Постанова

від 31.05.2018 по справі 824/392/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/392/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

31 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (головуючий суддя Григораш В.О., постанова в повному обсязі складена 17.10.2017 року) у справі №824/392/17-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антикор Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антикор Плюс" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управлінням ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002431401 та №0002421401 від 07.06.2017 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що господарські операції між ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Відповідач зазначає, що у ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Ліндхольд" та ТОВ "Руд Трейд" відсутній факт придбання реалізованого товару (робіт/послуг), в зв'язку з чим, встановлено відсутність економічної суті проведених операцій вказаного підприємства, та проведення безтоварних операцій з метою формування вигоди підприємствам покупцям.

Відповідач вважає, що порушення суб'єктом господарювання зазначених вимог податкового законодавства є достатнім та допустимим доказом невідповідності задекларованих і фактичних даних господарських операцій для податкового обліку платника податків.

ТОВ "Антикор Плюс" для перевірки не надані документи, які би підтверджували походження товару, відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості на придбані будівельні матеріали від ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон". До того ж, контрагенти, операції з якими поставлено під сумнів за період, що перевірявся, не були єдиними постачальниками ТМЦ, зокрема, альфакону, клейової суміші, смоли для ін'єкції, постачання даної продукції до ТОВ "Антикор Плюс" здійснювали і інші постачальники, що у свою чергу говорить про отримання зазначених ТМЦ, зокрема від: ТОВ "Скоч", ОСОБА_4, ТОВ "Гроссметал", ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Ліндхольд".

Крім того, до перевірки не надано документи, що стосуються транспортування придбаних ТОВ "Антикор Плюс" товарів у ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон". В ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антикор Плюс" від контрагентів: ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", за період, що перевірявся, не надано.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

В період з 27.03.2017 року по 03.05.2017 року, на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Чернівецькій області №№ 502, 503, 504, 505 від 27.03.2017 року, наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №247 від 15.03.2017 року та відповідно до плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Антикор Плюс" (код ЄДРПОУ 34518973) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (а.с. 256-259, т. 1).

Виявлені в результаті перевірки порушення зафіксовано актом 1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року (а.с.13-115 т.1). За висновками вказаного акта перевірки, зокрема, встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2. ст. 44 п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2503649,00 грн, в тому числі: за 2015 рік в сумі 282540,00 грн та за 2016 рік в сумі 2221109,00 грн;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2782436,00 грн, в т.ч.: за грудень 2015 року на 81639,00 грн, за квітень 2016 року на 635892,00 грн, за травень 2016 року на 1032826,00 грн, за червень 2016 року на 290923,0 грн, за липень 2016 року на 564492,00 грн, за серпень 2016 року на 176664,00 грн.

З огляду на викладені у пункті 3.2.2 розділу 3 акта перевірки №1310/24-13-14-01/34518973 від 18.05.2017 року обставини, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.44.1, п.44.2. ст.44 п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2503649,00 грн, в тому числі: за 2015 рік в сумі 282540,00 грн та за 2016 рік в сумі 2221109,00 грн;

В результаті допущених ТОВ "Антикор Плюс" вищевказаних норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 цього Кодексу, ТОВ "Антикор Плюс" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2782436,00 грн, в т.ч.: за грудень 2015 року на 81639,0 грн, за квітень 2016 року на 635892,0 грн, за травень 2016 року на 1032826,00 грн, за червень 2016 року на 290923,0 грн, за липень 2016 року на 564492,00 грн, за серпень 2016 року на 176664,00 грн.

На підставі акту перевірки від 18.05.2017 року №1310/24-13-14-01/34518973 відповідачем винесено, оскаржувані у даній справі, податкові повідомлення-рішення від 07.06.2017 року форми «Р» :

- №0002421401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 3614203,50 грн, в тому числі 2503649,00 грн - донарахування за податковим зобов'язанням, 1110554,50 грн - штрафні санкції (а.с. 116 т.1);

- №0002431401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість на суму 4173654,00 грн, в тому числі 2782436,00 грн - донарахування за податковим зобов'язанням, 1391218,00 грн - штрафні санкції (а.с. 117 т.1).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ "Антикор Плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевірки є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 07.06.2017 року є протиправними та підлягають скасуванню. Водночас, відповідачем не доведено протилежного.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Встановлено, що висновки перевірки про порушення позивачем вказаних норм ПК України ґрунтуються на висновках відповідача про безпідставне формування позивачем витрат та податкового кредиту за результатами взаємовідносин з ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Ліндхольд" та ТОВ "Руд Трейд".

