Рішення

від 06.06.2018 по справі 552/1974/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 552/1974/18

Провадження № 2/552/820/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Кузіної Ж.В.,

за участю секретаря - Павленко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія натуральних технологій про стягнення заборгованості по заробітної платі (вихідної допомоги), суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Лабораторія натуральних технологій про стягнення заборгованості по заробітної платі посилаючись на те, що з 02 липня 2015 року працював у ТОВ Лабораторія натуральних технологій на посаді водія автотранспортних засобів. 31 липня 2018 року позивач звільнився за ч.3 ст. 38 КЗпП України. Відповідач в день звільнення не виплатив позивачу заробітну плату з урахуванням вихідної допомоги, а тому просив стягнути з відповідача на його користь вихідну допомогу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на загальну суму 38 973,29 грн.

Ухвалою суду від 13 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідач ТОВ Лабораторія натуральних технологій відзив на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини по численних заявах до суду громадян України зазначається, що невиплата заробітної плати, інших належних працівникові сум є втручанням у право заявника на мирне володіння майном у сенсі першого речення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994-535 ). Європейський Суд з прав людини також звертає увагу на те, що відсутність достатніх коштів у підприємства-боржника не може бути виправданням тривалого невиконання судових рішень. Тобто має місце порушення Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

У справі Кечко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "власності",яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1,має автономне значення,яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси,наприклад, борги, що становлятьмайно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захи щений статтею 1 Протоколу № 1 .

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 02 липня 2015 року по 31 липня 2017 року працював на посаді водія автотранспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія натуральних технологій та був звільнений на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України.

Як вбачається з довідки від 31.07.2017 року № 120 виданої ТОВ Лабораторія натуральних технологій сума нарахованої заробітної плати позивачу за червень 2017 року складає 3200 гривень, за липень 3500 гривень ( а.с. 5).

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Статтею 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Приймаючи до уваги довідку № 120 від 31 липня 2017 року (а.с.5) середньоденна заробітна плата позивача складає 163,41 грн. ( 3 200 грн. + 3 500 грн.: 41 робочий день ( 21 робочих днів у червні +20 робочих днів у липні) .

Тому відповідно до ст. 44 КЗпП України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата за три місяця у розмірі 10 049 грн. 72 коп. із розрахунку:

163 грн. 41 коп. (середня заробітна плата за робочий день) х 20,5 ( середньомісячне число робочих днів за червень та липень 2017 року) х 3 місяці.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідач не провів з позивачем у день звільнення повного розрахунку, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2017 року по 11 квітня 2018 року .

Робочі дні за вказаний період складають : липень -1 день, серпень - 22 дні, вересень - 21 день, жовтень-21 день, листопад -22 дні, грудень - 20 днів, січень 2018 року - 21 день, лютий - 20 днів, березень - 21 день, квітень - 8 дні, а всього 177 днів.

177 днів х 163,41 грн. = 28 923 грн. 57 коп.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38 973 грн. 29 коп. (28 923, 57 грн. +10 049 грн. 72 коп.)

З відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 704,80 грн. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 82, 141, 259, 263- 265 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія натуральних технологій ( місцезнаходження м. Полтава, вул. Олеся Гончара, 19а, офіс 206, ідентифікаційний код 21053288) про стягнення заборгованості по заробітної платі (вихідної допомоги) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія натуральних технологій на користь ОСОБА_1 10 049,72 грн. невиплаченої вихідної допомоги, 28 923, 57 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, а всього 38 973 грн. 29 коп. (тридцять вісім тисяч дев ятсот сімдесят три гривні 29 копійки)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія натуральних технологій на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ж.В. Кузіна