Постанова

від 06.06.2018 по справі 915/1374/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1374/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Діброви Г.І., Таран С.В.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2348, дата видачі : 26.12.17;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 березня 2018 року (повний текст складено та підписано 20.03.2018 року)

по справі № 915/1374/17 (суддя Алексєєв А.П.)

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія «МАНК»

про стягнення 26897,64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна компанія «МАНК» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 26897,64 грн., як збитків.

Позовні вимоги мотивовані завищенням відповідачем обсягу робіт, що призвело до завищення вартості робіт за договорами про закупівлю робіт №60-4/0853-14 від 25.03.2014 року та № 60-4/0420-14 від 19.02.2014 року укладеними між позивачем та відповідачем.

Завищення вартості робіт встановлено довідкою ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2015 року.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14 березня 2018 року (повний текст складено та підписано 20.03.2018 року) по справі № 915/1374/17 (суддя Алексєєв А.П.) в задоволенні позову відмовлено, з підстав недоведеності позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за наявності підписаних сторонами актів, якими підтверджується належне виконання сторонами своїх обов'язків за Договором-1, Договором-2 у суду відсутні підстави вважати відповідача таким, що порушив умови зазначених договорів, а отже і підстави для покладення на нього цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків. Акти приймання виконаних будівельних робіт, на які посилається позивач, є дійсними і у судовому порядку недійсними не визнавалися.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 березня 2018 року по справі № 915/1374/17 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельна компанія МАНК на користь Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система завдані збитки на суму 26 897,64 грн. та судовий збір., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права із невідповідністю висновків обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки фактам, встановленим ДФІ під час перевірки.

Зокрема, за договором № 60 -4/0853 - 14 від 25.03.2014 Роботи з капітального ремонту внутрішніх доріг ВРП 110 кВ ПС 220кВ Центроліт (далі договір-1) встановлено невідповідність фактичних обсягів виконаних робіт обсягам, які включені до акту ф.КБ-2в за квітень 2014року та оплачені в повному обсязі є порушенням ст. 193 Господарського кодексу України, п. 1.1 та 2.1.договору від 25.03.2014 року №60-4/0853-14 та п. 6.4.3 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) та призвело до завищення вартості виконаних ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія МАНК робіт з капітального ремонту внутрішніх доріг на суму 18429,26 грн, та матеріальної шкоди (збитків) Південній ЕС на відповідну суму.

За договором № 60 -4/0420 - 14 Роботи з реконструкції приміщень будівлі загальнопідстанційного пункту керування (інв..№ 129) та ремонтного майданчика (інв..№ 1031828) на ПС ЗЗОкВ Котовська від 19.02.2014 (далі-Договір 2) перевіркою ДФІ встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт на суму 8 468,38 грн. чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Позивачу на відповідну суму.

Завищення вартості виконаних робіт виникло у результаті:

- порушення п. 6.4.3 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) за рахунок невідповідності фактичних обсягів виконаних робіт в порівнянні з обсягами, які включені до актів ф. КБ-2в, а саме:

у акті ф. КБ-2в № 2 за червень 2014 на суму 325662,0 грн по договору від 19.02.2014 № 60-4/0420-14 враховані роботи із заповнення віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 м2 з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель у кількості 9,5 квадратних метрів, тоді як фактично виконано робіт у кількості 2,85 квадратних метри;

у акті ф. КБ-2в № 5 за серпень 2014 на суму 135084,0 грн по договору від 19.02.2014 № 60-4/0420-14 враховані роботи з улаштування покриття з керамічної плитки 6ге55 на цементному розчині у кількості 33,8 квадратних метрів, тоді як фактично виконано робіт у кількості 30,9 квадратних метри.

Отже, апелянт вважає доведеним факт спричинення відповідачем позивачу збитків на загальну суму 26 897,62 грн., оскільки довідкою перевірки ДФІ підтверджується, що в порушення ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Відповідачем, як підрядником, безпідставно завищено вартість робіт за вказаним Договором 1 та Договором 2.

Тому скаржник вважає, що на підставі ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22, 611, 623 ЦК України заявлені збитки підлягають стягненню з Відповідача, як завданні неналежним виконанням господарського зобов'язання.

Також апелянт не погоджується із незадоволенням судом клопотання Південної ЕС про залучення до участі у справі Південного офісу Держаудитслужби в якості третьої особи на стороні Позивача, вважає, що зазначена ухвала винесена судом з порушенням та невідповідністю висновків обставинам справи.

Скаржник наголошує, що розгляд зазначеної справи та судове рішення по ній безпосередньо стосуватиметься прав та обов'язків Південного офісу Держаудитслужби державної аудиторської служби України, що здійснює контроль за вжитими заходами з усунення виявлених порушень, що є безумовною підставою для залучення Південного офісу Держаудитслужби державної аудиторської служби України до участі у розгляді справи на стороні Позивача.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 березня 2018 року по справі № 915/1374/17.

В судове засідання 06.06.18 року представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дата та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення та розписки. Причини неявки повноважного представника відповідача суду невідомі.

Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, тому, враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги відповідача за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.02.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 60-4/0420-14 (Договір-1), відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався виконати роботи, зазначені в Технічному завданні (додаток 1 до Договору), а позивач - прийняти і оплатити такі роботи (а.с. 20-25).

Відповідно до п. 1.2 Договору-1 найменування робіт: роботи з реконструкції приміщень будівлі загальнопідстанційного пункту керування (інв. № 129) та ремонтного майданчика (інв. № 1031828) на ПС 330 кВ «Котовська» .

Відповідно до п. 2.1 Договору-1 відповідач повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість та обсяги яких відповідають умовам Технічного завдання і технічній частині робочого проекту «Реконструкція приміщень будівлі загальнопідстанційного пункту керування та ремонтного майданчика на ПС 330 кВ «Котовська» . Склад робіт, порядок виконання робіт, технологія та якість робіт повинні відповідати Державним будівельним нормам: ДБН Д.1.1.-2-99 будівельні роботи; ДБН Д.1.1.-3-99 монтажні роботи. На всі матеріали, конструкції та вироби, що використовуються для виконання робіт відповідач надає позивачу сертифікати якості продукції від виробника.

Відповідно до п. 3.1 Договору-1 ціна цього Договору становить 1198440,18 грн. Ціна визначена на підставі Договірної ціни (додаток 2 до Договору-1), погодженої позивачем та відповідачем у встановленому порядку, та кошторисної документації (додаток 3 до Договору-1).

Виконання відповідачем обсягу робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт:

№ 1 за квітень 2014 року на суму 149032,80 грн. (а.с. 34-37);

№ 2 за червень 2014 року на суму 325662,00 грн. (а.с. 38-45);

№ 3 за липень 2014 року на суму 167334,00 грн. (а.с. 46-51);

№ 4 за серпень 2014 року на суму 135084,00 грн. (а.с. 54-61);

№ 5 за серпень-2 2014 року на суму 161750,40 грн. (а.с. 64-70);

№ 6 за серпень-2 2014 року на суму 17480,40 грн. (а.с. 74-77);

№ 7 за вересень 2014 року на суму 95623,20 грн. (а.с. 78-88);

№ 8 за вересень 2014 року на суму 6468,00 грн. (а.с. 91-94).

Зазначені акти підписані як зі сторони позивача так і відповідача та скріплені їхніми печатками. Зауважень в актах не міститься.

25.03.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 60-4/0853-14 (Договір-2), відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався виконати роботи, передбачені Технічним завданням (додаток 1 до Договору-2), а позивач - прийняти і оплатити такі роботи (а.с. 13-19).

Відповідно до п. 1.2 Договору-2 найменування робіт: капітальний ремонт внутрішніх доріг ВРП 110 кВ ПС 220 кВ «Центроліт» (інв. № 13316)» .

Відповідно до п. 2.1 Договору-2 відповідач повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає діючій нормативно-технічній документації, вимогам Дефектного акту, ДСТУ та має бути підтверджена відповідними документами.

Відповідно до п. 3.1 Договору-2 ціна цього Договору становить 95868,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору-2 ціна визначена на підставі договірної ціни (додаток 2 до Договору-2), погодженої позивачем та відповідачем у встановленому порядку, та Кошторисної документації (додаток 3 до Договору-2), складеної відповідно до вимог «Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Виконання відповідачем обсягу робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт:

№ 1 за квітень 2014 року на суму 58965,60 грн. (а.с. 26-28);

№ 2 за травень 2014 року на суму 36901,20 грн. (а.с. 29-31).

Зазначені акти підписані як зі сторони позивача так і відповідача та скріплені їхніми печатками. Зауважень в актах не міститься.

В подальшому, Державною фінансовою інспекцією України (правонаступником якої є Державна аудиторська служба України) у третьому кварталі 2015 року була проведена перевірка господарської діяльності державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та його відокремлених підрозділів, в тому числі відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» .

За результатами перевірки складена довідка ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2015 року (а.с. 95-102).

Перевіркою, крім іншого, встановлено завищення відповідачем вартості робіт за Договором-1 та Договором-2 на загальну суму 26 897,64 грн.

За Договором-1:

- у акті ф.КБ-2в № 2 за червень 2014 року на суму 325662,00 грн. враховані роботи із заповнення віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 кв.м. з металопластику в кам'яних стінах житлових і громадських будівель у кількості 9,5 кв.м., тоді як фактично виконано робіт у кількості 2,85 кв.м.;

- у акті ф.КБ-2в № 5 за серпень 2014 року на суму 161750,40 грн. враховані роботи з улаштування покриття з керамічної плитки Gress на цементному розчині у кількості 33,8 кв.м., тоді як фактично виконано робіт у кількості 30,9 кв.м.

Невідповідність фактичних обсягів виконаних робіт обсягам, які включені до актів №2 за червень 2014 року та №5 за серпень 2014 року, призвело до завищення вартості виконаних відповідачем робіт на суму 8468,38 грн.

За Договором-2:

Технічним завданням серед інших видів робіт передбачено проведення ямкового ремонту асфальтобетонного покриття доріг одношарового товщиною 500 мм, площею ремонту до 5 кв.м., кількістю 58 кв.м.

Проведеними під час ревізії контрольними обмірами встановлено, що фактично ямковий ремонт асфальтобетонного покриття доріг одношарового товщиною 500 мм проведено в обсязі 9,4 кв.м.

Невідповідність фактичних обсягів виконаних робіт обсягам, які включені до акту ф.КБ-2в № 1 за квітень 2014 року на суму 58965,60 грн., призвело до завищення вартості виконаних відповідачем робіт з капітального ремонту внутрішніх доріг на суму 18429,26 грн.

На підставі викладеного, зазначаючи про невідповідність фактичних обсягів виконаних робіт обсягам, які включені до актів та оплачені позивачем в повному обсязі, є порушенням ст. 193 Господарського кодексу України, умов договорів, п. 6.4.3 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), що призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 26897,64 грн. (8468,38 + 18429,26) позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача збитків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Судова колегія встановила, що укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду.

За приписами пунктів 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями ст. 843, ч.ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акти виконаних робіт за Договорами є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період, а також вартість цих робіт.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій актів приймання виконаних будівельних робіт №1-8 за квітень - вересень 2014 року та актів №1-2 за квітень-травень 2014 року, складених на підставі договорів-1 та -2, ТОВ Проектно-будівельна компанія «МАНК» виконано обумовлені договорами роботи - реконструкцію приміщень будівлі загальнопідстанційного пункту керування та ремонтного майданчика на ПС 330 кВ «Котовська» та капітальний ремонт внутрішніх доріг ВРП 110 кВ ПС 220 кВ «Центроліт»

Вказані акти підписані представниками як Підрядника, так і Замовника та скріплені печатками сторін.

Більш того, кожний акт містить припис представників Замовника обсяги робіт відповідають ТЗ і локальним кошторисам, договірній ціні .

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищевказані акти є допустимими доказами виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами та, оскільки позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення Підрядником будь-яких відступів від умов Договорів чи наявність інших недоліків, а навпаки підтвердив належне виконання робіт, то за вищенаведеними приписами ст. 853 ЦК України він втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов Договорів або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст.76, 77, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За висновком судової колегії, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами-1 та -2, окрім Довідки перевірки ДФІ, тому суд вважає за необхідне надати правову оцінку зазначеній довідці.

Згідно ст. 4 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Підпунктом 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 р. № 499/2011, врегульовано вжиття Держфінінспекцією України відповідно до покладених на неї завдань заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Такі заходи вживаються в установленому порядку Держфінінспекцією України як центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. 6 вказаного вище Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення: інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у підпункті 1 пункту 4 цього Положення; державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірку фактичної наявності цінностей.

Судова колегія зазначає, що акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.

Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 900 ЦК України виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.

Колегія суддів звертає увагу, що вимагаючи повернення частини виконаного за договором, позивач фактично вимагає перегляду ціни договору після його виконання, що є порушенням вимог чинного законодавства; кошти, які позивач вимагає стягнути, набуто за наявності правової підстави - договору, і вони не можуть вважатися, зокрема, збитками.

Як вище зазначалось, сторони у договорах узгодили тверді договірні ціни на виконання підрядних робіт та підписали відповідну кошторисну документацію, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати підписані також без зауважень.

Згідно з п. 3.3 Договорів (1 та 2), ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Однак, матеріали справи не містять доказів коригування затвердженої проектно-кошторисної документації та складання сторонами додаткових угод щодо перегляду договірної ціни за договорами.

У матеріалах даної справи відсутні також докази на підтвердження направлення відповідачу письмових пропозицій чи проектів змін до вищезгаданих договорів в частині зменшення розміру плати за роботи, відповідно до приписів статей 651, 652 ЦК України. Відсутні також докази внесення змін до даних договорів або визнання недійсними цих договорів.

Відтак, судова колегія доходить висновку, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, тому посилання позивача на довідку ревізії ДФІ як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки ця довідка сама по собі не є належним та допустимим доказом невиконання Підприємцем своїх зобов'язань за вказаними договорами.

Зазначена довідка перевірки ДФІ не може змінювати, припиняти (частково або повністю) договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договорами та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Саме з наведених підстав судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи Південного офісу Держаудитслужби.

Даний позов стосується договірних правовідносин, що склались між сторонами, та не впливає на права, обов'язки чи законні інтереси Південного офісу Держаудитслужби.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства та підставу позову, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість заявленої позовної вимоги про стягнення збитків, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст.ст.74-79 ГПК України, та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Південна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 березня 2018 року по справі № 915/1374/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписаний 06.06.18 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя С.В. Таран