Постанова

від 06.06.2018 по справі 805/1307/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року справа № 805/1307/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гайдара А.В., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року в справі № 805/1307/17-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства Донрибкомбінат до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про спонукання до певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Донрибкомбінат (далі - позивач, товариство, ПрАТ Донрибкомбінат ) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган, Слов'янська ОДПІ) внести до реєстру платників єдиного податку відповідні записи про платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2017 ПрАТ Донрибкомбінат .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого зобов'язано податковий орган внести відомості щодо підтвердження статусу позивача як платника єдиного податку.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно із п. 291.5 прим. 1 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 ЗО), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання); суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Товариство такий борг мало, тому апелянт наголошує на відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

ПрАТ Донрибкомбінат отримало від податкового органу лист від 22.02.2017 № 2692/10/03-99-12-02-13-3, відповідно до якого станом на 01.01.2017 у позивача обліковується податковий борг у сумі 21,75 грн, тому він не може застосовувати у 2017 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а саме четверту групу-сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік постійно дорівнює або перевищує 75 відсотків, а надані 16.02.2017 податкові декларації не визнані податковою звітністю.

Вважаючи, що в діях Слов'янської ОДПІ наявні ознаки протиправності, ПрАТ Донрибкомбінат звернулось до суду з вказаним позовом.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, та п. 38.1 ст. 38 ПК України регламентовано, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами п. 295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи:

295.9.1. самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу;

295.9.2. сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків;

295.9.3. утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі - у порядку, визначеному підпунктом 295.9.2 цього пункту;

295.9.4. що припиняються шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу у податковому (звітному) періоді, зобов'язані подати у період до їх фактичного припинення контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельних ділянок уточнену податкову декларацію;

295.9.5. зобов'язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку;

295.9.6. у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується;

295.9.7. у разі оренди ними сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації;

295.9.8. перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки. 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Спір щодо подання позивачем усіх необхідних документів для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, між сторонами відсутній.

Підпунктом 291.5 1.3 пункту 291.5 1 ст. 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб'єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Крім того, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України регламентовані випадки, коли платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, а саме: 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до матеріалів справи спірними є два аспекти: наявність у позивача станом на 01.01.2017 податкового боргу і застосування норм ПК України стосовно тих платників єдиного податку, які вже застосували спеціальний режим оподаткування.

Згідно зі зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями з с/г товарами/послугами станом на 01.01.2017 у товариства обліковувалась заборгованість у сумі 21,75 грн. Позивач вважає, що станом на 01.01.2017 не мав податкового боргу з податку на додану вартість.

Донецьким окружним адміністративним судом розглянута справа № 805/1571/17-а за позовом ПрАТ Донрибкомбінат до Головного управління ДФС про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2017 в справі 805/1571/17а позовні вимоги задоволені повністю.

Судом під час розгляду зазначеної справи встановлено, що …позивач сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість здійснював у строки, визначені чинним законодавством, що підтверджується наявному у матеріалах справи платіжним дорученням № 287 від 01.11.2016 призначення платежу по сплаті грошових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_1 від 28.10.2016.

Отже,… штраф у розмірі 10%, яким зобов'язано сплатити позивача, виник не з вини позивача, а з вини податкового органу у зв'язку із виникненням помилки при зазначені коду платежу: замість НОМЕР_2, зазначено код платежу НОМЕР_3.

Відповідно до резолютивної частини постанови визнано протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування Публічному акціонерному товариству Донрибкомбінат пені в розмірі 21,75 грн, у тому числі - 4,02 грн, нарахованої за платежем податок на додану вартість, код 14010901, за несвоєчасну сплату зобов'язання в розмірі 1460,10 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100, визначеного податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_1 від 28.10.2016, а також пеню у розмірі 16,73 грн на суму нарахованої недоїмки, яка виникла під час подання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 13.12.2016; Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області зобов'язана скасувати пеню в розмірі 21,75 грн в тому числі - 4,02 грн за платежем податок на додану вартість, код 14010901 Публічному акціонерному товариству Донрибкомбінат , нараховану за платежем на додану вартість, код 14010901, за несвоєчасну сплату зобов'язання в розмірі 1460,10 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100, визначеного податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_1 від 28.10.2016, а також пеню у розмірі 16,73 грн на суму нарахованої недоїмки, яка виникла під час подання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 13.12.2016, а також зобов'язати Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області внести зміни до Інтегрованої картки платника податку Публічного акціонерного товариства Донрибкомбінат шляхом виключення з неї пені у розмірі 21 грн 75 коп. та штрафної санкції 1460 грн 10 коп., нарахованої за платежем податок на додану вартість, код 14010901.

Зазначене судове рішення набуло законної сили відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017.

Тобто, у позивача станом на 01.01.2017 відсутній податковий борг.

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що позивач вже мав статус платника єдиного податку четвертої групи, тому він повинен був тільки його підтвердити.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.6 названої статті Кодексу підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПК України регламентовано, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до матеріалів справи не додано письмової відмови позивачу у реєстрації у 2017 році позивача платником єдиного податку четвертої групи, як це передбачено приписами п. 299.5 ст. 299 ПК України з підстав наявності у поданих документах недоліків або порушення строків їх подачі.

Доказів того, що відповідачем була здійснена перевірка товариства, а також було прийнято рішення про анулювання реєстрації статусу позивача як платник єдиного податку четвертої групи відповідачем до матеріалів не надано.

Таким чином, доводи Слов'янської ОДПІ щодо правомірності ненадання ПрАТ Донрибкомбінат статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік не підтверджені матеріалами справи, тому не підлягають задоволенню судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року в справі № 805/1307/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства Донрибкомбінат до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про спонукання до певних дій - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року в справі № 805/1307/17-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 червня 2018 року. Повний текст постанови складений 07 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_3

ОСОБА_4