Рішення

від 21.05.2018 по справі 826/12883/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2018 року 13:55 № 826/12883/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Крекін М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Беарс Логістік Центр до треті особи:Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича 1. Головне територіальне управління юстиції у м. Києві; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор провизнання протиправним та скасування рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Беарс Логістік Центр (далі-позивач/ ТОВ Беарс Логістік Центр ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича (далі- відповідач/ приватний нотаріус КМНО Михайленко С.А.), за участю третіх осіб: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (далі- третя особа-1/ГТУЮ у м. Києві), товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор (далі- третя особа-2/ ТОВ ФК Агро Фактор ), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Михайленка С.А. про державну реєстрацію речового права та їх обтяжень індексний номер: 28146234 від 09.02.2016, яким зареєстровано за ТОВ ФК Агро Фактор право власності на об'єкти нежитлової будівлі, а саме: адміністравтино-складську будівлю з підвалом літ. Д-3, Д-2 (крім приміщень першого поверху №21), п/д, Д-3 (крім приміщень третього поверху 16,17,18), загальною площею 3518,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30971671000, номер запису про право власності 13173897;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 13173897 від 09.02.2016, який був внесений приватним нотаріусом КМНО Михайленком С.А.;

- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 497803 від 29.03.2013, який був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем та поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державне реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 1251402 від 29.03.2013, яке було внесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що спірна реєстраційна дія вчинена з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , оскільки позивачем не отримано вимоги про усунення порушень, реєстрація здійснена за відсутністю оцінки іпотечного майна, а саме майно перебувало у податковій заставі.

Відповідач в судові засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав заяву про визнання позову.

Від третьої особи-1 надані пояснення, відповідно до змісту яких ГТУЮ у м. Києві зазначає, що з 30.04.2016 Головне територіальне управління юстиції у м. Києві не має повноважень щодо вчинення реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Представник третьої особи -2 в судове засідання не прибув. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

В забезпечення виконання умов кредитного договору від 22.02.2007 №12, укладеного між ТОВ БМБ Маргарин та відкритим акціонерним товариством Універсальний банк розвитку і партнерства укладено іпотечний договір від 29.08.2007, зареєстрований в реєстрі правочині №1730, відповідно до умов якого позивач виступав майновим поручителем перед ВАТ Універсальний банк розвитку і партнерства у випадку невиконання ТОВ БМБ Маргарин зобов'язань за кредитним договором.

Згідно умов іпотечного договору в іпотеку передано майно - нежитлові будівлі загальної площею 5634,3 кв.м., а саме: адміністративно-складська будівля з підвалом загальною площею 3649,60 кв.м., адміністративно-складський корпус, загачений на плані під літерою Е-5 , приміщень третього поверху (а саме: №16,17, 18), зазначених на плані під літерами: Д-3 , електрощитової (приміщень першого поверху №21 площею 6,7 кв.м.) зазначених на плані літерами Д-2 площею - 1917,9 кв.м., прохідної літера Г , площею - 14,6 кв.м., трансформаторної літера К площею - 52,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

25 квітня 2008 року між ВАТ Універсальний банк розвитку та партнерства та позивачем укладений Договір №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору відповідно до яких сторони внесли зміни до п. 1.1 та виклали його в наступній редакції: В порядку і на умовах, визначених цим Договором Іпотекодавець як майновий поручитель передає, а Іпотекодержатель приймає в наступну іпотеку належне Іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - адміністративно-складську будівлю з підвалом загальною площею 3649,6 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. смілянська, 173/1.

15 серпня 2008 року між ВАТ Універсальний банк розвитку та партнерства та позивачем укладений Договір №3 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору відповідно до яких сторони внесли зміни до п. 1.1 та виклали його в наступній редакції: В порядку і на умовах, визначених цим Договором Іпотекодавець як майновий поручитель передає, а Іпотекодержатель приймає в наступну іпотеку належне Іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - адміністративно-складську будівлю з підвалом загальною площею 3542,2 кв.м., за адресою: м. Черкаси, вул. смілянська, 173/1.

29 березня 2013 року між публічним акціонерним товариством Банк Перший та позивачем було укладено Договір №10 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, відповідно до яких сторони внесли зміни до п. 1.1 та виклали його в наступній редакції: в порядку і на умовах, визначених цим договором Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку належне Іпотекодавцю на підставі власності нерухоме майно - адміністративно-складську будівлю з підвалом, Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху№21, п/д, Д-3 (окрім приміщень третього поверху №16,17,18) загальною площею 3518,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

Поряд з цим, рішенням приватного нотаріуса КМНО Михайленком С.А. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.02.2016 №13173897 про право власності ТОВ ФК Агро Фактор на об'єкти нерухомого майна - адміністративно-складську будівлю з підвалом літ. Д-3, Д-2 (крім приміщень першого поверху №21), п/д, Д-3 (крім приміщень третього поверху 16,17,18), загальною площею 3518,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30971671000.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Закон України від 01.07.2004 р. №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягає, серед іншого, право власності.

Частиною 1 ст.5 вказаного Закону передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Державним реєстратором є, зокрема, нотаріус (п.2 ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

До повноважень органу державної реєстрації прав (а приватного нотаріуса) належить 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.9 Закону).

Частиною 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч.1 ст.27 наведеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.24 наведеного Закону передбачено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127.

Зокрема, пунктом 40 вказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 28 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Пунктом 53 цього Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до п.57 наведеного Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ Про іпотеку від 5.06.2003р. №898-IV ( тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено в абз.1 ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону України Про іпотеку передбачено можливість позасудового врегулювання, а саме сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2017 були витребувані від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких нотаріусом здійснено реєстрацію речового права та їх обтяжень за індексним номером 28146235 від 09.02.2016, а саме: зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "АгроФактор" (ЄДРПОУ 38292348) право власності на об'єкти нежитлової будівлі за адресою: м. Черкаси, вул.. Смілянська, 173/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30971671000, номер запису про право власності 13173897.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2018 вказані документи витребувані повторно.

Поряд з цим, відповідачем не надано до матеріалів справи запитуваних документів .

З огляду на вказане, суд позбавлений можливості належним чином встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

При цьому, суд наголошує, що приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, яким передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на нерухоме майно при наявності відповідного застереження в іпотечному договорі про задоволення таких вимог, проте вимога про усунення порушень (застереження) відсутня в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та з урахуванням визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича №28146235 від 09.02.2016р та скасування запису про реєстрацію права власності №13173897 від 09.02.2016р.

Щодо позовної вимоги про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 497803 від 29.03.2013, який був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем та поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державне реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 1251402 від 29.03.2013, яке було внесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем, суд зазначає наступне.

В пункті 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, визначено, що Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав. Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості: 1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу. У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав. У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав. У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, який поділено чи частку з якого виділено, або на об'єкти нерухомого майна, що об'єднано, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та відкриває закритий (закриті) розділ (розділи) Державного реєстру прав та відповідну (відповідні) реєстраційну (реєстраційні) справу (справи) на підставі прийнятого ним рішення про відкриття закритого розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.

Отже, законодавством прямо передбачені дії посадових осіб у випадку скасування судом певних рішень про реєстрацію, що є підставою для відновлення попередніх відомостей, відтак, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи зазначене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Беарс Логістик Центр" задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича №28146235 від 09.02.2016р.

3. Скасувати запис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про реєстрацію права власності №13173897 від 09.02.2016р.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 01.06.2018.

Суддя С.К. Каракашьян