Рішення

від 05.06.2018 по справі 819/769/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/769/18

05 червня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області до Теребовлянського кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Теребовлянського кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" про стягнення податкової заборгованості.

Позов Головне управління ДФС у Тернопільській області мотивує тим, що Теребовлянське кооперативно-державне будівельно-монтажне об'єднання "Райагробуд" як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов'язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

За відповідачем станом на 05.02.2018 року рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 20271,99 грн. по земельному податку з юридичних осіб, з яких: податкові зобов'язання – 18906,67 грн., штрафні санкції 1365,32 грн., пеня – 0,00 грн.

Так як, відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.           У визначений судом термін представник Теребовлянського кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" не подав відзив на позов.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку сторін, та відповідну заяву представника позивача про розгляд справи без його участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Теребовлянське КДМБО «Райагробуд» (код ЄДРПОУ 03586785) зареєстроване органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та знаходиться на обліку у Теребовлянському відділенні Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 20 271,99грн. по земельному податку з юридичних осіб.

Теребовлянським КДМБО «Райагробуд» самостійно узгоджувались податкові зобов'язання по земельному податку на 2016 та 2017рр., шляхом подання відповідних податкових декларацій. Так, згідно поданої звітності по земельному податку від 18.02.2016 року відповідачем визначено податкове зобов'язання на 2016 рік в розмірі 10 837,69грн. зі сплатою рівними частками щомісяця - 903,14грн. На 2017 рік платником визначено річні зобов'язання згідно декларації від 17.02.2017 року у розмірі 16197,13 грн. із місячними платежами в сумі - 1349,76 грн.

Однак, залишилось фактично не сплачене самостійно визначене податкове зобов'язання за період з листопада 2016 року по січень 2018 року.

А також, заборгованість виникла у зв'язку із не сплатою узгодженого податкового зобов'язання нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.11.2016 року №0003381200 на суму - 1 365,32грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, відповідачем не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошове зобов'язання визначене ним, вважається узгодженим.

У відповідності до пункту 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом відповідачу виставлялась податкова вимога від 15.07.2014року №178-25, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем, згідно довідки про наявність податкового боргу, станом на 05.02.2018 року рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 20271,99 грн. по земельному податку з юридичних осіб, з яких: податкові зобов'язання – 18906,67 грн., штрафні санкції 1365,32 грн., пеня – 0,00 грн.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 2 481 876,28 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Теребовлянського КДМБО «Райагробуд» (48100, Тернопільська область, Теребовлянський район, м. Теребовля, вул. Князя Василька, 198, код ЄДРПОУ 03586785) ), що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить Теребовлянському КДМБО «Райагробуд» кошти у розмір податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі - 20 271 (двадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 99 коп. на р/р 33215811700685, код одержувача 37625079, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18010500.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 червня 2018 року.

Головуючий суддя                                                                       Подлісна І.М.

копія вірна:

Суддя Подлісна І.М.