Рішення

від 24.04.2018 по справі 755/8159/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8159/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Гончарука В.П.

з секретарем Красновою І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Просить суд визнати недостовірною та такою що ганьбить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Інформаційного агентства МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5) опубліковану у вигляді статті, автором якої є громадський діяч ОСОБА_2, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту:

...He так давно Наші Гроші опубликовали небольшое расследование, в котором рассказали, как некий господин ОСОБА_3, нынче пенсионер, а в недалеком прошлом глава нескольких областных управлений СБУ, приватизировал три служебные квартиры в Киеве, Харькове и Сумах. Произошло чудо и по этим фактам еще в 2013 году было открыто уголовное производство. Но вот внезапно в марте 2016 старший следователь военной прокуратуры центрального региона закрыл уголовное производство из-за отсутствия состава преступления.

Оказывается, не нужны СБУ три служебные квартиры, некому в них жить, можно забирать. Военная прокуратура ОСОБА_4 не против, Печерский суд тоже.

Как будто бы банальная история. Увы. Примечательно, что это тот самый ОСОБА_3, который в 2015 году со своим сыном ОСОБА_5, действующим сотрудником СБУ, вытащили из автомобиля прямо на проезжей части активиста Автомайдан Киев и вместе избили его (благо не сильно, вокруг были люди, да и ОСОБА_14 -не хрупкий мужчина).

При этом по началу он очень браво хвастался удостоверением сотрудника СБУ. Благо существует оперативный чат, поэтому на место происшествия народ съехался очень быстро, да и милиция (да, именно та старая милиция) прибыла за считанные минуты.

Правда, с прибытием правоохранительных органов удостоверение испарилось. Семейству ОСОБА_3 скрыться не удалось и более чем 12-ти часовая эпопея со следственными действиями на месте, прибытием внутренней службы безопасности СБУ, публичными извинениями ОСОБА_6, освещением в прессе закончилось-таки открытием уголовного производства за хулиганство, совершенное группой лиц, а также служебным расследованием и отстранением от службы Полковниченко-младшего. .

Более того, по результатам служебного расследования его должны были уволить, но в этот момент происходила смена руководства СБУ, и ребята воспользовались пересменкой . Уголовное производство, которое открывала милиция, забрала себе военная прокуратура и в последствии закрыла.

Но и эти, казалось бы, банальные вещи - ерунда. Разве можно было подумать, что ОСОБА_4 поведет себя иначе со своим бывшим шефом. Ага, да. Вот такое совпадение. Всеми любимый ОСОБА_4 в 2009-2010 занимал должность первого заместителя Главного управления К СБУ в Киеве, а в это же время ОСОБА_3 был начальником Управления СБУ в Киеве и области. Годом ранее он был на должности первого зама начальника Главного управления К СБУ.

Полковниченко-старший до сих пор пользуется служебным удостоверением СБУ , решает вопросы так сказать, ну и заодно немножко запугивает предпринимателей своей корочкой и мнимыми полномочиями. Представляется аферист то помощником ОСОБА_7, то ОСОБА_8 (во время его службы главой АП), а порой и самого ОСОБА_9. В случае возникновения проблем рассказывает, что ОСОБА_4 его прикроет. Для более интересных, трудоемких и главное денежных дел - в схему вступает ОСОБА_3 младший.

Вот тут уже становится не до смеха. Есть сведения, что самые трудоемкие дела семейства ОСОБА_3 - торговля информацией, которая содержит государственную тайну и представляет интерес для коммерческих структур либо для спецслужб РФ.

В воюющей стране коллега и товарищ главного военного прокурора приторговывает государственной тайной, продает жизненно важную информацию врагу. Схема проста: ОСОБА_3 младший, действующий сотрудник СБУ, эту информацию добывает, пользуясь своим статусом оперуполномоченного контрразведки и доступом к базам СБУ, а ОСОБА_3 старший, будучи на пенсии, но с удостоверением, товар продает.

При чем контрагенты у него разнообразные, контактами он обжился еще со времен своей службы в отдельном краснознаменном кремлевском полке 9-го Управления КГБ СССР. Среди них - и высшие чиновники федеральной службы охраны РФ, и сотрудники дипломатических представительств РФ в Украине, ну и конечно же, люди из руководства ФСБ.

Отдельную симпатию испытывают и отличные деловые отношения поддерживают господа ОСОБА_3 с Лозовской казацкой сотней Всевеликого войска донского , отменными такими харьковскими сепаратистами и любителями русского мира .

Вот такие товарищи у господина ОСОБА_4. Не даром он закрывает уголовные производства по ним - полезные люди и с высокой крышей . Но вся проблема подобной протекции заключается в том, что крыша быстро течь дает, если пахнет жареным. А жареным у нас в стране начинает пахнуть только когда что-то становится публичным.

РБ: пока писалась эта статья, ОСОБА_10 в прямом эфире подписал подозрение за махинации с приватизацией служебной квартиры Главе Счетной палаты Украины, которое подготовила специализированная антикоррупционная прокуратура. Мне интересно, ведомство ОСОБА_12 и ОСОБА_4 из разных стран с разными законами, или это просто разные миры внутри одной генеральной прокуратуры?

Зобов'язати відповідачів опублікувати на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5) спростування зазначеної інформації протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили, шляхом публікації наступного змісту: Спростування. Поширена інформація у вигляді статті ОСОБА_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 , є недостовірною .

Стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Інформаційного агентства МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_4) опубліковано статтю, автором якої є громадський діяч ОСОБА_13, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Проте, викладені ОСОБА_2 відомості, в дійсності є недостовірними та такими, що мають яскраво виражений негативний характер, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 з точки зору принципу людської моралі, висловлені в принизливій, брутальній та непристойній формі.

Після такої публічної зневаги, неправдивих висловлювань ОСОБА_1 завдано довготривалого емоційного потрясіння, сильних моральних та фізичних страждань, його стан здоров'я різко погіршився, збився нормальний ритм життя.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує. В разі неявки відповідача до суду просив розглянути справу в заочному порядку.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Будь-яких заяв клопотань зі сторони відповідачів на адресу Дніпровського районного суду м. Києва не надходило.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 3, 28 Конституції України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно з положеннями статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, згідно з приписами статті 34 Конституції України.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5) опубліковано статтю, автором якої є громадський діяч ОСОБА_13, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту:

...He так давно Наші Гроші опубликовали небольшое расследование, в котором рассказали, как некий господин ОСОБА_3, нынче пенсионер, а в недалеком прошлом глава нескольких областных управлений СБУ, приватизировал три служебные квартиры в Киеве, Харькове и Сумах. Произошло чудо и по этим фактам еще в 2013 году было открыто уголовное производство. Но вот внезапно в марте 2016 старший следователь военной прокуратуры центрального региона закрыл уголовное производство из-за отсутствия состава преступления.

Оказывается, не нужны СБУ три служебные квартиры, некому в них жить, можно забирать. Военная прокуратура ОСОБА_4 не против, Печерский суд тоже.

Как будто бы банальная история. Увы. Примечательно, что это тот самый ОСОБА_3, который в 2015 году со своим сыном ОСОБА_5, действующим сотрудником СБУ, вытащили из автомобиля прямо на проезжей части активиста Автомайдан Киев и вместе избили его (благо не сильно, вокруг были люди, да и ОСОБА_14 -не хрупкий мужчина).

При этом по началу он очень браво хвастался удостоверением сотрудника СБУ. Благо существует оперативный чат, поэтому на место происшествия народ съехался очень быстро, да и милиция (да, именно та старая милиция) прибыла за считанные минуты.