Щодо взаємовідносин ТОВ "Антикор Плюс" з ТОВ "Ліндхольд" встановлено наступне.

За період з 01.10.2015 року по 31.12.2016 року ТОВ "Антикор Плюс" представлено для перевірки первинні документи на придбання будівельних матеріалів від ТОВ "Лінхольд" на загальну суму 4446937,60 грн, в тому числі ПДВ 741156,27 грн.

19.07.2016 року між ТОВ "Лінхольд" (код ЄДРПОУ 40449117), який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Постачальник" в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту з одного боку і ТОВ "Антикор Плюс", який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Покупець" в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір поставки №19-07, за умовами якого ТОВ "Ліндхольд" зобов'язується передати на умовах даного договору у власність ТОВ "Антикор Плюс" товар, а ТОВ "Антикор Плюс" зобов'язується сплатити його повну вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунку, який надає Постачальник. Приймання - передача товару оформляється накладною на відпуск товару в момент передачі Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками ОСОБА_7 в 2-ох оригінальних примірниках. Доставка товару здійснюється Постачальником за власний рахунок до будівельного майданчика Покупця. Постачальник у момент передачі товару зобов'язаний надати відповідні документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат відповідності, посвідчення про якість та інші. У випадку ненадання документів, що підтверджують якість, покупець має право відмовитись від прийняття товару (а.с. 125-127 т.1).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем придбано у ТОВ "Ліндхольд" товар (будівельні матеріали) на підставі:

1) видаткових накладних: №РН-2308-2 від 23.08.2016 року, №РН-2308-3 від 23.08.2016 року, №РН-2308-4 від 23.08.2016 року, №РН-2308-1 від 23.08.2016 року, №РН-1907-1 від 19.07.2016 року, №РН-1907-2 від 19.07.2016 року, №РН-1907-3 від 19.07.2016 року, №РН-1907-4 від 19.07.2016 року, №РН-1907-5 від 19.07.2016 року, №РН-1907-6 від 19.07.2016 року, №РН-1907-7 від 19.07.2016 року, №РН-1907-8 від 19.07.2016 року, №РН-1907-9 від 19.07.2016 року, №РН-1907-10 від 19.07.2016 року, №РН-1907-11 від 19.07.2016 року, №РН-1907-12 від 19.07.2016 року (а.с. 128-143, т. 1);

2) податкових накладних: №165 від 23.08.2016 року, №166 від 23.08.2016 року,№164 від 23.08.2016 року, №167 від 23.08.2016 року, №43 від 19.07.2016 року, №40 від 19.07.2016 року, №42 від 19.07.2016 року, №44 від 19.07.2016 року, №39 від 19.07.2016 року, №35 від 19.07.2016 року, №41 від 19.07.2016 року, №38 від 19.07.2016 року, №34 від 19.07.2016 року, №33 від 19.07.2016 року, №36 від 19.07.2016 року, №37 від 19.07.2016 року (а.с.114-137, т.2).

В бухгалтерському обліку вказані господарські операції відображено наступними записами за 2016 рік: - Д-т. 205 та К-т. 631 в сумі 3705781,30 грн; - Д-т. 644 та К-т. 631 в сумі741156,26 грн.

Перевіркою встановлено, ТОВ "Антикор Плюс" до складу собівартості виконаних робіт віднесено вартість придбаних у ТОВ "Ліндхольд" будівельних матеріалів за 2016 рік - 3705781,14 грн. В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображено записами порахунках: Д-т.рах.23 К-т рах.205, Д-т рах.90.3 к-т рах.23, Д-т рах.79 К-т рах. 90.3.

ТОВ "Антикор Плюс" за отримані будівельні матеріали сплачено грошові кошти на користь ТОВ "Лінхольд" згідно платіжних доручень на загальну суму 4446937,56 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2016 року заборгованість ТОВ "Антикор Плюс" по розрахунках з ТОВ "Лінхольд" відсутня.

В акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Лінхольд", місце складання зазначено - Київ, в полі "Отримав" не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала. Також у полі "Отримав по довіреності" зазначено; "за дов. № від…". Від постачальника у видаткових накладних значиться підпис, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_8. В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_8.

В акті перевірки, посилаючись на матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201620000000112 28.11.2016 року, зазначено, що ОСОБА_8, являється засновником ТОВ "Ліндхольд". За результатами виїзду за місцем реєстрації громадянки ОСОБА_8 встановлено відсутність її за місцем реєстрації. Згідно пояснень матері ОСОБА_8 ОСОБА_9 її донька має неповну середню та середньо- спеціальну освіту. До 2008 року працювала звичайним працівником в спеціалізованому управління при Лисичанському нафтопереробному заводі оператором в цеху. Після скорочення з підприємства в 2008 році, офіційно більше не працювала. Перебувала на обліку в місцевому Центрі зайнятості, їздила на заробітки. Щодо діяльності своєї дочки в ТОВ "Ліндхольд" - їй нічого невідомо. Також, працівниками ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області обстежено юридичну адресу підприємства та складено акт обстеження, в якому підтверджено відсутність ТОВ "Ліндхольд" за адресою реєстрації та відсутність посадових осіб. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості щодо ТОВ "Ліндхольд" та громадянки ОСОБА_8 відсутні. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м.Боярка, вул. Молодіжна, 26 є ПАТ "Ритм", код ЄДРПОУ 19404295.

Працівниками ОУ ГУ ДФС в Чернівецькій області було направлено листа 16.08.2016 року за № 1432/10/24-13-21-03-10 власнику приміщення (ПАТ "Ритм", код ЄДРПОУ 19404295) по місцю реєстрації ТОВ "Ліндхольд" для отримання відомостей щодо правомірності використання зазначеної юридичної адреси підприємством. Згідно отриманої відповіді - лист №18 від 20.09.2016 року (вхідний в ГУ ДФС у Чернівецькій області №676/10 від 27.09.2016 року), ПАТ "Ритм", код ЄДРПОУ 19404295 (м.Боярка, вул. Молодіжна, 26), повідомлено, що являється власником приміщення за адресою: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 26 на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.1994 року, та те, що ніяких правових відносин ПАТ "Ритм" з ТОВ "Ліндхольд" не мало та не має.

В акті перевірки зазначено, що проаналізувавши бази даних ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено, що у ТОВ "Лінхольд" відсутнє придбання реалізованого товару (будівельних матеріалів) на ТОВ "Антикор Плюс" за липень-серпень 2016 року, що свідчить про перекручення даних. При аналізі податкових накладних по придбанню та реалізації товарів ТОВ "Ліндхольд" встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, тому неможливо встановити походження реалізованого ТОВ "Лінхольд" на адресу ТОВ "Антикор Плюс" за липень-серпень 2016 року.

Крім того, в ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антикор Плюс" від контрагента ТОВ "Лінхольд", за період, що перевірявся, не надано. За даних обставин неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалось відвантаження та перевезення товару.

Враховуючи наведене, за висновками перевірки, по ТОВ "Антикор Плюс" відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ "Лінхольд" за липень-серпень 2016 року.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Антикор Плюс" з ТОВ "Руд Трейд" встановлено наступне.

За період з 01.10.2015 року по 31.12.2016 року ТОВ "Антикор Плюс" представлено для перевірки первинні документи на придбання будівельних матеріалів від ТОВ "Руд Трейд" на загальну суму 5939703,00 грн, в тому числі ПДВ 989950,52 грн.

19.12.2015 року між ТОВ "Руд Трейд" (код ЄДРПОУ 39996676), який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Постачальник" в особі директора ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту з одного боку і ТОВ "Антикор Плюс", який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Покупець" в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір поставки №б/н, за умовами якого ТОВ "Руд Трейд" зобов'язується передати на умовах даного договору у власність ТОВ "Антикор Плюс" товар, а ТОВ "Антикор Плюс" зобов'язується сплатити його повну вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунку, який надає Постачальник. Приймання - передача товару оформляється накладною на відпуск товару в момент передачі Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками ОСОБА_7 в 2-ох оригінальних примірниках. Доставка товару здійснюється Постачальником за власний рахунок до будівельного майданчика Покупця. Постачальник у момент передачі товару зобов'язаний надати відповідні документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат відповідності, посвідчення про якість та інші. У випадку ненадання документів, що підтверджують якість, покупець має право відмовитись від прийняття товару (а.с. 119-121 т.1).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем придбано у ТОВ "Руд Трейд" товар (будівельні матеріали) на підставі:

1) видаткових накладних: №РН-2803-01 від 28.03.2016 року, №РН-2803-02 від 28.03.2016 року, №РН-2803-03 від 28.03.2016 року, №РН-2803-04 від 28.03.2016 року, №РН-2803-05 від 28.03.2016 року, №РН-2803-06 від 28.03.2016 року, №РН-2803-07 від 28.03.2016 року, №РН-2803-08 від 28.03.2016 року, №РН-2803-09 від 28.03.2016 року, №РН-2803-10 від 28.03.2016 року, №РН-2803-11 від 28.03.2016 року, №РН-26 від 21.12.2015 року, №РН-25 від 21.12.2015 року, №РН-24 від 21.12.2015 року, №РН-23 від 21.12.2015 року, №РН-22 від 21.12.2015 року, №РН-21 від 21.12.2015 року, №РН-2504-03 від 25.04.2016 року, №РН-2504-02 від 25.04.2016 року, №РН-2504-01 від 25.04.2016 року, №РН-2204-01 від 22.04.2016 року (а.с. 144-164 т. 1);

2) податкових накладних: №25 від 21.12.2015 року, №29 від 21.12.2015 року, №30 від 21.12.2015 року, №30 від 21.12.2015 року, №100 від 22.04.2016 року, №109 від 25.04.2016 року, №107 від 25.04.2016 року, №108 від 25.04.2016 року, №28 від 21.12.2015 року, №27 від 21.12.2015 року, №26 від 21.12.2015 року, №57 від 28.03.2016 року, №61 від 28.03.2016 року, №53 від 28.03.2016 року, №56 від 28.03.2016 року, №62 від 28.03.2016 року, №58 від 28.03.2016 року, №63 від 28.03.2016 року, №54 від 28.03.2016 року, №59 від 28.03.2016 року, №55 від 28.03.2016 року, №60 від 28.03.2016 року (а.с. 41-85, т. 2).

В бухгалтерському обліку вказані господарські операції відображено наступними записами: 1) за 2015 рік: - Д-т.205 та К-т.631 в сумі 1569655,60 грн; - Д-т.644 та К-т.631 в сумі 313931,12 грн; 2) за 2016 рік: - Д-т.205 та К-т.631 в сумі 3380096,99 грн; - Д-т.644 та К-т.631 в сумі 676019,40 грн.

Станом на 31.12.2016 року, згідно звіту ТОВ "Антикор Плюс" за грудень 2016 року, на кінець місяця рахуються залишки матеріалів оприбуткованих від ТОВ "Руд Трейд" по накладній від 22.04.2016 року на суму 3031,57 грн.

Перевіркою встановлено, ТОВ "Антикор Плюс" до складу собівартості виконаних робіт віднесено вартість придбаних у ТОВ "Руд Трейд" будівельних матеріалів за 2015 рік у розмірі 1569655,60 грн, за 2016 рік - 3377065,00 грн. В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображено записами порахунках: Д-т. рах.23 К-т рах.205, Д-т рах.90.3 к-т рах.23, Д-т рах.79 К-т рах.90.3.

ТОВ "Антикор Плюс" за отримані будівельні матеріали сплачено грошові кошти на користь ТОВ "Руд Трейд" згідно платіжних доручень на загальну суму 6697029,76 грн. ТОВ "Руд Трейд" 29.06.2016 року повернуто ТОВ "Антикор Плюс" зайво перерахованих грошових коштів згідно листа 85 від 21.06.2016 року в розмірі 757326,65 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2016 року заборгованість ТОВ "Антикор Плюс" по розрахунках з ТОВ "Руд Трейд" відсутня.

В акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Руд Трейд", місце складання зазначено - Київ, в полі "Отримав" (видаткові накладні №РН-26 від 21.12.2015 року, №РН-25 від 21.12.2015 року, №РН-24 від 21.12.2015 року, №РН-23 від 21.12.2015 року, №РН-22 від 21.12.2015 року, №РН-21 від 21.12.2015 року) не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала. Значиться підпис кульковою ручкою. Також у полі "Отримав" зазначено прізвище ОСОБА_11 та підпис нанесений кульковою ручкою. Від постачальника у видаткових накладних значиться підпис, відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_10 В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_10, підпис нанесено кульковою ручкою та печатка ТОВ "Руд Трейд".

В акті перевірки, посилаючись на матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201620000000112 28.11.2016 року, зазначено, що засновником та посадовою особою ТОВ "Руд Трейд" значиться громадянин ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно листа ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області (вхідний ГУ ДФС у Чернівецькій області №2184/7 від 07.10.2016 року) повідомлено, що ОСОБА_10 дійсно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та те, що за адресою реєстрації громадянина ОСОБА_10 протягом тривалого терміну ніхто не проживає. Відповідно до інформації отриманої від секретаріату міської ради м. Погребище - громадянин ОСОБА_10 являється переселенцем з Донецької області. Після здійснення реєстраційних процедур, за адресою реєстрації не проживав та контактних даних нікому не залишав. В ході оперативних відпрацювань ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено, що громадянин ОСОБА_10 працює в ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот", код ЄДРПОУ 33270581 (Луганська область, м. Сєвєродонецьк) з 2001 року по 2005 рік, з 2005 року по даний час: промивальник-пропарник цистерн 5-го розряду в залізничному цеху підприємства, у зв'язку з чим, на дане підприємство направлено запит. У відповідь листом від 03.06.2016 року №06/ДП-108 (вхідний в ГУ ДФС у Чернівецькій області №438/10 від 13.06.2016 року) направлено заяву ОСОБА_10, виробничу характеристику, копію заяви про прийняття на роботу, виписку із заяви про прийняття на роботу, копії заяв на щорічні і наукові відпустки промивальника-пропарника цистерн зайнятого внутрішньою очисткою цистерн від хімічних речовин 5-го розряду в залізничному цеху товариства та повідомлено, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. До даного листа ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот" направило додаток 12. Відповідно до заяви ОСОБА_10 на ім'я начальника оперативного управління ГУ ДФС у Чернівецькій області, наданої у зв'язку із зверненням на ПАТ "Сєвєродонецькому об'єднанні "Азот", ОСОБА_10 повідомив, що протягом двох останніх років путівками на підприємстві не користувався, матеріальну допомогу не отримував, проживаю: ІНФОРМАЦІЯ_4. На вказаній заяві значиться його особистий підпис та дата 03.06.2016 року.

В акті перевірки зазначено, що проаналізувавши бази даних ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлено, що у ТОВ "Руд Трейд" відсутнє придбання реалізованого товару (будівельних матеріалів) на ТОВ "Антикор Плюс" за грудень 2015 року, березень-квітень 2016 року. При аналізі податкових накладних по придбанню та реалізації товарів ТОВ "Руд Трейд" встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, тому неможливо встановити походження реалізованого ТОВ "Руд Трейд" на адресу ТОВ "Антикор Плюс" за грудень 2015 року, березень-квітень 2016 року.

Крім того, в ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антікор Плюс" від контрагента ТОВ "Руд Трейд", за перевіряємий період не надано. За даних обставин неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалось відвантаження та перевезення товару.

Враховуючи наведене, за висновками перевірки, по ТОВ "Антикор Плюс" відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ "Руд Трейд" за грудень 2015 року, березень-квітень 2016 року.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Антикор Плюс" з ТОВ "ВКФ Атон" встановлено наступне.

За період з 01.10.2015 року по 31.12.2016 року ТОВ "Антикор Плюс" представлено для перевірки первинні документи на придбання будівельних матеріалів від ТОВ "ВКФ Атон" на загальну суму 6307982,70 грн, в тому числі ПДВ 1051330,43 грн.

10.05.2016 року між ТОВ "ВКФ Атон" (код ЄДРПОУ 38625546), який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Постачальник" в особі директора ОСОБА_12, що діє на підставі Статуту з одного боку і ТОВ "Антикор Плюс", який має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, надалі "Покупець" в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено Договір поставки №б/н, за умовами якого ТОВ "ВКФ Атон" зобов'язується передати на умовах даного договору у власність ТОВ "Антикор Плюс" товар, а ТОВ "Антикор Плюс" зобов'язується сплатити його повну вартість. Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається у рахунку, який надає Постачальник. Приймання - передача товару оформляється накладною на відпуск товару в момент передачі Покупцю, яка підписується уповноваженими представниками ОСОБА_7 в 2-ох оригінальних примірниках. Доставка товару здійснюється Постачальником за власний рахунок до будівельного майданчика Покупця. Постачальник у момент передачі товару зобов'язаний надати відповідні документи, що підтверджують якість товару, а саме: сертифікат відповідності, посвідчення про якість та інші. У випадку ненадання документів, що підтверджують якість, покупець має право відмовитись від прийняття товару (а.с.122-124 т.1).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем придбано у ТОВ "ВКФ Атон" товар (будівельні матеріали) на підставі:

1) видаткових накладних: №РН-2204-01 від 22.04.2016 року, №РН-1606 від 16.06.2016 року, №РН-1605 від 16.06.2016 року, №РН-1604 від 16.06.2016 року, №РН-1603 від 16.06.2016 року, №РН-1602 від 16.06.2016 року, №РН-1605-16 від 16.05.2016 року, №РН-1605-15 від 16.05.2016 року, №РН-1605-14 від 16.05.2016 року, №РН-1605-13 від 16.05.2016 року, №РН-1605-12 від 16.05.2016 року, №РН-1605-11 від 16.05.2016 року, №РН-1605-10 від 16.05.2016 року, №РН-1605-09 від 16.05.2016 року, №РН-1605-08 від 16.05.2016 року, №РН-1605-07 від 16.05.2016 року, №РН-1605-06 від 16.05.2016 року, №РН-1605-05 від 16.05.2016 року, №РН-1605-04 від 16.05.2016 року, №РН-1605-03 від 16.05.2016 року, №РН-1605-02 від 16.05.2016 року, №РН-1605-01 від 16.05.2016 року (а.с. 165-185, т. 1);

2) податкових накладних: №24 від 16.06.2016 року, №23 від 16.06.2016 року, №25 від 16.06.2016 року, №20 від 16.06.2016 року, №38 від 21.06.2016 року, №22 від 16.06.2016 року, №21 від 16.06.2016 року, №18 від 16.05.2016 року, №5 від 16.05.2016 року, №3 від 16.05.2016 року, №13 від 16.05.2016 року, №6 від 16.05.2016 року, №14 від 16.05.2016 року, №15 від 16.05.2016 року, №9 від 16.05.2016 року, №2 від 16.05.2016 року, №12 від 16.05.2016 року, №7 від 16.05.2016 року, №17 від 16.05.2016 року, №4 від 16.05.2016 року, №8 від 16.05.2016 року,№11 від 16.05.2016 року, №19 від 16.05.2016 року (а.с. 86-113, т. 2).

В бухгалтерському обліку вказані господарські операції відображено наступними записами за 2016 рік: - Д-т.205 та К-т.631 в сумі 5256652,13 грн; - Д-т.644 та К-т.631 в сумі 1051330,43 грн.

Перевіркою встановлено, ТОВ "Антикор Плюс" до складу собівартості виконаних робіт віднесено вартість придбаних у ТОВ "ВКФ Атон" будівельних матеріалів за 2016 рік - 5256652,13 грн. В бухгалтерському обліку зазначені господарські операції відображено записами порахунках: Д-т. рах.23 К-т рах.205, Д-т рах.90.3 к-т рах.23, Д-т рах.79 К-т рах.90.3.

ТОВ "Антикор Плюс" за отримані будівельні матеріали сплачено грошові кошти на користь ТОВ "ВКФ Атон" згідно платіжних доручень на загальну суму 6307982,56грн. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2016 року заборгованість ТОВ "Антикор Плюс" по розрахунках з ТОВ "ВКФ Атон" відсутня.

В акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ВКФ Атон", місце складання не зазначено, лише в видатковій накладній № РН-1605-13 від 16.05.2016 року на загальну суму 295586,16грн місце складання - м. Київ, хоч юридична адреса ТОВ "ВКФ Атон": Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 29 і договір поставки укладений 10.05.2016 року в м. Запоріжжі. В полі "Отримав" не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала, значиться тільки підпис кульковою ручкою. Також у полі "Відвантажив" у видаткових накладних значиться підпис відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та зазначено прізвище ОСОБА_12 В податкових накладних зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_12

В акті перевірки, посилаючись на матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201620000000112 28.11.2016 року, зазначено, що засновником та посадовою особою ТОВ "ВКФ Атон" значиться громадянин ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ід. код НОМЕР_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - відомості щодо ТОВ "ВКФ Атон" та громадянина ОСОБА_12 відсутні. В ході оперативних відпрацювань ОУ ГУ ДФС у Чернівецькій області здійснено виїзд за місцем реєстрації гр. ОСОБА_12 та встановлено відсутність його за місцем реєстрації. Також відібрано пояснення фізичної особи-підприємця ОСОБА_13, власника магазину "Продукти", який знаходиться навпроти помешкання гр. ОСОБА_12 яка повідомила, що останній веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, без постійного місця працевлаштування і за своїми морально-діловими якостями не може бути керівником та бухгалтером будь-якого суб'єкта господарювання. Також в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №3201620000000112 28.11.2016 року знаходиться лист управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області від 21.12.2016 року №570/7/12-32-41, яким направлено пояснення ОСОБА_12 В Поясненні від 04.12.2016 року, м. Лисичанськ, працівниками ГУ ДФС у Луганській області, громадянин ОСОБА_12 на задані питання, на підставі статті 63 Конституції України відмовився від дачі пояснень по відношенню до себе і діяльності ТОВ "ВКФ Атон" і про фінансово-господарську діяльність.

За висновками перевірки, враховуючи наведене вище, гр. ОСОБА_12, який значився керівником ТОВ "ВКФ Атон", не мав відношення до зазначених обов'язків покладених на нього Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

В акті перевірки зазначено, що проаналізувавши номенклатуру придбаних товарів ТОВ "ВКФ Атон" (код ЄДРПОУ 38625546) згідно бази ЄРПН та не встановлено придбання ТОВ "ВКФ Атон" товарно-матеріальних цінностей, які були продані на ТОВ "Антикор Плюс" в травні - червні 2016 року, відповідно до виписаних податкових накладних. При аналізі податкових накладних по придбанню та реалізації товарів ТОВ "ВКФ Атон" встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, що свідчить про перекручення даних. Перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкових накладних від постачальників ТОВ "ВКФ Атон" на придбання будівельних матеріалів, тому неможливо встановити походження реалізованого ТОВ "ВКФ Атон" на адресу ТОВ "Антикор Плюс" за травень-червень 2016року.

Крім того, в ході проведення перевірки, на день вилучення документів та на момент підписання акта перевірки посадовими особами підприємства товарно-транспортні накладні, що підтверджують порядок транспортування будівельних матеріалів до ТОВ "Антікор Плюс" від контрагента ТОВ "ВКФ Атон", за період, що перевірявся, не надано. За даних обставин неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалось відвантаження та перевезення товару.

Враховуючи наведене, за висновками перевірки, по ТОВ "Антикор Плюс" відсутній факт реального вчинення господарських операцій з ТОВ "ВКФ Атон" за травень-червень 2016 року.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

У відповідності до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 ПК України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З правового аналізу наведених нормативних приписів вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тому при розгляді висновків контролюючого органу про безтоварність господарської операції підлягає перевірці сам факт, реальність здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Безтоварні ж господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 3 Закону України №996-XIV передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до положень статті 9 Закону України №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно пункту 2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Пунктом 2.4 Положення №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу пункту 2.5 Положення №88 документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, первинний документ має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських операцій ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", а викладені у ньому висновки щодо нереальності господарських операцій не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Досліджені судом первинні бухгалтерські документи із здійснення господарських операцій ТОВ "Антикол Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон" (договори поставки, податкові та видаткові накладні, банківські виписки (а.с. 12-35 т.2)) підтверджують реальність господарських операцій з придбання товарів, відповідають вимогам первинності в розумінні ст.9 Закону України №996 та Положення №88 і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Перевіривши та дослідивши перелічені документи, суд вважає, що вони містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості і підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

Отже, наявні в матеріалах справи докази спростовують висновок податкового органу, що укладені позивачем договори поставки не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними.

При цьому варто зазначити, що відповідач ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містяться в первинних бухгалтерських документах, зміну руху активів позивача, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідачем також не заперечувалось і те, що виписані ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Лінхольд" податкові накладні відповідають вимогам статті 201 ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення господарських операцій із позивачем ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "Лінхольд" були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідних територіальних ДПІ, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю (зокрема, станом на день складання податкових накладних за операціями поставки були платниками ПДВ), яка, у тому числі, надавала право за рахунок проведених операцій формувати їх покупцям податковий кредит.

З матеріалів справи також вбачається, що придбаний позивачем товар у ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "Лінхольд" відповідно до правил бухгалтерського обліку документально належним чином був оприбуткований, що підтверджується даними акта перевірки від 18.05.2017 року №1310/24-13-14-01/34518973 по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Розрахунок по дослідженим господарським операціям здійснювався виключно у безготівковій формі.

Також, в матеріалах справи наявні необхідні докази (Договір підряду №7 від 27.08.2015 року, укладеного між ТОВ "Гідроінжбуд" та ТОВ "Антикор Плюс", акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в за квітень-серпень 2016 року, Довідка зустрічної звірки Державної фінансової інспекції в м. Києві від 21.07.2016 року №09-31/08) того, що придбаний позивачем у ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон" товар (будівельні матеріали) в подальшому був використаний ним при виконанні робіт з підготовки та фарбування поверхні опор 6-12 Залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м.Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця (Залізнично-автомобільний міст), згідно договору з генпідрядником ТОВ "Гідроінжбуд". Доказів іншого, відповідачем під час розгляду справи та в акті перевірки не наведено.

Відтак, фактично позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та існуванню зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказів на підтвердження придбання позивачем товару (будівельних матеріалів), який в подальшому використано в господарській діяльності (виконанні будівельних робіт) з метою отримання прибутку. З наданих позивачем доказів вбачається, що договори поставки мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, договори поставки виконано сторонами в повному обсязі, що також і підтверджено актом перевірки від 18.05.2017 року №1310/24-13-14-01/34518973.

Крім того, виходячи із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Розглядаючи справу "Інтерсплав проти України" про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Водночас, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач вказував, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомлено, що відносно службових осіб ТОВ "Антікор Плюс" (код ЄДРПОУ 34518973) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №3201620000000112, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.2012 КК України, які протягом 2015-2016 років використовували для безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат підприємства - суб'єкти господарювання з ознаками "фіктивності" зареєстровані в м. Києві: ТОВ "ВКФ Атон", ТОВ "Руд Трейд", ТОВ "Лінхольд" і зібрані під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження докази, на думку контролюючого органу, свідчать про відсутність реальності господарських операції між ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Разом з цим, статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, в розумінні КАС України належним доказом є обставини, встановлені вироком суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки та бути предметом дослідження судом при встановленні правомірності, чи протиправності формування платником податку даних податкового обліку.

Таким чином, внесення кримінального провадження до Реєстру досудового розслідування і зібрані у ньому докази, за відсутності вироку суду не є підставою для висновків перевірки про відсутність реальності господарських операції між ТОВ "Антикор Плюс" з контрагентами ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач також вказував, що позивач при проведенні перевірки на підтвердження реальності спірних господарських операцій поставки не надав товарно-транспортних накладних, які підтверджують порядок транспортування товару. Зазначене, на думку контролюючого органу, свідчить про відсутність факту виконання транспортних послуг з перевезення товарів, придбаних позивачем у ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Слід зазначити, що наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

У відповідності до абзацу 27 пункту 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил №363 також визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно пункту 11.4 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (пункт 11.5 Правил №363).

Відповідно до пункту 11.7 Правил №363 перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише визначають права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак, враховуючи належне оприбуткування та підтверджене використання позивачем у своїй діяльності придбаного у контрагентів товару, факт відсутності товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, за якими позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.

Тобто, товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, однак не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує транспортний процес, однак її відсутність не може бути доказом невиконання сторонами договору поставки, враховуючи, що факт реальності такої операції підтверджується іншими документами первинного обліку.

Таки чином, суд вважає указані вище доводи відповідача, за наявності інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджуються реальність спірних господарських операцій, безпідставними.

Крім цього, відповідно до умов договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон", така поставка товару здійснюється постачальником, тобто указаними підприємствами (постачальниками), за їх рахунок, їх силами та засобами.

За таких обставин та враховуючи наведені вище норми Правил №363, в досліджуваних операціях обов'язок щодо складання товарно-транспортних накладних покладався на контрагентів - ТОВ "Ліндхольд", ТОВ "Руд Трейд" та ТОВ "ВКФ Атон".

Не виконання такого контрагентами позивача в даному випадку не може бути підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо доводів відповідача про нереальність досліджуваних господарських операцій з огляду на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості, які засвідчують якість товару, що поставляється, то такі також є безпідставними, оскільки вказані документи не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже посвідчують виключно якість товару, а не саму господарську операцію, ніяким чином не підтверджують та не спростовують факт поставки товару.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованість та правомірність оскаржуваних позивачем рішень. Натомість позивачем доведено реальність спірних господарських операцій та правомірно сформовано податкові зобов'язання. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0002431401 та №0002421401 від 07.06.2017 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_14