Рішення

від 05.06.2018 по справі 819/705/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/705/18

05 червня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" про стягнення податкового боргу.

Позов Головне управління ДФС у Тернопільській області мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов'язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

За відповідачем станом на 02.03.2018 року числиться заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, по платежу податок на додану вартість із вироблених Україні товарів (робіт, послуг), в сумі 7000195,06 грн., з них: 5438616,00 грн. - основною платежу, 1362034,00 грн. штрафні санкції, 199545,06 грн. - пеня.

Так як, відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суд не повідомив. На день розгляду справи представником відповідача не було подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до п.6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання відповідача, та відповідну заяву позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс , (код ЄДРПОУ 39916365, надалі ТОВ ОСОБА_1 Плюс ), зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків, що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно довідки про наявність податкового боргу, станом на 02.03.2018 року, за відповідачем числиться заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, по платежу податок на додану вартість із вироблених Україні товарів (робіт, послуг), в сумі 7000195,06 грн., з них: 5438616,00 грн. - основною платежу, 1362034,00 грн. штрафні санкції, 199545,06 грн. - пеня.

Заборгованість по платежу податок на додану вартість із вироблених Україні товарів (робіт, послуг), а також штрафні санкції виникли у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення від 26.10.2016 року № НОМЕР_1, сума податкового зобов'язання 6798270,00 грн., з яких: основний платіж - 5438616,00 гри., штрафні санкції 1359654,00 грн., винесеного на підставі акта камеральної перевірки від 30.09.2016 року №50/26-55-12-07; згідно податкового повідомлення-рішення від 31.10.2016 року № НОМЕР_2 сума штрафних санкцій 1020,00 грн.. винесеного на підставі акта камеральної перевірки від 31.10.2016 року №2404/26-55-12-07; податкового повідомлення-рішення від 10.11.2016 року №0014981207 сума штрафних санкцій 170 грн., винесеного на підставі акта камеральної перевірки від 10.11.2016 року № 2424/26-55-12-07; згідно податкового повідомлення-рішення від 31.10.2016 року №0014571207, сума штрафних санкцій 1020,00 грн.. винесеного на підставі акта камеральної перевірки від 31.10.2016 року №2384/26-55-12-07; згідно податкового повідомлення-рішення від 31.10.2016 року №0014551207 сума штрафних санкцій 170,00 грн., винесеного на підставі акта камеральної перевірки від 31.10.2016 року №2382/26-55-12-07. А також нараховано пеню в сумі 199545,06 грн.. згідно розрахунку пені з податку на додану вартість із вироблених Україні товарів (робіт, послуг)

Зазначені податкові повідомлення-рішення. відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов'язання визначені в них вважаються узгодженими.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої облікової картки платника податку, розрахунком суми боргу, розрахунками штрафних санкцій.

Відповідачу виставлялась та була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога №22283-17 від 16.11.2016 року. З часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 7000195,06 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Плюс (46024, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Київська,6 А, код ЄДРПОУ 39916365) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих відповідача, та за рахунок готівки, що належить відповідачу заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 7000195 (сім мільйонів сто дев'яносто п'ять тисяч) грн. 06 коп. на р/р 31110029700002, МФО 838012, код одержувача 37977726, код бюджетної класифікації 30 14010100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 червня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.

копія вірна:

Суддя Подлісна І.М.