Правда, с прибытием правоохранительных органов удостоверение испарилось. Семейству ОСОБА_3 скрыться не удалось и более чем 12-ти часовая эпопея со следственными действиями на месте, прибытием внутренней службы безопасности СБУ, публичными извинениями ОСОБА_6, освещением в прессе закончилось-таки открытием уголовного производства за хулиганство, совершенное группой лиц, а также служебным расследованием и отстранением от службы Полковниченко-младшего. .

Более того, по результатам служебного расследования его должны были уволить, но в этот момент происходила смена руководства СБУ, и ребята воспользовались пересменкой . Уголовное производство, которое открывала милиция, забрала себе военная прокуратура и в последствии закрыла.

Но и эти, казалось бы, банальные вещи - ерунда. Разве можно было подумать, что ОСОБА_4 поведет себя иначе со своим бывшим шефом. Ага, да. Вот такое совпадение. Всеми любимый ОСОБА_4 в 2009-2010 занимал должность первого заместителя Главного управления К СБУ в Киеве, а в это же время ОСОБА_3 был начальником Управления СБУ в Киеве и области. Годом ранее он был на должности первого зама начальника Главного управления К СБУ.

Полковниченко-старший до сих пор пользуется служебным удостоверением СБУ , решает вопросы так сказать, ну и заодно немножко запугивает предпринимателей своей корочкой и мнимыми полномочиями. Представляется аферист то помощником ОСОБА_7, то ОСОБА_8 (во время его службы главой АП), а порой и самого ОСОБА_9. В случае возникновения проблем рассказывает, что ОСОБА_4 его прикроет. Для более интересных, трудоемких и главное денежных дел - в схему вступает ОСОБА_3 младший.

Вот тут уже становится не до смеха. Есть сведения, что самые трудоемкие дела семейства ОСОБА_3 - торговля информацией, которая содержит государственную тайну и представляет интерес для коммерческих структур либо для спецслужб РФ.

В воюющей стране коллега и товарищ главного военного прокурора приторговывает государственной тайной, продает жизненно важную информацию врагу. Схема проста: ОСОБА_3 младший, действующий сотрудник СБУ, эту информацию добывает, пользуясь своим статусом оперуполномоченного контрразведки и доступом к базам СБУ, а ОСОБА_3 старший, будучи на пенсии, но с удостоверением, товар продает.

При чем контрагенты у него разнообразные, контактами он обжился еще со времен своей службы в отдельном краснознаменном кремлевском полке 9-го Управления КГБ СССР. Среди них - и высшие чиновники федеральной службы охраны РФ, и сотрудники дипломатических представительств РФ в Украине, ну и конечно же, люди из руководства ФСБ.

Отдельную симпатию испытывают и отличные деловые отношения поддерживают господа ОСОБА_3 с Лозовской казацкой сотней Всевеликого войска донского , отменными такими харьковскими сепаратистами и любителями русского мира .

Вот такие товарищи у господина ОСОБА_4. Не даром он закрывает уголовные производства по ним - полезные люди и с высокой крышей . Но вся проблема подобной протекции заключается в том, что крыша быстро течь дает, если пахнет жареным. А жареным у нас в стране начинает пахнуть только когда что-то становится публичным.

РБ: пока писалась эта статья, ОСОБА_10 в прямом эфире подписал подозрение за махинации с приватизацией служебной квартиры ОСОБА_11 палаты Украины, которое подготовила специализированная антикоррупционная прокуратура. Мне интересно, ведомство ОСОБА_12 и ОСОБА_4 из разных стран с разными законами, или это просто разные миры внутри одной генеральной прокуратуры?

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 27.02.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи , позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Згідно з положень частин 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

За змістом частини 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Верховний суд України у пункті 18 Постанови Пленуму від 27.02.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи роз'яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Таким чином, суд вважає, що спірна інформація, поширена відповідачами стосовно позивача містить відомості про події і явища, яких не існувало взагалі, а тому її слід вважати недостовірною.

Суд вважає, що поширенням відповідачами недостовірної інформації стосовно позивача порушено право на повагу до честі і гідності та недоторканість ділової репутації позивача.

Відповідно до п.п. 24, 25 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способ) поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Положеннями ст. 277 ЦК України визначений загальний порядок доказування у такій категорії справ. Законодавцем було виключено з вказаної статті частину третю, яка покладала обов'язок на особу доказувати правдивість негативної інформації, поширеної такою особою.

Поруч з наведеним, відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону України Про інформацію , передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Як вбачається з пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи , що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням - висловлюванням, яке не містить фактичних даних, за виключенням винятком образи чи наклепу, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Кваліфікація поданої в тексті негативної інформації як фактологічної (ствердної) або суб'єктивно-оцінної (суб'єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з'ясування підстав юридизації спірного тексту, наявність або відсутність його елементів у площині правового регулювання.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 5 постанови від 27.02.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи , позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997).

Зокрема, відовідно до ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Відтак, щодо позивача немає обвинувального вироку, який вступив в законну силу і яким би було зафіксовано, що певні обставини кримінального правопорушення дійсно мали місце, що вони містять склад відповідного кримінального правопорушення і що винним у його вчиненні є саме позивач, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

А тому суд вважає, що твердження в статті, яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_7 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5), автором якої є громадський діяч ОСОБА_13, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 є неправдивими відомостями і таке поширення принижує ділову репутацію позивача, так як воно не знайшло свого підтвердження в суді, оскільки відповідачами не надано жодного документального доказу по даним фактам, які б вказували на дії, про які стверджували відповідачі.

Враховуючи вищевказане, суд вважає зобов'язати відповідачів протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5) наступного змісту Спростування. Поширена інформації у вигляді статті ОСОБА_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 , є недостовірною .

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95" Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач загальну суму завданої моральної шкоди оцінює в 100 000,00 грн., при цьому обґрунтовує його стражданнями яких зазнав у зв'язку із поширенням недостовірної інформації.

Суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що дана частина позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано належних доказів.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі по 640 грн. 00 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 3, 28, 32, 34, 55 Конституції України, ст.ст. 297, 299, 277 ЦК України, Законом України Про інформацію , Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 354, 430 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою що ганьбить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1) інформацію, поширену на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5) опубліковану у вигляді статті, автором якої є громадський діяч ОСОБА_2, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту:

...He так давно Наші Гроші опубликовали небольшое расследование, в котором рассказали, как некий господин ОСОБА_3, нынче пенсионер, а в недалеком прошлом глава нескольких областных управлений СБУ, приватизировал три служебные квартиры в Киеве, Харькове и Сумах. Произошло чудо и по этим фактам еще в 2013 году было открыто уголовное производство. Но вот внезапно в марте 2016 старший следователь военной прокуратуры центрального региона закрыл уголовное производство из-за отсутствия состава преступления.

Оказывается, не нужны СБУ три служебные квартиры, некому в них жить, можно забирать. Военная прокуратура ОСОБА_4 не против, Печерский суд тоже.

Как будто бы банальная история. Увы. Примечательно, что это тот самый ОСОБА_3, который в 2015 году со своим сыном ОСОБА_5, действующим сотрудником СБУ, вытащили из автомобиля прямо на проезжей части активиста Автомайдан Киев и вместе избили его (благо не сильно, вокруг были люди, да и ОСОБА_14 -не хрупкий мужчина).

При этом по началу он очень браво хвастался удостоверением сотрудника СБУ. Благо существует оперативный чат, поэтому на место происшествия народ съехался очень быстро, да и милиция (да, именно та старая милиция) прибыла за считанные минуты.

Правда, с прибытием правоохранительных органов удостоверение испарилось. Семейству ОСОБА_3 скрыться не удалось и более чем 12-ти часовая эпопея со следственными действиями на месте, прибытием внутренней службы безопасности СБУ, публичными извинениями ОСОБА_6, освещением в прессе закончилось-таки открытием уголовного производства за хулиганство, совершенное группой лиц, а также служебным расследованием и отстранением от службы Полковниченко-младшего. .

Более того, по результатам служебного расследования его должны были уволить, но в этот момент происходила смена руководства СБУ, и ребята воспользовались пересменкой . Уголовное производство, которое открывала милиция, забрала себе военная прокуратура и в последствии закрыла.

Но и эти, казалось бы, банальные вещи - ерунда. Разве можно было подумать, что ОСОБА_4 поведет себя иначе со своим бывшим шефом. Ага, да. Вот такое совпадение. Всеми любимый ОСОБА_4 в 2009-2010 занимал должность первого заместителя Главного управления К СБУ в Киеве, а в это же время ОСОБА_3 был начальником Управления СБУ в Киеве и области. Годом ранее он был на должности первого зама начальника Главного управления К СБУ.

Полковниченко-старший до сих пор пользуется служебным удостоверением СБУ , решает вопросы так сказать, ну и заодно немножко запугивает предпринимателей своей корочкой и мнимыми полномочиями. Представляется аферист то помощником ОСОБА_7, то ОСОБА_8 (во время его службы главой АП), а порой и самого ОСОБА_9. В случае возникновения проблем рассказывает, что ОСОБА_4 его прикроет. Для более интересных, трудоемких и главное денежных дел - в схему вступает ОСОБА_3 младший.

Вот тут уже становится не до смеха. Есть сведения, что самые трудоемкие дела семейства ОСОБА_3 - торговля информацией, которая содержит государственную тайну и представляет интерес для коммерческих структур либо для спецслужб РФ.

В воюющей стране коллега и товарищ главного военного прокурора приторговывает государственной тайной, продает жизненно важную информацию врагу. Схема проста: ОСОБА_3 младший, действующий сотрудник СБУ, эту информацию добывает, пользуясь своим статусом оперуполномоченного контрразведки и доступом к базам СБУ, а ОСОБА_3 старший, будучи на пенсии, но с удостоверением, товар продает.

При чем контрагенты у него разнообразные, контактами он обжился еще со времен своей службы в отдельном краснознаменном кремлевском полке 9-го Управления КГБ СССР. Среди них - и высшие чиновники федеральной службы охраны РФ, и сотрудники дипломатических представительств РФ в Украине, ну и конечно же, люди из руководства ФСБ.

Отдельную симпатию испытывают и отличные деловые отношения поддерживают господа ОСОБА_3 с Лозовской казацкой сотней Всевеликого войска донского , отменными такими харьковскими сепаратистами и любителями русского мира .

Вот такие товарищи у господина ОСОБА_4. Не даром он закрывает уголовные производства по ним - полезные люди и с высокой крышей . Но вся проблема подобной протекции заключается в том, что крыша быстро течь дает, если пахнет жареным. А жареным у нас в стране начинает пахнуть только когда что-то становится публичным.

РБ: пока писалась эта статья, ОСОБА_10 в прямом эфире подписал подозрение за махинации с приватизацией служебной квартиры ОСОБА_11 палаты Украины, которое подготовила специализированная антикоррупционная прокуратура. Мне интересно, ведомство ОСОБА_12 и ОСОБА_4 из разных стран с разными законами, или это просто разные миры внутри одной генеральной прокуратуры?

Зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2), Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК (ідентифікаційний код 39886776, місце знаходження: м. Київ, вул. Старосільська, 1) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом публікації на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_5) наступного змісту Спростування. Поширена інформації у вигляді статті ОСОБА_2 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 , є недостовірною .

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2), Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство МЕДІА ПОТІК (ідентифікаційний код 39886776, місце знаходження: м. Київ, вул. Старосільська, 1) на користь Позивача ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі по 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: