Постанова

від 15.05.2018 по справі 904/8786/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м.Дніпро Справа № 904/8786/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),

суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.

секретар судового засідання: Крицька Я.Б.

представники сторін:

від позивача: Собкович В.В. адвокат, довіреність №34 від 06.02.2018 р.;

від відповідача: Криворучко В.М. керівник, паспорт серія НОМЕР_3 від 04.04.1996 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 року (повний текст рішення складено 06.12.2017 року) у справі № 904/8786/17(суддя Назаренко Н.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАНА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ", м. Дніпро

про стягнення 422 113,83 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 у справі № 904/8786/17 в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про виникнення аварійної недоступності послуг, як це передбачено п.п. 4.1.- 4.3 угоди до договору про надання телекомунікаційних послуг № 21-ДГ від 01.04.2016 року. Відсутність таких доказів унеможливлює встановлення початку періоду для відновлення доступності послуг згідно угоди, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права, неналежну оцінку доказів позивача, безпідставне прийняття доказів відповідача без відповідного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАНА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ". Зазначає, що позивач був позбавлений можливості надати заперечення стосовно наданих відповідачем довідок, що порушує його права.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно було зазначено строки електронного листування між позивачем та відповідачем, а саме початок листування з 13.03.2017 року, замість 12.03.2017 року та кінець листування.

Також скаржник вважає, що суд невірно тлумачив положення п.п.4-1 та 4-3 договору сторін та докази виконання їх позивачем, зокрема електронне листування між сторонами.

Просить скасувати оскаржуване судове рішення, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи позивача. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, апеляційну скаргу безпідставною.

Зазначає, що:

-службова записка від 05.03.2017 року, копія якої надана позивачем в засіданні 04.12.2017 року, свідчить лише про загальне повідомлення відповідача про відсутність надання послуг, однак до неї не додано доказів надання відповідачу переліку ідентифікаторів непрацюючих каналів зв'язку або кінцевих точок каналів зв'язку та ознак наявності аварійної недоступності послуг.

-електронне листування на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 теж не є належним доказом виконання позивачем умов Договору №21-ДГ, тому що електрони листи, які хоча б частково відповідали вимогам розділу 6 Додатку А (Угода про рівень якості послуг) відправлялися на електронну адресу, відмінну від зазначеної в Договорі №21-ДГ. В той же час на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надходили повідомлення, які не містили в собі інформацію про Ідентифікатор Каналу зв'язку (СЮ) або кінцеві точки Каналу зв'язку та ознаки наявності АНП.

Вважає позовні вимоги не доведеними та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

За клопотанням апелянта розгляд справи проводився в режимі відео конференції.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про телекомунікації" дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про телекомунікації" споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг; оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; інші права, визначені законодавством України та договором про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про телекомунікації" оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність:

1) за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, - у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;

2) за затримку передавання телеграми, що призвело до її невручення або до несвоєчасного вручення, - штраф у розмірі 50 відсотків вартості оплаченої послуги, а також повернення споживачу отриманих за послугу грошей;

3) за безпідставне відключення кінцевого обладнання, - у розмірі абонентної плати за весь період відключення;

4) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, - у розмірі абонентної плати за один місяць;

5) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання телекомунікаційних послуг;

6) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор телекомунікацій у разі неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.

Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть майнової відповідальності перед споживачами телекомунікаційних послуг за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання телекомунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються оператором телекомунікацій, або з вини споживача у випадках, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 40 Закону України "Про телекомунікації").

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 року між Приватним акціонерним товариством "ДАТАГРУП" ( надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАНА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ" (надалі - відповідач, оператор) укладено договір про надання телекомунікаційних послуг (надання в користування каналу електрозв'язку) № 21-ДГ (надалі - договір) (а.с.42-44).

Відповідно до п. 1.1. договору, на умовах та в порядку, передбачених цим договором, Угодою про рівень якості послуг, Порядком тестування роботи каналу зв'язку, оператор зобов'язується надавати замовнику послуги за замовленнями на послуги, а замовник зобов'язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх вартість.

Для надання послуг, на умовах та в порядку, передбачених договором та замовленнями на послуги, оператор зобов'язується виконувати, якщо таке зазначене в замовленнях на послуги, роботи, а замовник зобов'язується приймати належним чином виконані роботи та оплачувати їх вартість (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено обов'язки оператора, зокрема:

- виконувати роботи у строк, визначений у замовленні на послуги (п. 2.1.1. договору);

-надавати замовнику послуги цілодобово на умовах та в порядку, передбачених договором, угодою та замовленнями (п. 2.1.4. договору);

-підтримувати працездатність обладнання, що забезпечує надання послуг, та усувати будь-які несправності в роботі обладнання (п. 2.1.7. договору);

-застосовувати заходи для попередження несанкціонованого втручання в управління каналами зв'язку та несанкціонованого контролю за їх функціонуванням, а також дотримуватися технічних вимог, установлених для телекомунікаційних мереж (п. 2.1.10. договору).

Оператор має право на своєчасну оплату замовником належним чином викон6аних робіт та наданих послуг (п. 2.2.1. договору).

Замовник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати оператору належні за даним договором та замовленнями платежі (п. 2.3.1. договору).

Відповідно до п. 2.4.1. договору замовник має право отримувати послуги, які надаються оператором за договором, відповідно до технічних характеристик, вказаних в угоді та відповідному замовленні.

У випадку виникнення аварійної недоступності послуг за замовленням, весь строк усунення аварійної недоступності послуг вважається простоєм надання послуг та замовником не оплачується (п. 3.7. договору).

У випадку аварійної недоступності послуг або порушення оператором встановлених угодою порядку та строків проведення планових робіт, замовник звільняється від оплати вартості послуг за весь час простою, та оператор сплачує замовнику неустойку в розмірі 1% від вартості послуг за відповідним замовленням за кожну повну годину прострочення виконання зобов'язань (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно пункту 6.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань за цим договором та замовленням, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, таких як: стихійні лиха, пожежа, повінь, страйки, інші обставини, якщо вони вплинули на виконання сторонами цього договору та замовлення. Під обставинами непереборної сили треба розуміти обставини, що виникли протягом строку дії замовлення за цим договором в результаті непереборних та невідворотних сторонами подій. У цих випадках строк виконання сторонами зобов'язань за таким замовленням та договором відсувається відповідно до часу, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки.

Відповідно до п. 6.2. договору сторона, для якої створилися умови, за яких неможливе виконання зобов'язань за замовленням та договором внаслідок обставин непереборної сили, повинна письмово сповістити іншу сторону про настання цих обставин без жодних зволікань не пізніше 10 календарних днів з дати їх виникнення. Повідомлення повинне містити дані про настання та характер обставин та про їх можливі наслідки.

Згідно п. 6.3. договору належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого органу.

Також є встановленим, що сторонами підписано Угоду про рівень якості послуг до договору про надання телекомунікаційних послуг № 21ДГ від 01.04.2016 (далі - Угода) (а.с.45).

Відповідно до п. 2.1. Угоди послуги за замовленням вважаються доступними, якщо всі технічні параметри послуг відповідають значенням, наведеним у такому замовлення та угоді.

Згідно до п. 2.3. Угоди послуги за замовленням вважаються аварійно недоступними, якщо будь-який параметр послуг не відповідає значенням, наведеним у відповідному замовленні на послуги.

У випадку виникнення аварійної недоступності послуг, замовник повідомляє про це представників технічної підтримки виконавця за номером телефону або за електронною адресою, що зазначені у п. 6 цієї угоди (п. 4.1. Угоди).

Пунктом 6 Угоди визначено контактні дані представників технічної підтримки виконавця, а саме:

- Контактна особа з питань технічної підтримки - ОСОБА_3, телефон - НОМЕР_1, електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Контактна особа Криворучко В.М., телефон - НОМЕР_2, електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Пунктом 4.2. Угоди встановлено, що початком періоду АНП вважається отримання оператором від замовника повідомлення за телефоном або на електронну адресу представників технічної підтримки виконавця за фактом недоступності послуги.

Відповідно до п. 4.3. Угоди повідомлення направляється у довільній формі із зазначенням ідентифікатору каналу зв'язку (CID) або кінцевих точок каналу зв'язку та ознак наявної АНП (наприклад, повна непрацездатність каналу зв'язку, не проходження пакетів по каналу зв'язку, наявність помилок та втрат на каналі зв'язку чи інше).

У випадку виникнення недоступності послуг, оператор зобов'язаний усунути АНП та відновити доступність послуг на умовах та в порядку, що встановлені угодою (п. 4.5. Угоди).

У відповідності до п. 4.6. Угоди максимальний строк усунення АНП (відновлення доступності послуг) становить 24 години для наземного каналу зв'язку та 36 годин для радіоканалу.

Завершення періоду АНП вважається час фактичного усунення АНП та відновлення поступності послуг. Оператор повідомляє замовника про відновлення доступності послуг шляхом відправлення повідомлення на електронну адресу замовника, зазначену у п. 6 угоди. На повідомлення виконавця замовник підтверджує чи не підтверджує факт відновлення доступності послуг. У випадку порушення оператором строків усунення АНП, встановлених в п. 4.6. угоди, оператор сплачує замовнику неустойку у розмірі визначеному в договорі, невід'ємною частиною якого є ця угода (п.п. 4.9.-4.11. Угоди).

За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору між сторонами було укладено 55 замовлень на послуги (а.с. 47-101). Вказаними замовленнями сторони визначили, зокрема, кінцеві точки каналу зв'язку (точки А та Б) (п. 4.2. замовлення); режим роботи каналу зв'язку - цілодобово (п. 4.1.2. замовлення); строк дії замовлення - 1 рік з моменту підписання сторонами замовлення (п. 1.2. розділу ІІІ "Додаткова інформація"); вартість послуг (щомісячний платіж (абонентська плата) - 400 грн. з ПДВ (за 9 каналами) та 500 грн. з ПДВ (за 46 каналами) (розділ 2 "Вартість послуг").

Загальна кількість каналів зв'язку становить 55 шт.

Звернувшись до суду з позовною заявою, позивач посилався на те, що починаючи з 04.03.2017 року, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач перестав надавати послуги позивачу за всіма 55 каналам. Він повідомив відповідача належним чином, відповідно до умов договору, про виникнення аварійної ситуації. У погоджені сторонами строки доступність послуг відновлена не була, відтак, позивач вважав, що має право на стягнення неустойки з 04.03.2017 року по 05.05.2017 року (дату розірвання договірних відносин).

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, надав неналежну оцінку доказам позивача, що стало причиною помилкового висновку про недоведеність позову.

Так, згідно ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст.79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, в матеріалах справи на аркуші 102 міститься претензія позивача, яка направлена директору відповідача 12.05.2017 року, зі змісту якої позивач повідомляє відповідача про припинення отримання послуг згідно договору від 01.04.2016 року з 20.02.2017 року та вимагає сплатити неустойку, розраховану станом на 05.05.2017 року.

Колегією суддів встановлено з пояснень представника позивача, що дата припинення послуг 20.2.2017 року, вказана в претензії помилково. Правильною є дата 04.03.2017 року.

У листі-відповіді на вказану претензію від 15.05.2017 року, який підписаний директором відповідача В.М. Криворучко, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАНА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ" посилається на те, що 04.03.2017 року сторонніми особами було здійснено втручання в діяльність компанії, обтяжену крадіжками обладнання на вузлових базових станціях, внаслідок чого була порушена працездатність системи в цілому, компанія не змогла забезпечити працездатність каналів зв'язку, побудованих для відділень Ощадбанку Запорізької та Дніпропетровської областей (а.с.104).

У зазначеній відповіді відповідач вважав, що наявні обставини непереборної сили, що звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання за договором, Замовленням позивача та просить розірвати договір з 26.05.2017 року через неможливість відновити надання послуг.

Таким чином, змістом вказаної відповіді на претензію позивача відповідач підтвердив дату припинення послуг за договором - з 04.03.2017 року, ненадання ним послуг позивачу за всіма каналами зв'язку та неможливість подальшого виконання ним своїх зобов'язань по договору.

Визначальним для вирішення даної справи є не лише встановлення обставин щодо обізнаності відповідача про факт та об'єм припинення послуг, а й встановлення факту дотримання позивачем строку такого повідомлення оператора та дотримання ним п.2.3.5 Договору щодо повідомлення належних, зазначених в договорі осіб.

Відповідно до службової записки працівника позивача ОСОБА_4 від 05.03.2017 року начальнику сектору мереж доступу Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" Гашенко В. вбачається, що за телефоном НОМЕР_2 директор відповідача Криворучко Володимир був повідомлений про відсутність надання послуг (каналів звязку) у відповідності до усіх діючих Замовлень згідно договору №21-ДГ від 01.04.2016 року (а.с.147).

Сукупність доказів свідчить, що відповідач з такого телефонного повідомлення мав розуміти, за якими каналами відсутній зв'язок, які їх кінцеві точки доступу.

Відтак, висновок оскаржуваного рішення про те, що позивач не надав докази надання відповідачу переліку непрацюючих ідентифікаторів каналів зв'язку та ознак явної аварійної недоступності послуг колегія суддів не поділяє з огляду на положення п.4.3 договору про довільну форму такого повідомлення оператора.

Зазначеною запискою підтверджується належне виконання позивачем п.п.4.1 та 6 Угоди про рівень якості послуг.

Між тим, суд першої інстанції надав перевагу довідкам відповідача від 04.12.2017 року (а.с.143-144) про відсутність повідомлення позивача про наявність аварійної недоступності послуг та переліку каналів зв'язку.

З таким висновком місцевого суду погодитися неможливо, оскільки сукупність доказів, про які йшлося вище, підтверджує доводи позивача про належне та своєчасне виконання позивачем свого обов'язку згідно умов договору.

Крім того, до матеріалів справи надано електронне листування сторін з 12.03.2017 року по 19.04.2017 року, яким також підтверджується факт відсутності надання послуг згідно згаданого договору за усіма, передбаченими ним каналами зв'язку.

Докази відповідача щодо порушення кримінальної справи за зверненням директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАНА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ" про крадіжку телекомунікаційного обладнання (а.с.105), не можна вважати достатніми для звільнення відповідача від відповідальності. По-перше, п.2.1.10 Договору передбачено обов'язок оператора застосовувати заходи для попередження несанкціонованого втручання в управління каналами зв'язку та несанкціонованого контролю за їх функціонуванням, а також дотримуватись технічних вимог, установлених для телекомунікаційних мереж.

По-друге, згідно п.6.2 Договору сторона, для якої створились умови, за яких неможливе виконання зобов'язань за замовленням або договором, внаслідок обставин непереборної сили, повинна письмово сповістити про це іншу сторону про настання цих обставин без жодних зволікань, не пізніше десяти календарних днів з дати їх виникнення.

Докази вчинення таких дій відповідачем у матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, і враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи положення п.5.4 договору № 21 -ДГ від 01.04.2016 року, згідно якого у випадку аварійної недоступності послу оператор сплачує замовнику неустойку в розмірі 1% від вартості послуг за відповідним замовленням за кожну годину прострочення зобов'язання, доведеність позивачем підстав для нарахування неустойки, правильність проведеного розрахунку за періодом та розміром неустойки, колегія суддів вважає необхідним задовольнити цю частину заявлених позовних вимог та стягнути на користь позивача неустойку в розмірі 392 616,00 грн.

Щодо іншої частини вимог, в їх задоволенні слід відмовити в силу наступного:

У розумінні ст.509 Цивільного кодексу України грошовим визнається зобов'язання, в якому одна сторона зобов'язується вчинити на користь іншої сторони дії з передачі грошей.

Особливості цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань обумовлені їх специфічними ознаками, до яких належать такі:

- цей вид зобов'язань включає в себе обов'язок сплатити гроші та має на меті погашення грошового боргу;

- таке зобов'язання є підставою виникнення як права власності щодо готівки, так і зобов'язального права при безготівкових розрахунках;

- встановлюються спеціальні правила на випадок порушення грошових зобов'язань у вигляді нарахування процентів річних як плати за безпідставне користування чужими грошовими коштами;

- предметом виконання є грошові знаки у визначеній сумі чи у сумі, що може бути визначена;

- специфічним є вплив прострочення на зміст грошового зобов'язання, оскільки останнє у разі прострочення все одно залишається грошовим, на відміну від інших видів зобов'язань, які в результаті їх порушення (у тому числі й прострочення) можуть бути трансформовані у грошове зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачені спеціальні правові наслідки, які настають у разі прострочення виконання грошового зобов'язання: на боржника покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на час звернення до суду з позовом відсутнє. Правовідносини сторін виникли на підставі договору про надання послуг. Невиконання цього договору є підставою для виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання у майбутньому.

На час звернення позивача з позовом підстав для висновку про порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем не має. Отже, не має підстав і для нарахування та стягнення інфляційних втрат та пені.

Враховуючи, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення слід скасувати, позов задовольнити частково та відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягнути на користь позивача судовий збір за розгляд позову пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 5 888,50 грн.

Також з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до вимог вказаної статті в розмірі 6 477,36 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.. 269, 270, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 року у справі № 904/8786/17 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАНА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП" неустойку в розмірі 392 616,00 грн. та 5 888,50 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБ'ЄДНАНА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНА КОМПАНІЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "ДАТАГРУП 6 477,36 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Л.А. Коваль

Повний текст постанови складено 07.06.2018 року.