Ухвала

від 04.06.2018 по справі 820/4686/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2018 року

Київ

справа №820/4686/17

касаційне провадження №К/9901/47130/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 у справі №820/4686/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влан" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Влан" у жовтні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2017 №0000501412.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 16.11.2017 позовні вимоги задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.03.2018 (повний текст виготовлено 07.03.2018) залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося 02.04.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018.

Верховний Суд ухвалою від 16.04.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на незазначення норм матеріального чи процесуального права, які порушено судом першої чи апеляційної інстанції, та у зв'язку з невиконанням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 16.04.2018 була отримана відповідачем 08.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923604240.

На виконання вимог ухвали від 16.04.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, що містить пояснення відповідача у чому полягає порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. У вказаному клопотанні порушено питання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору.

В обґрунтування підстав для продовження процесуальних строків відповідач вказує на гарантованість права на касаційне оскарження.

Як доказами неможливості здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги по справі №820/4686/17 скаржником надано копії довідок Головного управління ДФС у Харківській області про відсутність коштів для сплати судового збору, копію листа Головного управління ДФС у Харківській області, адресованого Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Державної фіскальної служби України, з проханням додатково збільшити кошторисні призначення, копії повідомлень щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України безпосередньо у справі №820/4686/17.

Судом касаційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на касаційне оскарження судових рішень не здійснено.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

На момент постановлення цієї ухвали вимоги ухвали від 16.04.2018 про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору не виконано.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Харківській області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 у справі №820/4686/17.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 у справі №820/4686/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влан" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

3. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна