Рішення

від 07.06.2018 по справі 825/1751/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року                               Чернігів                     Справа № 825/1751/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді                              - Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛП Паливно-енергетична компанія" про накладення арешту на кошти,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛП Паливно-енергетична компанія", в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛП Паливно-енергетична компанія" на суму 9837904,44 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем не сплачуються суми грошових зобов'язань, а саме: податок на додану вартість у розмірі 9834164,44 грн.; податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.; податок на прибуток у розмірі 3230,00 грн. Разом з тим за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛП Паливно-енергетична компанія" не зареєстрована будь-яка техніка, відсутні відомості про зареєстровані права власності на нерухоме майно, не зареєстровано земельні ділянки, а тому наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача з метою погашення податкового боргу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.

Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, на підставі статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, судові документи повернуті відповідним відділенням поштового зв'язку з відмітками “інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення”.

У свою чергу, згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки судові документи направлялись відповідачу за місцем його реєстрації, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: проспект Перемоги, 129, м. Чернігів, 14013, то документи вважаються врученими відповідачу належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що ним вчинені всі дії щодо доведення до відома відповідача дату, час та місце слухання справи, а тому вважає за доцільне розглянути справу за відсутності відповідача та, враховуючи не надання відповідачем відзиву на позов, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛП Паливно-енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 39351131) зареєстровано 14.08.2014, в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.04.2018 (а.с.9-11).

За результатами здійснення господарської діяльності, ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" має податковий борг в розмірі 9837904,44 грн., а саме: по податку на додану вартість в розмірі 9834164,44 грн.; по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн.; по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3230,00 грн.

Податок на додану вартість в розмірі 9834164,44 грн. підтверджується:

податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2017 №00003211400 на суму 5301722,00 грн., яке не було отримане позивачем (а.м.15-16);

постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 про стягнення з ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 1579388,59 грн. (а.с.26-27).

За несвоєчасну сплату податкового боргу по ПДВ платнику нараховано пеню у розмірі 2953053,85 грн.

Податок на прибуток в розмірі 3230,00 грн. підтверджується:

податковим повідомленням-рішенням від 22.02.2017 №0002561204 на суму 1020,00 грн., яке не було отримано відповідачем (а.с.22);

постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 про стягнення з ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 2210,00 грн. (а.с.26-27).

Податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 про стягнення з ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. (а.с.26-27).

ГУ ДФС у Чернігівській області направлено відповідачу податкову вимогу форми “Ю” від 04.11.2016 № 4511-17, яка не отримана відповідачем (а.с.14).

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 01.12.2016 за ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" техніка не зареєстрована (а.с.28).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про зареєстровані права власності за відповідачем на нерухоме майно відсутні (а.с.29).

Згідно листа Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 23.11.2016 №6985 за ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" земельні ділянки не зареєстровані (а.с.30).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Дані види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає з системного аналізу правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Дані норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Вищевикладене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим.

Ця норма та пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, в специфічній ситуації, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Визначений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України механізм реалізовується постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22, якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 вказаної Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 22.02.2017 №0002561204, від 28.09.2017 №00003211400, постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 про стягнення з ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" податкового боргу в сумі 1582108,59 грн. та податкової вимоги від 04.11.2016 форми “Ю” № 4511-17 ні в адміністративному, ні в судовому порядку суду не надано, а тому вони є обов'язковими до виконання.

Враховуючи наведене та те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 9837904,44 грн. та позивачем було дотримано всі вимоги законодавства для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "ЛП Паливно-енергетична компанія" у відкритих рахунках у банках, в межах суми податкового боргу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183) - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛП Паливно-енергетична компанія" (пр. Перемоги, 129, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39351131), що знаходяться на відкритих рахунках у банках, на суму 9837904 (дев'ять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч дев'ятсот чотири) грн. 44 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2018 року.

Суддя                                                                                                               О.В. Кашпур