Ухвала

від 06.06.2018 по справі 2/1712/783/2011

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

06 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 2/1712//783/2011

Провадження № 14-228цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О.Г.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду

цивільної справи за позовом релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату до Рівненської обласної державної адміністрації та релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на нерухоме майно,

за заявою релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року у складі колегії суддів Коротуна В. М., Дем'яносова М. В., Ступак О. В.,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року релігійна громада парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати рішення Виконавчого комітету Ровенської обласної Ради народних депутатів від 03 грудня 1991 року № 221, (пункт 1.2) у частині безоплатного повернення культової будівлі і майна (Храму Казанської Ікони Божої Матері) у власність релігійної громади Української Православної Церкви Московського Патріархату села Заболотинці Млинівського району. Визнати право власності на культову будівлю та майно (Храм Казанської Ікони Божої Матері), що розташований в селі Заболотинці Млинівського району Рівненської області, за релігійною громадою парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату, зареєстрованої розпорядженням Представника Президента України в Рівненській області від 09 серпня 1993 року № 353.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 23 вересня 2015 року апеляційну скаргу релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату відхилено. Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року касаційну скаргу релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархатувідхилено. Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 02 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 вересня 2015 року залишено без змін.

У березні 2016 року релігійна громада парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судового рішення, підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень заявник посилається на рішення Вищого арбітражного суду України від 10 квітня 1998 року, постанову Вищого арбітражного суду України від 29 липня 1999 року, рішення Вищого арбітражного суду України від 10 березня 2000 року, постанову Вищого арбітражного суду України від 13 вересня 2000 року, ухвалу Верховного Суду України від 17 жовтня 2001 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2010 року, у яких, на його думку, по-іншому застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: статті 37, 39 Цивільного кодексу Української РСР, статтю 16 Закону України від 23 квітня 1991 року № 987- XII Про свободу совісті та релігійні організації , статті 5, 61, 309 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року відкрито провадження у справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі в€' Закон № 2147-VІІІ), яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції вказаного Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

11 січня 2018 року Верховний Суд України передав заяву релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року до Верховного Суду.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 360-2 ЦПК України у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заява про перегляд судового рішення подана релігійною громадою парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального та процесуального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, тому за правилами статті 360-2 ЦПК України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) справа повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду приймає цивільну справу для продовження розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, справу слід розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Прийняти для продовження розгляду цивільну справу за позовом релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату до Рівненської обласної державної адміністрації та релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на нерухоме майно за заявою релігійної громади парафії Казанської Ікони Божої Матері Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року.

Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 26 червня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська І. В. Саприкіна

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська