Постанова

від 06.06.2018 по справі 826/2259/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2259/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача - Божка А.В.

представника відповідача - Аблішева В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Текссол-С звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003321406 від 27 січня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року та прийняти нову постанову про задоволення позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ Текссол-С законодавства України з питань митної справи під час декларування товарів за митною декларацією від 01 квітня 2014 року №125110000/2014/006706.

Дана перевірка була оформлена актом №974/26-15-14-06-05/35892372 від 27 жовтня 2016 року.

В акті зазначено про порушення позивачем вимог п.2 ч.2 ст.52, ст.58 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 86315,51 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0022151406 від 10 листопада 2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених в Україну товарів на загальну суму 107894,39 грн.

В подальшому, рішенням ДФС України було скасовано вказане вище податкове повідомлення-рішення та прийнято нове № 0003321406 від 27 січня 2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додатку вартість із ввезених в Україну товарів на загальну суму 103873,42 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням - рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідними позовом.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

У ст. 352 МК України встановлено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2)податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 334 МК України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з положеннями ст. 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п. 190.1 ст. 190 ПК України).

Відповідно до положень п. 54.3, п. 54.4 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Судом першої інстанції встановлено, що TOB TEKCCOЛ-C за митною декларацією від 01 квітня 2014 року № 125110000/2014/006706 здійснено митне оформлення товару №1 Тканина полікотон (p/с) змішана, з вмістом штапельних волокон поліестеру 52% та бавовни 48%, полотняного переплетення вибивна, поверхнева щільність 118г/м2, завширшки 220см., без покриття, без просочення, 30x30/76x68-102450,0 м.п., - 225390 м. кв. сток. Країна виробництва: Pakistan. Виробник: DAWOOD EXPORTS (PVT). Місць-417 5L 414 баул за кодом згідно УКТ ЗЕД 5513 41 00 00, фактурною вартістю 90 545,40 дол. США та товару №2 Тканина з поліефірних штапельних волокон 52% та 48% бавовни, відбілена, полотняного переплетення, завширшки 220см., з поверхневою щільністю 107г/м2-6224,0 м.п.-13692,8 м2, 30x30/76x68 без покриття, без просочення, сток, не призначена для дитячого асортименту. Країна виробництва: Pakistan. Виробник: DAWOOD EXPORTS (PVT). Місць 25 5L 25 баул. за кодом згідно УКТ ЗЕД 5513 11 90 00 фактурною вартістю 4 994,60 дол. СІЛА. Відправник: KAUSAR PROCESSING INDUSTRIES (PVT) LTD. Країна відправлення Пакистан. Одержувачем, особою, відповідальною за фінансове врегулювання, та декларантом є ТОВ ТЕКССОЛ-С .

Поставка вказаних товарів здійснювалась на виконання умов контракту від 12 жовтня 2012 №1012/12, укладеного між продавцем TOB DAWOOD EXPORT (PVT) LTD та покупцем TOB ТЕКССОЛ-С . Відповідно до доповнення до контракту від 23 вересня 2013 року №6/1 відправником товару є KAUSAR PROCESSING INDUSTRIES (PVT) . Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 23 вересня 2013 року № КРІ/786/7109/2013 та митною декларацією країни відправлення від 23 вересня 2013 року №HBL2309496 загальна фактурна вартість товарів становить 95 540,00 USD. Ввезення товарів здійснювалось на умовах FOB- Karachi (Пакистан).

Судом першої інстанції за результатами порівняльного аналізу відомостей, наявних у документах, поданих до митного оформлення товару та відомостей, що містяться в документах, наданих уповноваженим органом іноземної держави, встановлено невідповідність відомостей щодо митної вартості імпортованого позивачем товару, а саме: в

графі 22 Валюта та загальна сума за рахунком МД № 125110000/2014/006706 від 01 квітня 2014 року зазначено суму 95 540,00 USD (7,993 грн. по курсу НБУ на день заявлення товару до митного оформлення), тоді як відповідно до документів, надісланих митною адміністрацією Пакистану на офіційний запит Державної фіскальної служби України, рахунком-фактурою (інвойсом) від 23 вересня 2013 року № КРІ/786/7109/2013 та копією митної декларації країни відправлення від 23 вересня 2013 року № HBL2309496 вартість товарів становить 149 534, 44 USD.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки декларування невірної митної вартості товару, імпортованого позивачем за митною декларацією № 125110000/2014/006706 від 01 квітня 2014 року, призвело до заниження митних платежів, то контролюючий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0003321406 від 27 січня 2017 року діяв у межах та у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання позивача на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року по справі №359/8550/16-П, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 (директор ТОВ Текссол-С ) до відповідальності за ч 1 ст. 483 МК України за відсутністю в його діях складу цього порушення митних правил, оскільки у вказаному рішенні суду зазначено, що ОСОБА_4 не вчинялись дії передбачені ч. 1 ст. 483 МК України, так як особою уповноваженою на роботу з митницею ТОВ Тесскол-с є інша особа (ОСОБА_5.), що жодним чином не спростовує доводи податкового органу про вчинення ТОВ Тесскол-С порушення п. 190.1 ст. 190 ПК України.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга ТОВ Текссол-С не підлягає задоволенню, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови буде виготовлено 06.06.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев