Рішення

від 08.06.2018 по справі 911/828/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2018 р.

м. Київ

Справа № 911/828/18

Суддя Черногуз А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами справу

за позовом виконуючого обов'язки керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Немішаївської селищої Ради (07853, Київська обл., Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Садова, буд. 3, код ЄДРПОУ 04359867)

до:

1. Фізичної особи-підприємця Петрушенка Сергія Петровича АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

2. Фізичної особи-підприємця Бернацького Віталія Костянтиновича (07853, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2)

про стягнення заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява №1553/вих-18 від 18.04.2018 виконуючого обов'язки керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Немішаївської селищої Ради до 1. Фізичної особи-підприємця Петрушенка Сергія Петровича, 2. Фізичної особи-підприємця Бернацького Віталія Костянтиновича про стягнення 101488,00 грн заборгованості.

Ухвалою від 27.04.2018 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачам - відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 16.05.2018; відповідачам - заперечень до 26.05.2018.

Позов обґрунтований наступним:

- фізичною собою-підприємцем Петрушенком Сергієм Петровичем та фізичною особою-підприємцем Бернацьким Віталієм Костянтиновичем, як замовниками будівництва, 18.12.2015 в ДАБІ у Київській області зареєстрована Декларація №КС 143153521474 про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, згідно якої об'єктом являється: торговельно-офісний комплекс з прибудовою магазину змішаної торгівлі, за адресою: вулиця Заводська, 49 А, смт. Немішаєве Бородянського району Київської області, який має загальну площу 2253,1 квадратних метра;

- рішенням господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі № 911/1861/17, що було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018, за позовом Керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Немішаївської селищної ради Бородянського району до 1. Фізичної особи-підприємця Петрушенка Сергія Петровича, 2. Фізичної особи-підприємця Бернацького Віталія Костянтиновича про визнання укладеним договору про пайову участь;

- відповідачі суми пайової участі не сплатили, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у встановлений судом строк відзив на позов не подали, про причини неподання суд не повідомили.

Водночас, 25.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява відповідача-2 про продовження строку на подання відзиву. Подана заява обґрунтована тим, що відповідач-2 ухвали господарського суду Київської області від 27.04.2018 про відкриття провадження у справі № 911/828/18 не отримував, відповідно ним не було подано відзив у встановлений ухвалою строк, водночас з Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо про відкриття провадження у даній справі, тож відповідач-2 просить продовжити йому строку на подання відзиву по суті спору.

Ухвалою від 01.06.2018 у задоволенні вказного колопотання судом відмовлено з підстав того, що процесуальний строк встновлений законом не може бути продовжений судом, а може бути лише поновлений в контексті положень ст.119 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в порушення положень ст. 119 відповідачем-2 до заяви не додано примірнику відзиву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом перевірено та встановлено, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом.

Вказаний факт підтверджується конвертами (вх. № 14735/18 від 14.05.2018, вх. № 14740/18 від 14.05.2018) з примірниками ухвали господарського суду Київської області від 27.04.2018, що були повернуті ПАТ Укрпошта на адресу суду з відмітками за закінченням терміну зберігання .

Оскільки судом було надіслано ухвали суду на адреси відповідачів, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інші адреси суду повідомлені не були, останні вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 22 сесії 6 скликання Немішаївської селищної ради від 11 квітня 2013 року №22-VІ затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території селища Немішаєве.

Рішенням 23 сесії 6 скликання Немішаївської селищної ради від 18 червня 2013 року №233-VІ було внесено зміни до рішення 22 сесії 6 скликання Немішаївської селищної ради від 11 квітня 2013 року № 22-VІ "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на території селища Немішаєве".

Фізичною собою-підприємцем Петрушенком Сергієм Петровичем та фізичною особою-підприємцем Бернацьким Віталієм Костянтиновичем як замовниками будівництва 18.12.2015 в ДАБІ у Київській області зареєстрована Декларація №КС 143153521474 про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, згідно якої об'єктом являється: торговельно-офісний комплекс з прибудовою магазину змішаної торгівлі, за адресою: вулиця Заводська, 49 А, смт. Немішаєве Бородянського району Київської області, який має загальну площу 2253,1 квадратних метра.

Всупереч вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також п. 1.3, 2.1 Порядку фізичною особою-підприємцем Бернацьким Віталієм Костянтиновичем та фізичною собою-підприємцем Петрушенком Сергієм Петровичем не було надіслано до селищної ради звернення (заяви) про укладення Договору пайової участі, а тому виходячи із поданої відповідачем Декларації Немішаївська селищна рада здійснила розрахунок величини пайової участі (внеску) замовників у розвиток інфраструктури селища за об'єктом будівництва, загальна кошторисна вартість якого визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, та зазначена в Декларації.

Рішенням 14 сесії 7 скликання Немішаївської селищної ради від 29 березня 2017 року № 14-VII "Про розгляд заяви ФОП Петрушенка С.П., ФОП Бернацького В.К. щодо встановлення розміру пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Немішаєве (реконструкція торгівельно-офісного комплексу по вул. Заводська, 49 в смт. Немішаєве) - замовникам визначено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури селища Немішаєве у розмірі 5% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

За змістом ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один І суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Вказані обставини встановлені рішенням господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі № 911/1861/17, що було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018, за позовом Керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Немішаївської селищної ради Бородянського району до 1. Фізичної особи-підприємця Петрушенка Сергія Петровича, 2. Фізичної особи-підприємця Бернацького Віталія Костянтиновича про визнання укладеним договору про пайову участь.

Вказаним рішенням позов задоволено повністю, визнано укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили Договір про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури селища Немішаєве, між Немішаївською селищною радою Бородянського району Київської області, фізичною собою-підприємцем Петрушенком Сергієм Петровичем та фізичною особою-підприємцем Бернацьким Віталієм Костянтиновичем.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з наведеного, рішення господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі № 911/1861/17, яке вступило в законну силу, має преюдиційне значення для даної справи, а обставини встановлені ним не підлягають доказуванню.

За умовами затвердженого судом договору Фізична особа-підприємець Петрушенко Сергій Петрович та Фізична особа-підприємець Бернацький Віталій Костянтинович (замовник) зобов'язуються перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в повному обсязі та в терміни , встановлені умовами договору.

Відповідно до п. 2.1. замовник будівництва перераховує кошти до селищного бюджету на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Немішаєве в сумі 101488,00 грн на рахунок цільового фонду Немішаєвської селищної ради для вирішення питань соціально-економічного та культурного розвитку селища Немішаєве в термін до 01.07.2017

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Підпунктом 5 п. а) ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища".

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч.ч. 5, 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Виходячи з приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є обов'язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Фізичною собою-підприємцем Петрушенком Сергієм Петровичем та фізичною особою-підприємцем Бернацьким Віталієм Костянтиновичем як замовниками будівництва 18.12.2015 в ДАБІ у Київській області зареєстрована Декларація №КС 143153521474 про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності (далі Декларація).

Отже, оскільки об'єкт будівництва введено в експлуатацію, у відповідачів виник обов'язок сплатити кошти пайової участі у сумі 101488,00 грн. Згідно ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Оскільки, в договорі не визначено часток кожного з відповідачів у зобов'язанні, то обов'язок відповідачів зі сплати пайового внеску є солідарним.

Водночас, вбачається, що відповідачі своїх грошових зобов'язань не виконали, суми пайової участі не сплатили.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондується з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи та положення договору, а також те, що відповідачі своїх грошових зобов'язань не виконали, суми пайової участі не сплатили, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачів 101488,00 грн пайової участі підлягає задоволенню як така, що доведена прокурором належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Солідарно стягнути з Фізичної особи-підприємця Петрушенка Сергія Петровича АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) та Фізичної особи-підприємця Бернацького Віталія Костянтиновича (07853, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Немішаївської селищої Ради (07853, Київська обл., Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Садова, буд. 3, код ЄДРПОУ 04359867, реквізити: р/р 31518931700129, ЄДРПОУ 37838474, банк: ГУ ДКСУ в Київській області МФО:821018) 101488,00 грн пайової участі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Петрушенка Сергія Петровича АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Л.Українки 27/2, реквізити: отримувач - Прокуратура Київської області, код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Держказначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок отримувача - 35216008015641) 881,00 грн судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бернацького Віталія Костянтиновича (07853, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Л.Українки 27/2, отримувач - Прокуратура Київської області, код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Держказначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок отримувача - 35216008015641) 881,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 08.06.2018

Суддя А.Ф. Черногуз