Рішення

від 18.05.2018 по справі 703/836/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/836/18

2/703/861/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області, який уточнив 04 травня 2018 року, та просить визнати за ним право в порядку спадкування за законом на сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0116076 від 05 грудня 1993 року, який належав ОСОБА_2, яка померла 06 грудня 2003 року, згідно якого така мала право на земельну частку (пай) площею 1,98 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована в адміністративних межах Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області та перебуває у колективній власності СГП Притясминське .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 грудня 2003 року померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай) площею 1,98 в умовних кадастрових гектарах розташованої в адміністративних межах Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області та перебуває у колективній власності СГП Притясминське . Спадщину він прийняв, оскільки на день смерті проживав разом з матір'ю, доглядав її та поховав. В державній нотаріальній конторі оформити спадкове майно він не має можливості, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документа. В зв'язку з позбавленням можливості оформити спадщину після смерті матері у встановленому законом позасудовому порядку, він був змушений звернутися з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, сільський голова надіслав до суду заяву, в якій справу просить розглядати без участі представника, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до свідоцтва про народження серії ЯЦ №318973, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - позивач по справі, являється сином ОСОБА_2. Актовий запис №15 від 03 листопада 1950 року (а.с.5).

06 грудня 2003 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР №219900 зареєстрованого Голов'ятинською сільською радою Смілянського району Черкаської області та видане 08 грудня 2003 року (а.с.4).

Згідно довідки виконавчого комітету Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області №218 від 10 квітня 2018 року, ОСОБА_1 на день смерті своєї матері ОСОБА_2 проживав разом з нею, доглядав та поховав її (а.с.15).

Згідно сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЧР №0116076, ОСОБА_2 є власником земельної частки (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного с/г підприємства Притясминське розміром 1,98 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 6).

Як вбачається з листа Смілянської державної нотаріальної контори №845/01-16 від 25 квітня 2018 року після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття або відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилася.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільний кодекс України в редакції 2004 року такий застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з врахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до п. 17 розділу Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Окрім того, відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права на спадкове майно, а саме, на право на земельну частку (пай).

Враховуючи визнання позову відповідачем та із аналізу норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року, ст.ст. 15, 16, 392,1216,1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, п.17 розділу Перехідні положення Земельного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку (пай) площею 1,98 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована в адміністративних межах Голов'ятинської сільської ради Смілянського району Черкаської області та перебуває у колективній власності СГП Притясминське , яке на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0116076 від 05 грудня 1993 року належало ОСОБА_2, яка померла 06 грудня 2003 року.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: вул. Миколи Яременко, 46, с. Голов'ятине Смілянського району Черкаської області, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - Голов'ятинська сільська рада Смілянського району Черкаської області, адреса: вул. Котляра, 1, с. Голов'ятине Смілянського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 26358236.

Головуючий О.П.Опалинська