Рішення

від 17.05.2018 по справі 705/5465/13-а

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5465/13-а

2-а/705/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі:

головуючого судді - Коваля А.Б.

при секретарі судового засідання - Музичук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, Уманського району Черкаської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 сільської ради, Уманського району Черкаської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.

Просить суд визнати дії ОСОБА_2 сільської ради незаконними в частині здійснення реєстрації 09.11.2005 р. ОСОБА_3 та 10.11.1995 р. ОСОБА_4 в будинку № 43 по вул. Шевченка с. Полянецьке Уманського району без згоди та відому на те власника будинку ОСОБА_1, - чим порушили її майнові права.

Зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду Уманського району внести зміни в погосподарську книгу будинку № 43 по вул. Шевченка с. Полянецьке Уманського району та зняти з реєстрації за вказаною вище адресою ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона разом з її чоловіком ОСОБА_5, який помер 07.05.1993 р., отримали земельну ділянку для будівництва житлового будинку та прибудинкових споруд в с. Полянецьке, Уманського району по вул. Шевченка, 43 та побудували житловий будинок з прибудинковими спорудами, а саме літньою кухнею, сараїв, льоху, огорожі та воріт.

Після смерті чоловіка ОСОБА_5, вона стала власником цього будинку із прибудинковими спорудами, що підтверджено технічним паспортом виданим Уманським ООБТІ на житловий будинок інвентарний номер 301 та реєстровий номер 326.

Від державного нотаріуса Уманської районної державної нотаріальної контори 03.04.1995 р. вона отримала свідоцтво про право власності на ? частку в майні набутому під час шлюбу з ОСОБА_5, а саме вказаному вище будинковолодінні.

Після смерті чоловіка - ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом - 03.04.1995 р. вона в державного нотаріуса Уманської районної державної нотаріальної контори отримала і другу половину вказаного будинковолодіння, що підтверджується свідоцтвом виданим нотаріусом та підтверджено технічним паспортом виданим Уманським ООБТІ на житловий будинок інвентарний номер 301 та реєстровий номер 326.

Тобто вона стала єдиним власником будинку № 43 по вул. Шевченка с. Полянецьке Уманського району.

На підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради Уманського району від 25.06.2004 р. № ХІУ - 7 ОСОБА_1 отримала державний акт серії ЧР № 143037 на право власності на земельну ділянку площею 0,3846 га у межах згідно з планом для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_2 сільської ради Уманського району, а саме на земельну ділянку на якій і побудований житловий будинок та прибудинкові споруди за адресою - вул. Шевченка, 43 с. Полянецьке Уманського району.

Оскільки належне їй домоволодіння знаходиться в селі - їм будинкових книжок не видавали, а реєстрація в будинках проводилась сільською радою в по господарських книгах, які зберігаються в сільській раді після чого реєстрацію проводили в районному відділі внутрішніх справ. Дана дія проводилась відповідно до Інструкції з ведення по господарського обліку у сільських радах, затвердженої Міністерством Юстиції України 05.01.2011 р. за № 9/18747.

Її онук ОСОБА_4 повідомив їй про те, що він зареєстрований у вказаному будинковолодінні та виказав свій намір відібрати в неї будинок. В сільській раді їй повідомили, що дійсно онук ОСОБА_4 та зять її дочки ОСОБА_3 зареєстровані в даному будинковолодінні № 43 по вул. Шевченка с. Полянецьке Уманського району, не дивлячись на те, що ОСОБА_3 побудував та проживає у власному будинку по вул. Зорге 21, м. Умань, а ОСОБА_4 постійно проживає в м. Христинівці - адреса їй не відома.

Згоди на їх реєстрацію ОСОБА_1 не давала. Також звернулась до ОСОБА_2 сільської ради для зняття з реєстрації вищезазначених осіб, але їй було відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність, позовні вимоги та факти, викладені у позові, підтримує та просить суд позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав факти, викладені у позовній заяві та просить суд позов задоволити. В подальшому в судові засідання не з'являвся, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Уманського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позову.

Представник відповідача Уманського РВ Управління ДМВС України в Черкаській області ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав направлене попередньо заперечення та зазначив про те, що вони фактично не можуть бути відповідачами по цій справі, у зв'язку з чим вважає за доцільне виключити їх із кола відповідачів.

Тертя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив той факт, що він дійсно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, але не проживає і ніколи не проживав за цією адресою. В подальші судові засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв, про розгляд справи повідомлений своєчасно.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений своєчасно, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Суд, вислухавши думку представника відповідача та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносинах) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією , законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За визначенням статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" :

вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово;

реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

При цьому, частиною шостою вказаної статті Закону заборонено вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

На момент виникнення спірних правовідносин процедура реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування була визначена Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за N 2109/22421 (далі - Порядок N 1077).

Так, пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку N 1077 встановлено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

письмову заяву про реєстрацію місця проживання;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян" , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання.

З системного аналізу наведених норм Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та Порядку N 1077 вбачається, що однією з визначальних підстав для реєстрації місця проживання особи є підтвердження відповідними документами права останньої на проживання у житлі. У свою чергу, у разі відсутності документів, що підтверджують право на проживання в житлі, реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Згідно пункту 2.9 розділу ІІ Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства суд констатує, що третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було надано документів, які підтверджують право на їх проживання в домоволодінні по вул. Шевченка 43 с. Полянецьке Уманського району.

При цьому, вбачається, що власник домоволодіння - ОСОБА_1 не надавала згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у домоволодінні по вул. Шевченка 43 с. Полянецьке Уманського району.

Враховуючи, що реєстрація проведена без згоди власника житла, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_2 сільської ради не було правових підстав для реєстрації місця проживання вищезазначених осіб за адресою: по вул. Шевченка 43 с. Полянецьке Уманського району.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання внесення змін у погосподарську книгу будинку № 43 по вулиці Шевченка в с. Полянецьке Уманського району Черкаської області,

Разом з тим, при обранні способу захисту порушеного права позивача суд враховує положення пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України , якою передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За визначенням статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (в редакції, чинній на момент вирішення даної справи) орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Частиною першою статті 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що орган реєстрації здійснює:

формування та ведення Реєстру територіальних громад;

реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, на момент вирішення даної справи повноваження щодо здійснення реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб покладено на органи місцевого самоврядування, у місті Києві, відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.02.2016 № 48 - на районні державні адміністрації.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу , в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету ОСОБА_8 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд вважає, що інші позовні вимоги, не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду Уманського району внести зміни в погосподарську книгу будинку № 43 по вул. Шевченка с. Полянецьке Уманського району та зняти з реєстрації за вказаною вище адресою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Роз'яснити учасникам справи, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: А. Б. Коваль