Постанова

від 08.05.2007 по справі 1/130/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"08" травня 2007 р.

13:00

Справа №  1/130/07

м. Миколаїв

За позовом:  Приватного підприємства “Лі-Ка Плюс”.                        /54018,  м. Миколаїв, вул. Васляєва, 37 кв.16/ До

відповідача: Державна податкова інспекція у                             Ленінському районі

м. Миколаєва.                           /54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1,

корп.1/ про: скасування рішення від 11.09.2006р. № 0001012303/0

в частині застосування штрафних санкцій у сумі 2 400, 75 грн.

Суддя

Васильєва Л.І.

Секретар

судового засідання Бєлова А.І.

Представники:

Від

позивача: Дзицюк А.М., довіреність від 13.07.2006р.

                       Ляхова Н.І., директор.

Від

відповідача: Мезінов О.Г., довіреність від 28.11.2006р.

                           Крамар Г.З.,

довіреність від 04.05.2007р.

          5 березня

2006 року позивач звернувся з позовом 

про скасування рішення від 11.09.2006р. № 0001012303/0 в частині

застосування штрафних санкцій у сумі 3423,25 грн. В процесі розгляду

спору позивач  визнав правомірність

застосування штрафних санкцій у сумі  195

грн. за порушення пункту 1 статті 3 ( не проведення розрахункової операції

через реєстратор розрахункових операцій), 

у сумі 340 грн. за порушення пункту 9 статті 3(не забезпечення

зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО), у сумі 85 грн. за порушення

пункту 11 статті 3(невикористання режиму попереднього програмування по ціні та

обліку кількості товарів), у сумі 402,50 грн. за порушення пункту 13

статті 3 (невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків

сумі готівкових коштів, зазначених у денному звіті реєстратора розрахункових

операцій) Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  і просить скасувати оспорюване рішення в

частині застосування штрафної санкції у сумі 2400,75 грн.  Свої вимоги позивач мотивує тим, що

відповідачем проведена перевірка з 

порушенням вимог статті 11-1 1Закону України “Про державну податкову

службу в Україні”, невірно визначено суму готівкових коштів на місці

проведення перевірки: враховані кошти, які знаходились в сейфі позивача і були

підготовлені до інкасації.

          Відповідач вважає позов

необґрунтованим, оскільки право на здійснення перевірок суб'єктів

підприємницької діяльності Державною податковою адміністрацією передбачено

пунктом 1 статті 8, статтею 9 Закону України “Про державну податкову службу

в Україні” . Стаття 11-1 вказаного закону 

не поширюється на проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами

підприємницької діяльності вимог Закону України “Про застосування

реєстраторів  розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, перевірка здійснена

відповідно пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу

в Україні”, є плановою, про що свідчить план перевірок на серпень 2006

року. Позивачем допущено порушення пункту 13 статті 3 Закону України “Про

застосування реєстраторів  розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”( не

забезпечена відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків

сумі готівкових коштів, зазначених у денному звіті реєстратора розрахункових

операцій), що відповідно   статті 22

вказаного закону тягне за  собою

відповідальність в виді штрафу у п'ятикратному розмірі вартості проданих

товарів, що складає 2803,25 грн. (а.с.15-16).

          Розглянувши надані сторонами докази,

заслухавши представників сторін у 

судовому засідання, - суд

встановив :

          28.08.2006 року відповідач здійснив

перевірку відповідача щодо дотримання ним 

встановленого порядку здійснення розрахункових операцій у сфері

готівкового та безготівкового розрахунків у підприємницькій діяльності, про що

склав акт № 14000247/23-50.

          На підставі акту перевірки відповідач

направив позивачу рішення від 11.09.2006р. № 0001012303/0 про застосування

штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3423,25 грн. за порушення Закону України

“Про реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг”, яке позивач просить скасувати в частині визначення

штрафної санкції у сумі 2400,75 грн.

          Позовні вимоги підлягають задоволенню

, виходячи з наступного:

          статтею 19 Конституції України  встановлено, що  органи державної влади, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

          Перевірка

позивача була здійснена співробітниками Державної податкової адміністрації у

Миколаївській області.

                Відповідно  приписів пунктів

1,4,5-7,9-10,14  статті 8,  частини першої

статті 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  Державна податкова адміністрація в області

наділяється, в тому числі, такими повноваженнями:

              виконує 

 безпосередньо,   а 

також  організовує  роботу державних  податкових 

адміністрацій   та   державних  

податкових інспекцій, 

пов'язану  із здійсненням контролю

за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та

зборів (обов'язкових  платежів), контролю

за валютними операціями,  контролю за

додержанням порядку проведення готівкових  

розрахунків   за   товари  

(послуги)   у встановленому  законом 

порядку,  а  також 

контролю  за наявністю

свідоцтв  про  державну  

реєстрацію   суб'єктів   підприємницької діяльності   та  

ліцензій   на  провадження 

видів  господарської діяльності,  що 

підлягають ліцензуванню 

відповідно  до  закону, торгових  патентів, здійсненням контролю  за 

додержанням  виконавчими

комітетами сільських і селищних рад 

порядку  прийняття  і 

обліку  податків, інших  платежів 

від  платників податків,  своєчасністю і повнотою перерахування цих сум

до бюджету;  обліком платників податків,

інших платежів; виявленням і 

веденням  обліку  надходжень 

податків,   інших платежів;

проведенням  роботи   по  

боротьбі   з   незаконним  

обігом алкогольних   напоїв   та 

тютюнових  виробів,  веденням 

реєстрів імпортерів,  експортерів,

оптових та роздрібних торговців,  місць

зберігання  алкогольних  напоїв 

та  тютюнових  виробів, 

участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної

політики і проектів  державних  програм 

у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та

тютюнових  виробів,  організацією 

виконання актів  

законодавства   у  межах 

своїх  повноважень,  здійсненням систематичного контролю за їх

реалізацією,  узагальненням практики

застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених

законодавством,  фінансових санкцій

до  суб'єктів  підприємницької діяльності  за 

порушення  законодавства  про 

виробництво  і обіг спирту

етилового,  коньячного,  плодового, 

алкогольних  напоїв  і тютюнових 

виробів,  здійсненням  заходів по вилученню та знищенню або передачі

на промислову переробку алкогольних напоїв, 

знищенню тютюнових  виробів,  що 

були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному  обігу;

          Отже,

здійснюючи перевірку позивача  щодо

дотримання ним вимог Закону України “Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг”,  Державна податкова адміністрація у

Миколаївській області  діяла у межах повноважень

та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону

України „Про державну податкову службу в Україні”, органи державної

податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених

законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на

підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних

з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно

від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки

своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів

(обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами,

їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають

статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів

підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із

законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і

збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Статтею 11-1 вказаного Закону передбачені підстави та порядок проведення

органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних

перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків

та зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності з нормами статей

15, 16 Закону України „Про застосування   

реєстраторів    розрахункових    операцій   

у    сфері    торгівлі, громадського харчування та послуг",

контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку

проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють

органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або

позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планові або

позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових

операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій,

здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Підпунктом 2.1 п. 2 Наказу ДПА

України "Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання

плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними

підрозділами при їх проведенні" № 441 від 11.10.2005р. передбачений

порядок взаємодії підрозділів оперативного контролю при проведенні перевірок

щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у

сфері готівкового обігу, а саме закріплено, що підрозділи оперативного контролю

організовують та проводять перевірки на підставі ст. 11 Закону України „Про

державну податкова службу в Україні".

Вказані підрозділи проводять

перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання встановленого порядку

розрахунків за готівку у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,

ліміту готівки в касі та її використання при розрахунках за товари, роботи,

послуги, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів, ліцензій та

марок акцизного збору, торгових патентів.

Згідно з пп. 2.6, 2.7, 2.10 п. 2

цього Порядку, планові перевірки проводяться за окремими планами органами

державної податкової служби, при цьому план формується та затверджується

щомісячно, ці перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових

осіб за наявності у них службових посвідчень та посвідчень на право перевірки

кожного суб'єкта господарювання, а за результатами проведеної перевірки

контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у

сфері готівкового обігу складається типовий акт.

Як вбачається із матеріалів справи,

проведена Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області  перевірка позивача була плановою, про що,

зокрема, свідчить план проведення перевірок на серпень 2006 року, затверджений

першим заступником голови ДПА в Миколаївській області 21.08.2006р., і

відповідала всіх вищезазначеним правовим нормам(а.с.25).

          В акті  перевірки від 28.08.2006 року  зазначено, що 

при здійсненні торгівельної діяльності позивачем допущено порушення  пункту 13 статті 3 Закону України “Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг”, а саме:  не

забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення  розрахунків сумі готівкових коштів за денним

звітом РРО на суму 560,65 грн. (а.с.20-зворотня сторона).

          Даний висновок акту не відповідає

фактичним обставинам:

          відповідно

статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце

проведення   розрахунків   -   це

місце,  де  здійснюються розрахунки із покупцем  за 

продані  товари  (надані 

послуги)  та зберігаються  отримані 

за  реалізовані  товари 

(надані  послуги) готівкові кошти.

          Як свідчіть акт перевірки від

28.08.2006 року(а.с.20), пояснення представника позивача у судовому

засіданні,  позивач здійснює торгівельну

діяльність в кіоску. Видача товару, прийом грошових коштів за товар, видача

фіскальних чеків здійснюється через віконце кіоску. Як пояснила викликана у

судове засідання свідок -продавець позивача ОСОБА_1, реєстратор розрахункових

операцій знаходиться на столі, оскільки його модифікацією не передбачено

грошовий ящик, то грошові кошти за отриманий товар знаходяться у ящику цього ж

столу. Отже, місцем проведення розрахунків для позивача у розумінні статті 1 Закону

України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг”  є

стіл, на якому розташований реєстратор розрахункових операцій і в якому

зберігаються грошові кошти за проданий товар.

          Як пояснив у судовому засіданні

свідок ОСОБА_1 і не заперечує позивач, при визначенні готівкових коштів на

місці проведення розрахунків були враховані не лише грошові кошти, що

знаходились на місці проведення розрахунків, але й грошові кошти, що

знаходились у сейфі позивача, оскільки перевіряючі зобов'язали продавця  достати звідти кошти і визначити всю суму

грошових коштів, які знаходились у приміщенні кіоску. У сейфі позивача

знаходились грошові кошти за 26.08.2006 року у сумі 315,65 грн. і за 27.08.2006

року у сумі 325,50 грн. разом з Х денними звітами за вказані дні

(а.с.9), які були підготовлені для інкасації( оскільки вказані дні були

вихідними і інкасація не проводилась).

          Приймаючи до уваги, що пункт 13

статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”

зобов'язує  забезпечувати  відповідність сум готівкових коштів  саме на місці проведення  розрахунків сумі готівкових коштів за

денним звітом РРО, без врахування будь яких інших коштів, то відповідачем

безпідставно включено суму  641,15 грн.(315,65

грн. +325,50 грн. ) до суми готівкових коштів, що знаходились на місці

проведення розрахункових операцій.

          Отже, на місці проведення розрахунків

у позивача знаходились кошти у сумі 

165,75 грн. (806,90 -641,15). У денному звіті РРО зазначена сума  207,25 грн., тобто невідповідність складає 80,50

грн. /165,75 - 207,25 -39 (сума закупленого товару перевіряючими)/.

Господарським судом відхиляються

доводи відповідача щодо  порушення

позивачем абзацу 6 пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України від

08.02.1995 року № 108 “Про порядок заняття торгівельною діяльністю та правил

торговельного обслуговування населення”, оскільки Законом України “Про

реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та

послуг” не передбачена відповідальність за це порушення.

          Стаття 22 Закону України “Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” передбачає відповідальність за незабезпечення  відповідності сум готівкових коштів на

місці проведення  розрахунків сумі

готівкових коштів за денним звітом РРО, тому сума штрафної санкції за це

порушення складає 402,50 грн. (80,50 х 5), а не 2 803,25 грн.

          За таких обставин позовні вимоги є

обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу

адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О

В И В :

Адміністративний

позов задовольнити.

Скасувати  рішення від 11.09.2006р. № 0001012303/0

в частині застосування штрафних санкцій у сумі 2 400, 75 грн.

Відшкодувати Приватному

підприємству “Лі-Ка Плюс” /54018, 

м. Миколаїв, вул. Васляєва, 37 кв.16, код ЄДРПОУ32188910/ з Державного

бюджету України через Головне управління державного казначейства

України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141

В, код ЄДРПОУ 23613047/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривень

40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254

Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити

в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки

встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя