Рішення

від 06.06.2018 по справі п/811/530/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року справа № П/811/530/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в загальному позовному провадженні (в порядку письмового провадження) в м.Кропивницький адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" (далі - Товариство) до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 лютого 2017 року, якими:

- збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62571 грн. та накладено штрафну санкцію - 32790 грн.;

- зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 280500 грн.

Представник позивача підтримала вимоги заяви.

У судовому засіданні зазначила, що договори поставки, які укладені з ТОВ "Трено Союз" (далі - Товариство 2), ТОВ "Стріла Трейд" (далі - Товариство 3) та ТОВ "БК Альтор" (далі - Товариство 4) носили реальний характер та настали правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

На думку платника податків, правомірно сформував в декларації з податку на додану вартість суму податкового кредиту та включив до витрат кошти за згаданими правочинами.

Представник відповідача заперечив стосовно задоволення позову.

Пояснив, що договори, які уклало Товариство з Товариством 2, Товариством 3, Товариством 4, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.

Доказом того, як вважає він, є податкова інформація щодо перевірки діяльності Товариства 2, Товариства 3, Товариства 4.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (Том 7 а.с.10).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, місцем знаходження Товариства є вул.Мурманська, 9 м.Кропивницький (Том 4 а.с.230).

Юридична особа займається виробництвом основних органічних хімічних речовин.

Товариство для здійснення господарської діяльності орендує комплекс об'єктів нерухомого майна та обладнання у ТОВ Хімрезерв-2010 (Том 5 а.с.12-25).

30 жовтня 2014 року Товариство та Товариство 2 уклали договір поставки нафтопродуктів (Том 1 а.с.107-110).

У листопаді 2014 року Товариство 2 виписало податкові накладі на загальну суму 336600 грн. (з урахуванням ПДВ 56100 грн.) (Том 1 а.с.115-116).

Того ж місяця і року складено видаткову накладну, згідно якої Товариство придбало паливо для реактивних двигунів у кількості 17566 тонн (Том 1 а.с.114).

Відповідно до приписів пункту 4.3 правочину доставка товару здійснювалась на умовах DDP в тлумаченні термінів ІНКОТЕРМС 2010 (продавець несе витрати і ризики, які пов'язанні з транспортуванням).

Товариство надало і товарно-транспортну накладну (Том 1 а.с.117).

Товариство розрахувалась з Товариством 2 у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (Том 1 а.с.112-113).

Суму податку на додану вартість Товариство включило до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року (Том 5 а.с.41-106).

Товариство та Товариство 3 уклали договір про транспортно-експедиційні послуги.

Товариство 3 перевозило продукцію, яку виготовило Товариство до покупців.

У травні-серпні 2015 року Товариство 3 виписало податкові накладі на загальну суму 375430 грн. (з урахуванням ПДВ 62571,35 грн.) (Том 1 а.с.144-222).

Товариство надало товарно-транспортні накладні, згідно яких Товариство 3 здійснило перевезення (Том 2 а.с.47-50, 54-56, 60-62, 66-69, 74-77, 81-86, 90-91, 96-100, 104-106, 110-112, 116-117, 121-126, 130-131, 135, 140-142, 147-149, 153-157, 161, 163-166, 170-174, 184, 189-190, 194-195, 199-204, 208-217, 222-223, 226, 230-233, 237, 241 Том 3 а.с.1-3, 7-11, 23, 27-28, 32-35, 44-53, 57-61, 65, 70-76, 91-93, 100-101, 107, 112-118, 122, 128-132, 136-139, 144-149, 155, 157-159, 163-165, 175-177, 181-185, 195, 200-205, 215-217, 221-223, 228-229, 234-236 Том 4 а.с.2-8, 12-14, 16-17, 19, 21-23, 25-26, 28, 30-31, 35-39, 41-51, 55-61, 65, 68-70, 74-80, 84-95, 100-105, 109-114, 118-119, 123-126, 130-138).

Товариство розрахувалась з Товариством 3 у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (Том 1 а.с.118-143).

Суму податку на додану вартість Товариство включило до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість відповідних звітних періодів 2015 року (Том 5 а.с.41-106).

11 березня 2016 року Товариство та Товариство 4 уклали договір поставки тріски технологічної (Том 4 а.с.150-152).

У березні-квітні 2016 року Товариство 4 виписало податкові накладі на загальну суму 844398 грн. (з урахуванням ПДВ 140733 грн.) (Том 4 а.с.185-217).

Того ж місяця і року складено видаткові накладні, згідно яких Товариство придбало тріску технологічну у кількості 703,67 тонн (Том 4 а.с.153-184).

Товариство не вимагало від Товариства 4 надання товарно-транспортних накладених, оскільки вартість перевезення включалась у вартість товару за умовами договору поставки (Том 6 а.с.137-139).

Тріска технологічна використовувалась у виробництві (згорання у паровому котлі) (Том 5 а.с.198-236).

Товариство надало докази, прийняття, зберігання і її використання,

Товариство розрахувалась з Товариством 4 у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (Том 4 а.с.218-225).

Суму податку на додану вартість Товариство включило до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість відповідних звітних періодів 2016 року (Том 5 а.с.41-106).

З 19 по 26 серпня 2016 року податковий орган провів позапланову невиїзну перевірку діяльності Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством 2 за листопад 2014 року, Товариством 3 за травень 2015 року, Товариством 4 за квітень 2016 року (Том 1 а.с.11-85).

За наслідками перевірки ревізори склали акт від 02 вересня того ж року, в якому описали виявлені порушення.

Так, ревізори зробили висновок, що не встановлено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

На їх думку, товар придбано не відомо у кого.

Сплачені кошти контрагентам вважають такими, що перераховані безпідставно.

Ревізори стверджують, що подані документи бухгалтерського і податкового обліку не доводять реальність господарської операції, оскільки товарно-транспортні накладні містять недоліки складання.

30 жовтня 2015 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві склало узагальнену податкову інформацію щодо Товариства 1 з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2014 року (Том 6 а.с.191-196).

Ревізори зазначають, що аналіз податкової інформації стосовно Товариства 2, доводить відсутність основних засобів, не подано податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік та декларацію за 2015 рік.

Разом з тим, повідомляють, що контрагент позивача не декларував придбання товару.

29 жовтня 2015 року ОДПІ ГУ ДФС у Київській області склало узагальнену податкову інформацію Товариства 3 щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за травень-липень 2015 року (Том 6 а.с.211-240).

03 листопада 2015 року ОДПІ ГУ ДФС у Київській області склало узагальнену податкову інформацію Товариства 3 щодо документального підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2015 року (Том 6 а.с.197-210).

Ревізори зазначають, що аналіз податкової інформації стосовно Товариства 3, доводить відсутність у платників податків належної кількості робочої сили, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, щоб виконати зобов'язання перед Товариством.

Разом з тим, повідомляють, що контрагент позивача не декларував надання послуг.

22 липня 2016 року ГУ ДФС у Київській області склало узагальнену податкову інформацію щодо Товариства 4 з питань надання інформації (до відома та використання в роботі податкової інформації) (Том 6 а.с.187-190).

Ревізори зазначають, що аналіз податкової інформації стосовно Товариства 4, доводить відсутність у платників податків належної кількості робочої сили, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, щоб виконати зобов'язання перед Товариством.

Разом з тим, повідомляють, що контрагент позивача не декларував придбання тріски технологічної.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2017 року, якими:

- збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62571 грн. та накладено штрафну санкцію - 32790 грн.;

- зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 280500 грн. (Том 6 а.с.178-181).

Штрафна санкція застосована у розмірі 50% (повторне порушення протягом 1095 днів).

Доказом повторності є податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 02 липня 2016 року (Том 6 а.с.241).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 03 квітня 2018 року, згадане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасоване (Том 6 а.с.140-143).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, податковий орган стверджує, що товар та транспортні послуг Товариство придбало у невідомих осіб безкоштовно, а кошти безпідставно сплатило контрагентам позивача.

Водночас, податковий орган зазначає про недоліки документів бухгалтерського обліку, які складені контрагентами.

Виникає питання: навіщо зазначати про згадані недоліки, якщо відповідач встановив, що товар поставлявся іншою особою?

Податкова інформація це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі таку інформацію вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з її висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 56.1-56.4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами опрацювання зібраної податкової інформації щодо діяльності контрагентів позивача податкові інспекції не прийняли жодних рішень та не звернулися до суду з позовом про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Товариством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов'язання контрагентів з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності Товариства, податкові ревізори посилались на податкову інформацію щодо діяльності контрагентів, як незаперечний доказ недійсності їх правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки податкова інформація щодо контрагентів є підставою для висновків відповідно до приписів підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, які робляться за наслідками аналізу усієї сукупності матеріалів перевірки платника податків.

Під час перевірки Товариства надало усі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання товару, його оприбуткування, сплату коштів та використання у господарській діяльності.

Водночас, надало докази отримання послуг.

Зокрема, таким документами є: видаткові, податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, тощо.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що під час перевірки Товариство надало належним чином оформленні первинні документи, які відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку, оскільки фіксують факти здійснення господарських операцій.

Діюче законодавство не ставить у залежність перехід права власності на товар виключно за наявності сертифікату його якості.

Недоліки в оформлені товарно-транспортних накладних не є доказами відсутності перевезення.

Товар, який придбало Товариством, міг доставлятися не з місця зберігання контрагентів, а з місця, з якого вони його придбали (транзит).

Це виключає необхідність оренди будь-яких приміщень і наймання значної робочої сили.

Доказами ж стосовно недійсності правочинів можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Отже, суд зробив висновок, що відповідач не надав належних доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Товариство з контрагентами.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Таким чином, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів за договорами, укладеними з контрагентами позивача, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною).

Водночас, Товариство правомірно включило до витрат, що враховується у фінансовому результаті до оподаткуванні, кошти сплаченні контрагентам.

Це виключає порушення приписів статті 134 Податкового кодексу України (не відбулось завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування).

За таких обставин рішення відповідача є необґрунтованими, а тому їх належить визнати протиправними і скасувати відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23 лютого 2017 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62571 грн. та накладено штрафну санкцію - 32790 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23 лютого 2017 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на 280500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" судові витрати в сумі 5637,91 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1