Постанова

від 23.04.2018 по справі 752/25592/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,

за участю

захисника ОСОБА_1

особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, якою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень без конфіскації знарядь виробництва та грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 1 грудня 2017 року о 12.45 год. в м. Києві по вул. Антоновича здійснював господарську діяльність, а саме - з надання послуг перевезення пасажирів на таксі, автомобіль Volkswagen Passat , державний номерний знак 1102 MC, без відповідних дозвільних документів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.164 КУпАП України.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, провадження у справі закрити.

Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції вислухав тільки пояснення ОСОБА_2, а інших свідків не викликав, хоча в матеріалах адміністративного провадження знаходяться пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Також, апелянт вказує, що у протоколі № 0004545 від 1 грудня 2017 року при викладі обставин вчинення правопорушення відображено одиничний факт, що мав місце відповідно 1 грудня 2017 року, а не систематичну діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу, оскільки одиничний факт надання платних послуг по перевезенню пасажирів не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст.164 КУпАП.

Також, апелянтом звертається увага на те, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, додатково надані докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню із закриттям провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП , передбачено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Проте, перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляції, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції вищезазначені вимоги закону дотримані не в повному обсязі, оскільки винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами, а мотивування постанови повинно ґрунтуватись лише на достовірних доказах, досліджених у судовому засіданні.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ІІ № 0004545 від 1 грудня 2017 року ОСОБА_2 в м. Києві по вул. Антоновича, 114 о 12 год. 35 хв. 1 грудня 2017 року надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі на транспортному засобі VOLKSWAGEN PASSAT 1.9 D, державний номер НОМЕР_1 без отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до п. 24 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП (ас. 1).

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до п. 24 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, в т.ч. перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним , залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з положеннями ст.. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 пояснив, що він проходив випробувальний термін на таксиста в приватній фірмі з послуг перевезення, працівники якої надали йому мобільний телефон, попередньо його ознайомили з користуванням, і він (ОСОБА_2) отримував замовлення з наданого фірмою телефону. Автомобіль, яким він здійснював перевезення пасажирів, належав йому (ОСОБА_2). Кошти, отримані по закінченню перевезень, автоматично переводились на рахунок фірми. 1 грудня 2017 року він також, перебуваючи у робочих стосунках ТОВ, надавав послуги по перевезенню пасажирів.

З копії договору № 2358 від 17 листопада 2017 року про оплатне надання послуг, наданого захисником ОСОБА_1, вбачається, що між ТОВ ФАСТЕН УКРАЇНА (ЄДРПОУ:40834380), в особі директора ОСОБА_6, та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2 використовує обладнання ТОВ по перевозці пасажирів (багажу), який може використовуватися тільки у зазначених цілях (ас. 49-50).

При цьому, відповідно до інформації щодо ТОВ ФАСТЕН УКРАЇНА (ЄДРПОУ:40834380), серед інших видів діяльності, ТОВ здійснює діяльність - 49.32 діяльність таксі (ас. 51).

Відповідно до п. 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1001 (із змінами та доповненнями), дія цих Ліцензійних умов поширюється на суб'єктів господарювання юридичних та фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (далі - господарська діяльність).

Здобувач ліцензії, ліцензіат оформлює трудові відносини з персоналом автомобільного транспорту, визначеним пунктами 10, 12-15 цих Ліцензійних умов, шляхом укладання трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України.

Під час апеляційного розгляду захисником ОСОБА_1 надано довідку від 23 квітня 2018 року вих. № 23/04-2018, видану директором ТОВ ФАСТЕН Україна ОСОБА_6, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2, починаючи з 17 листопада 2017 року, дійсно проходив випробувальний термін в RED TAXI на підставі договору № 2358 від 17 листопада 2017 року (ас. 48).

З огляду на викладене, враховуючи, що 1 грудня 2017 року ОСОБА_2 здійснював перевезення пасажирів, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ ФАСТЕН Україна , яка здійснює діяльність по перевезенню пасажирів (багажу) - таксі, він не є суб'єктом господарювання в розумінні положень ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому у його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ІІ № 0004545 від 1 грудня 2017 року.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень без конфіскації знарядь виробництва та грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн. - скасувати , провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, за обставин викладених у протоколі серії ІІ № 0004545 від 1 грудня 2017 року.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва