Рішення

від 29.05.2018 по справі 914/414/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018р. Справа №914/414/18

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства "Центробуд", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Малафей Віталія Анатолійовича, м. Новояворівськ;

про: стягнення заборгованості.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: Петречків Н-Д.Я. - дов. № б/н від 10.05.2017 р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства "Центробуд" до Фізичної особи-підприємця Малафей Віталія Анатолійовича про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.03.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 04.04.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.04.2018 року, підготовче засідання відкладено на 24.04.018 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2018 року, підготовче засідання відкладено на 03.05.018 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.05.2018 року, підготовче засідання закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 29.05.2018 р.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.03.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 04.04.2018 року, від 24.04.2018 року, від 03.05.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.04.2018 р. за вх. № 1116/18 представник позивача подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог.

03.05.2018 р. за вх. № 15476/18 представник позивача подав клопотання про закриття підготовчого провадження у справі № 914/414/18 та призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.03.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 04.04.2018 року, від 24.04.2018 року, від 03.05.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення, які повернуті на адресу суду та знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 29.05.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Позивач у позовній заяві зазначає, що 01 вересня 2016 року між Приватним підприємством ЦЕНТРОБУД (далі - Орендар) та ФОП Малафеєм Віталієм Анатолійовичем (далі - Суборендар) було укладено Договір № 1/2/016/6/28 суборенди нерухомого майна (далі - Договір), у відповідності до ст. 1.1. якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування на умовах суборенди частину нежитлового приміщення третього поверху площею 34,7 кв. м. за порядковим номером, згідно технічного паспорту, № 134, що знаходиться в будівлі корпусу № 28, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 (надалі - Об'єкт суборенди).

Позивач зазначає, що ст. 3.4. Договору передбачено, що орендна плата сплачується в національній валюті України в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря не пізніше 15 числа поточного місяця. У ст. 8.1.4. Договору передбачено обов'язок Суборендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, згідно умов Договору.

Позивач наголошує, що 30 серпня 2017 року між Приватним підприємством ЦЕНТРОБУД та ФОП Малафеєм Віталієм Анатолійовичем було укладено Договір про внесення змін до Договору № 1/2/016/6/28 суборенди нерухомого майна від 01 вересня 2016 року, відповідно до ст. 1 якого, сторони дійшли згоди, що Договір укладено строком з 01 вересня 2016 року по 31 жовтня 2017 року. 31 жовтня 2017 року між сторонами було підписано Акт повернення об'єкта суборенди.

Позивач зазначає, що згідно ст. 19.7. Договору, Сторони домовилися, що припинення (розірвання) цього Договору не скасовує будь-які невиконані зобов'язання жодної з Сторін, що встановлені цим Договором, та не звільняє жодну з Сторін від відповідальності за невиконання своїх договірних зобов'язань.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, позивач зазначає, що, всупереч вимогам ст. ст. 525, 526 ЦК України та всупереч умовам Договору, ФОП Малафей Віталій Анатолійович прострочив сплату орендної плати за один місяць та сплату вартості відшкодування послуг постачальних організацій за два місяця, у зв'язку з чим станом на час подання позову у відповідача існує заборгованість перед ПП ЦЕНТРОБУД у наступному розмірі:

- заборгованість по орендній платі за серпень 2017 року - 3 470,00 грн.;

- заборгованість по сплаті вартості відшкодування послуг постачальних організацій та платі за експлуатаційне обслуговування за вересень 2017 року - 726,04 грн.;

- заборгованість по сплаті вартості відшкодування послуг постачальних організацій та платі за експлуатаційне обслуговування за жовтень 2017 року - 770,74 грн.;

Відтак, загальний розмір заборгованості становить 4 966,78 грн.

З приводу штрафної неустойки за прострочення сплати орендної плати та плати за відшкодування послуг постачальних організацій позивач зазначає, що відповідно до ст. 14.2.2. Договору передбачено, що у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, Суборендар, в залежності від строку прострочення, сплачує Орендарю штрафну неустойку в розмірі 20% від суми заборгованості по орендній платі за прострочення від десяти до двадцяти банківських днів від встановленого строку.

Згідно ст. 14.4.1. Договору, у випадку прострочення сплати Суборендарем плати за відшкодування послуг постачальних організацій (спожиту електроенергію, водопостачання) Суборендар в залежності від строку прострочення, сплачує Орендарю штрафну неустойку в розмірі 30 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення більше десяти банківських днів від встановленого строку.

Обрахований таким чином розмір штрафної неустойки, що підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасну сплату орендної плати та за несвоєчасну сплату вартості відшкодування послуг постачальних організацій та плати за експлуатаційне обслуговування становить 2 483,39 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо трьох процентів річних позивач зазначає, що обрахований розмір трьох процентів річних від простроченої суми становить 80,83 грн., а загальний розмір інфляційних втрат за весь період прострочення виконання зобов'язань становить 423,20 грн.

З урахуванням викладеного в позовній заяві, за твердженням позивача зважаючи на невиконання відповідачем умов Договору та на порушення ним вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню загалом 7 954,20 грн.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Статтями 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України, є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 759 ЦК України, що кореспондується зі статтею 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ході судового розгляду справи суд встановив, що 01 вересня 2016 року між Приватним підприємством ЦЕНТРОБУД (далі - Орендар) та ФОП Малафеєм Віталієм Анатолійовичем (далі - Суборендар) було укладено Договір № 1/2/016/6/28 суборенди нерухомого майна (далі - Договір), у відповідності до ст. 1.1. якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування на умовах суборенди частину нежитлового приміщення третього поверху площею 34,7 кв. м. за порядковим номером, згідно технічного паспорту, № 134, що знаходиться в будівлі корпусу № 28, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 (надалі - Об'єкт суборенди).

Ст. 3.4. Договору передбачено, що орендна плата сплачується в національній валюті України в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря не пізніше 15 числа поточного місяця. У ст. 8.1.4. Договору передбачено обов'язок Суборендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, згідно умов Договору.

30 серпня 2017 року між Приватним підприємством ЦЕНТРОБУД та ФОП Малафеєм Віталієм Анатолійовичем було укладено Договір про внесення змін до Договору № 1/2/016/6/28 суборенди нерухомого майна від 01 вересня 2016 року, відповідно до ст. 1 якого, сторони дійшли згоди, що Договір укладено строком з 01 вересня 2016 року по 31 жовтня 2017 року. 31 жовтня 2017 року між сторонами було підписано Акт повернення об'єкта суборенди.

Згідно ст. 19.7. Договору, Сторони домовилися, що припинення (розірвання) цього Договору не скасовує будь-які невиконані зобов'язання жодної з Сторін, встановлені цим Договором, та не звільняє жодну з Сторін від відповідальності за невиконання своїх договірних зобов'язань.

У заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначає, що ФОП Малафей Віталій Анатолійович прострочив сплату орендної плати за один місяць та сплату вартості відшкодування послуг постачальних організацій за два місяця, у зв'язку з чим станом на час звернення з позовом у відповідача існує заборгованість перед ПП ЦЕНТРОБУД у наступному розмірі:

заборгованість по орендній платі за серпень 2017 року - 3 470,00 гри.;

заборгованість по сплаті вартості відшкодування послуг постачальних організацій та платі за експлуатаційне обслуговування за вересень 2017 року - 726,04 грн.;

заборгованість по сплаті вартості відшкодування послуг постачальних організацій та платі за експлуатаційне обслуговування за жовтень 2017 року - 770,74 грн.;

Відтак, загальний розмір заборгованості становить 4 966,78 грн.

Щодо сум штрафної неустойки позивач повідомляє, що, відповідно до ст. 14.2.2. Договору передбачено, що, у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, Суборендар, в залежності від строку прострочення, сплачує Орендарю штрафну неустойку в розмірі 20% від суми заборгованості по орендній платі за прострочення від десята до двадцяти банківських днів від встановленого строку.

Обрахований відповідно до цього пункту Договору розмір штрафної неустойки за несвоєчасну сплату орендної плати становить 694 грн. (3 470,00 х 20% = 694,00).

Згідно ст. 14.4.1. Договору, у випадку прострочення сплати Суборендарем плати за відшкодування послуг постачальних організацій (спожиту електроенергію, водопостачання), Суборендар в залежності від строку прострочення, сплачує Орендарю штрафну неустойку в розмірі 30 % від суми заборгованості по оплаті за відшкодування послуг постачальних організацій - за прострочення більше десяти банківських днів від встановленого строку. Отож, розмір штрафної неустойки за заборгованість по сплаті вартості відшкодування послуг постачальних організацій та плати за експлуатаційне обслуговування за вересень-жовтєнь становитиме 449,03 грн. (726,04+770,74) х 30% = 449,03).

Обрахований таким чином розмір штрафної неустойки, що підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасну сплату орендної плати та за несвоєчасну сплату вартості відшкодування послуг постачальних організацій та плата за експлуатаційне обслуговування становить 1 143,03 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обрахований розмір трьох процентів річних від простроченої суми становить 80.83 грн.

Щодо інфляційних втрат, загальний розмір інфляційних втрат за весь період прострочення виконання зобов'язань становить 312,39 грн.

З урахуванням викладеного в позовній заяві, зважаючи на невиконання відповідачем умов Договору та порушення вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню загалом 6 503,03 грн.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України ).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідачем уточнені (зменшені) позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства "Центробуд" до Фізичної особи-підприємця Малафей Віталія Анатолійовича про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає до задоволення в частині стягнення суми боргу в розмірі 4966 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 78 коп., 1143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 03 коп. - неустойки, 312 (триста дванадцять) грн. 39 коп. - інфляційних втрат, 80 (вісімдесят) грн. 83 коп. - 3% річних.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 1988 від 03.03.2018 року на суму 1762,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України , слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Малафея Віталія Анатолійовича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства ЦЕНТРОБУД (79034, м. Львів, вул. Навроцького 25, код ЄДРПОУ 34167054) суму боргу в розмірі 4966 ( чотири тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 78 коп., 1143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 03 коп. - неустойки, 312 (триста дванадцять) грн. 39 коп. - інфляційних втрат, 80 (вісімдесят) грн. 83 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Малафея Віталія Анатолійовича (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства ЦЕНТРОБУД (79034, м. Львів, вул. Навроцького 25, код ЄДРПОУ 34167054) суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Накази видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.06.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.