Ухвала

від 06.06.2018 по справі 522/2364/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/2364/17

Провадження № 2-ві/522/44/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шенцева О.П., розглянувши заяву про відвід судді Домусчі Л.В. від ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства оборони України Південьвійськбуд , Публічного акціонерного товариства ПІК , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Таун , спільн6е українське-чеське підприємство Інекон-Сервіс , за участі третіх осіб на боці позивача - ОСОБА_3, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним функцій замовника будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси 06.02.2017 року надійшов позов ОСОБА_2 до Державного підприємства оборони України Південьвійськбуд , Публічного акціонерного товариства ПІК , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Таун , спільн6е українське-чеське підприємство Інекон-Сервіс , за участі третіх осіб на боці позивача - ОСОБА_3, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним функцій замовника будівництва.

Дана справа, в порядку ст. 11-1 ЦПК України, була передана судді Тарасову А.В. для розгляду та ухвалою суду від 08.02.2017 року було відкрито провадження.

На підставі наказу № 219а від 08.12.2017 року керівника апарату суду Німас І.Я. справа була передана для повторного автоматизованого розподілу.

Справа була передана судді Ільченко Н.А.. Згідно ухвалою суду від 16.02.2018 року було суддею заявлено самовідвід судді Ільченко Н.А. по даній справі.

Після повторного автоматизованого розподілу справи, дана справа надійшла до провадження судді Бойчука А.Ю., та згідно ухвали суду від 27.02.2018 року суддею заявлено самовідвід.

Справа на підставі авторозподілу надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та ухвалою суду від 21.03.2018 року була прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року провадження у справі було зупинено протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України щодо заяви представника позивача про відвід головуючому судді.

Ухвалою суду від 15.05.2018 року (с. Єршова Л.С.) у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про відвід судді було відмовлено.

До суду 01.06.2018 року від третьої особи на боці позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, згідно якої посилалась на те, що у неї існує сумнів щодо неупередженості судді. Вважає, що суддя має особисту зацікавленість у вирішенні даної справи на користь сторони ПАТ ПІК . Неодноразово в Приморському районному суді м. Одеси під головуванням судді Домусчі Л.В. слухались справи за участю сторін, які заявлені у цій справі, думки учасників справ сходяться на тому, що суддя Домусчі Л.В. є особистою суддею ПАТ ПІК . Посилалась на те, що керівник ПАТ ПІК Кузьминський С.Х. неодноразово заявляв в колі осіб, які приймають участь у розгляді даної справи, що він не хвилюється за результати розгляду, оскільки ним вже все вирішено. Посилалась на те, що при розгляді 14.05.2018 року заяви про відвід судді, головуюча вже назначила наступну дату судового засідання, тобто вже була впевнена, що справа повернеться до неї. Усе викладене наводить сумніви у заявниці стосовно упередженості судді, на думку заявника, поведінка та дії судді не свідчать про відсутність будь-яких сумнівів в безсторонності розгляду цієї справи.

Відповідно до ухвали від 04.06.2018 року, суд, який розглядає справу (головуюча суддя Домусчі Л.В.), прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та зупинив провадження по справі до вирішення питання про відвід головуючої іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу заяви про відвід судді, розгляд заяви про відвід 04.06.2018 року розподілено на суддю Шенцеву О.П.

Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про відвід судді Домусчі Л.В., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду ( п. 15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ( ст. 37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, яки є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя ( п.3 ст. 46 ЦПК).

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду ( п.5 ст. 39 ЦПК).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Домусчі Л.В. при вирішенні даної цивільної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Домусчі Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства оборони України Південьвійськбуд , Публічного акціонерного товариства ПІК , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Таун , спільн6е українське-чеське підприємство Інекон-Сервіс , за участі третіх осіб на боці позивача - ОСОБА_3, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним функцій замовника будівництва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя