10.2008 пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Пунктом 19 вищевказаної постанови пленуму Верховного Суду України визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Відповідно до копії рішення ТОВ "Ліра-2000" від 24.06.2013 про скликання позачергових зборів товариства на 30.07.2013, лист відповідача 3 від 27.06.2017 про порядок денний позачергових зборів учасників, який отриманий позивачем 28.06.2013, повідомлення відповідача 1 про продаж частки у статутному капіталі, яка отримана позивачем 25.06.2013, а також повідомлення позивача про відмову від купівлі частки від 29.07.2013, відповідно до якого позивач виразив відсутність свого наміру щодо придбання частки відповідача 1 у статутному капіталі відповідача-3 та надав згоду на продаж частки товариства третім особам.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку експерта Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру № 403/тдд від 09.09.2014, відповідно до якого вказується, що підписи в повідомленні ОСОБА_6 про продаж частки ТОВ "Ліра-2000" від 24.06.2013 та в повідомленні ОСОБА_6 про відмову від купівлі частки ТОВ "Ліра-2000" від 29.07.2013 виконані самим ОСОБА_6

Судом першої інстанції було зазначено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у даній справі з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_10, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1. Чи виконано ОСОБА_6 рукописний текст "повидомлиння отримав 25.06.2013 ОСОБА_6" у повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки? 2.Чи виконано рукописний текст "повидомлиння отримав 25.06.2013 ОСОБА_6" у повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки під впливом збивальних факторів чи у незвичайному стані? 3.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_6 на повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? 4.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_6 у повідомленні б/н від 29.07.2013 про відмову від купівлі частки рядок "ОСОБА_6" тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? 5.Чи виконані підписи на повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки та повідомленні б/н від 29.07.2013 про відмову від купівлі частки під впливом збивальних факторів (природних, штучних)?

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління на південно-західній залізниці Міністерства внутрішніх справ України № 26 від 29.10.2014 на вирішення якого було поставлено питання щодо того чи ОСОБА_6 або іншою особою виконано рукописний текст "Повидомлиння отримав 25.06.2013 ОСОБА_6" на повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки, дати відповідь не є можливим у зв'язку з тим, що досліджуваний рукописний текст, а саме: "Повидомлиння отримав 25.06.2013 ОСОБА_6" на повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки, не співставний за характером та типом письма, із наданими на дослідження в якості порівняльного матеріалу: вільними зразками почерку гр. ОСОБА_6, зокрема досліджуваний рукописний текст виконаний із наслідуванням друкованого шрифту, а вільні зразки почерку гр. ОСОБА_6 - виконані прописом, що не дає можливості провести порівняльне дослідження та виділити комплекс ознак для отримання висновку як позитивного так і негативного характеру у будь-якій формі. Підпис від імені ОСОБА_6, наявний між рукописними записами: "Повидомлиння отримав 25.06.2013" та "ОСОБА_6" на повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки - виконаний гр. ОСОБА_6. Підпис від імені ОСОБА_6, наявний ліворуч друкованого запису: "ОСОБА_6" на повідомленні б/н від 29.07.2013 про відмову від купівлі частки - виконаний гр. ОСОБА_6.

Також, судом першої інстанції було призначено експертизу у даній справі, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз в особі Кіровоградського відділення.

Як вбачається з висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Кіровоградського відділення №1211/02 від 27.11.2014, що зображення досліджуваного рукописного запису "повидомлиння тримав 25.06.2013. ОСОБА_6" у Повідомленні б/н від 24.06.2013 про продаж частки виконано не самим ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням почерку першого. Зображення підписів від імені ОСОБА_6, які містяться у електрофотокопії "Повідомлення б/н від 24.06.2013 про продаж частки", та електрофотокопії "Повідомлення б/н про відмову від купівлі частки" від 29.07.2013 виконані не самим ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням підписів ОСОБА_6

Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У відповідності до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, наявні в матеріалах справи висновок експерта Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру № 403/тдд від 09.09.2014 та висновок експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління на південно-західній залізниці Міністерства внутрішніх справ України № 26 від 29.10.2014 розцінюються судом як письмові докази за загальними правилами доказування в господарському судочинстві.

Крім того, як визначено п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд призначає експертизу у справі, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Також, частиною 7 ст. 98 ГПК України визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Як було досліджено судом першої інстанції вказані висновки та не прийнято їх до уваги в якості належного і допустимого доказу, стосовного того, що підписи в повідомленні ОСОБА_6 про продаж частки ТОВ "Ліра-2000" від 24.06.2013 та в повідомленні ОСОБА_6 про відмову від купівлі частки ТОВ "Ліра-2000" від 29.07.2013 виконані самим ОСОБА_6, оскільки суб'єкт експертної діяльності не ніс відповідальності за достовірність даних, використаних для складання названих висновків, не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку при дачі висновку № 26 від 29.10.2014, а при наданні висновку № 403/тдд від 09.09.2014, хоча і був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, проте вказаний висновок було зроблено на стадії досудового розслідування кримінального провадження №12014100000000982 від 09.07.2014.

Однак, як було вказано судом, що висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Кіровоградського відділення №1211/02 від 27.11.2014, складений за результатами проведення у справі №910/15792/14 судової експертизи є єдиним належним та допустимим доказом (висновком судового експерта в розумінні ст. 98 ГПК України), що містить дійсну інформацію про обставини справи та на ряду з іншими доказами у справі є підтвердженням заявлених позивачем вимог.

Як було встановлено судом, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року у справі №757/14936/14-к накладено арешт та заборону використання і розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 75,2101%, що складає 22 581 025,00 грн, яка належить Компанії Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед).

Таким чином, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року у справі №757/14936/14-к, яка набрала законної сили (за відсутності документального підтвердження ї скасування у встановленому законом порядку на дату слухання справи) встановлена вказаним судовим рішенням заборона відчуження та розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 75,2101%, що складає 22 581 025,00 грн. підлягає виконанню та не потребує доказуванню при розгляді даної справи.

За змістом ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право розпорядження полягає в юридичній можливості визначити фактичну і юридичну долю речі. Уклавши мирову угоду, сторони розпорядились юридичною долею частки в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" шляхом заміни сторони договору купівлі-продажу, тобто реалізували право розпорядження часткою, яке було обмежене встановленою судом забороною.

Отже, підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що Компанія Brаdwin Trading Limited (Бредвін Трейдінг Лімітед) не могла передавати ОСОБА_6 частку в статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в розмірі 75,2101%, що складає 22 581 025,00 грн з огляду на заборону, встановлену ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2014 року у справі №757/14936/14-к.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Ліра-2000" від 06 листопада 2014 року, частка у статутному капіталі ТОВ "Ліра-2000" в повному розмірі (100% статутного капіталу товариства) була продана за договором купівлі-продажу ОСОБА_6 на користь ТОВ "ОІЛСІ", у зв'язку з чим зазначеними зборами було прийнято рішення про виведення ОСОБА_6 зі складу часників ТОВ "Ліра-2000" згідно поданого договору.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів слідує, що ТОВ ОІЛСІ законно придбало у ОСОБА_6 частку в ТОВ ЛІРА-2000 в розмірі 100% за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ЛІРИ від 06.11.2014 та розрахувалося за придбану частку.

Відповідна інформація про перелік учасників ТОВ "Ліра-2000", а саме про ТОВ "Оілсі", його адресу та розмір внеску до статутного фонду міститься також і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, як зазначав відповідач 5 в своїй апеляційній скарзі та неодноразово в судових засіданнях, стосовно того, що суд має закрити провадження у справі стосовно позовних вимог в частині, які заявлені до ТОВ "Ліра-2000", оскільки станом на дату слухання справи в апеляційній інстанції дане Товариство є ліквідованим, відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2017. Представник позивача заперечував щодо вказаних тверджень відповідача 5, оскільки на його думку хоч Товариство і припинено, однак відбулось відчуження пакету акцій останнього без його згоди і права його порушенні.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду судом першої інстанції вказаної справи, судом було встановлено, так, що дійсно ухвалою суду від 03.07.2017 ТОВ "Ліра-2000" ліквідовано банкрута, як юридичну особу у зв'язку з банкрутством.

Відповідач 5 в апеляційній скарзі вказував, що суд має закрити провадження у даній справі, стосовно вимог заявлених до ЛІРИ на підставі статті 231 ГПК України.

Як вбачається з норм вищенаведеної скаржником статті, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Однак, колегія суддів зазначає, що наразі в апеляційній інстанції здійснюється перегляд рішення суду від 25.07.2017, і станом на дату винесення вказаного рішення здійснювалось оскарження ухвали суду, якою вказане Товариство визнано припиненим. Тому, суд першої інстанції не міг припинити провадження у справі, оскільки це могло призвести до прийняття завчасних висновків. Хоча, на дату винесення постанови судом апеляційної інстанції, остаточно встановлено факт припинення ТОВ "Ліра-2000", як юридичної особи, однак суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки здійснюється перегляд рішення суду першої інстанції, на час прийняття якого Товариство припинено не було.

Посилання відповідачів в суді першої інстанції на наявність кримінальних проваджень, як на підставу для відмови в задоволенні позову судом не було прийнято, оскільки такі провадження перебували лише на стадії досудового розслідування, а враховуючи, що закінчення досудового розслідування не має безумовним наслідком встановлення вини особи, щодо якої воно провадилось, за відсутності якої, доведеної у судовому порядку, суд може встановити обставини, які мають значення для даної справи.

З огляду на встановлений факт відчуження ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу на користь ТОВ "ОІЛСІ" та прийняття зборами рішення про виведення ОСОБА_6 зі складу часників ТОВ "Ліра-2000" колегія суддів не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилаються скаржники - ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/15792/14, тому апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/15792/17 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛСІ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 у справі №910/15792/14 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15792/14.

Повний текст постанови складено та підписано 07.06.2018.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Ю.Л. Власов

С.І. Буравльов