Рішення

від 01.06.2018 по справі 917/155/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2018 р. Справа № 917/155/18

м. Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: пр-т Свободи, 8, м. Кременчук, 39601

до Спілки воїнів - інтернаціоналістів Автозаводського району м. Кременчука "Інтер", АДРЕСА_1 (пр-т 50 років Жовтня), м.Кременчук, Полтавська область, 39600; вул. Молодіжна, 21, Автозаводський р-н, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

про стягнення 9 303,95 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. в протоколі

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 9 303,95 грн. вартості спожитої теплової енергії без договору з жовтня 2016 р. по квітень 2017 р.

Позивач на вимогах наполягає.

Відповідач відзив на позов не надав. Копія ухвали від 04.05.2018р. повернулась до суду з відміткою пошти на конверті про закінчення терміну зберігання, яка була направлена судом на адресу відповідача, зазначену у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.06.2018р. (а.с. 116-120).

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч.2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 01.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (орендодавець) та Спілкою воїнів - інтернаціоналістів Автозаводського району міста Кременчука "Інтер" (користувач) був укладений договір позички нежитлового приміщення, будівлі, даху, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука № 708 від 27.09.2016р. (а.с.13-14), відповідно до якого позикодавець передав, а користувач прийняв в строкову позичку (безоплатне користування) нежитлове приміщення площею 62,0 кв.м., розміщене за адресою: вул. Молодіжна,21, що знаходиться на балансі комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Автозаводське" (балансоутримувач) для службових цілей. Договір укладений строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 27.09.2016р. до 26.08.2019р. включно.

Відповідно до п. 3.5 договору відповідач зобов"язувався укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" договір про відшкодування витрат, пов"язаних з утримання будинків та прибудинкових територій, з Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 договір на вивіз сміття, з відповідними підприємствами договори про надання комунальних послуг та надати підтверджуючі матеріали до Управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області, врегулювати питання сплати за землю відповідно до чинного законодавства.

25 вересня 2017 року представниками Позивача - начальником інспекції філії ОСОБА_2, начальником ВРТЕ Кременчуцької філії ОСОБА_3 та інспектором Маріко Т.А. в присутності представника Відповідача - голови спілки ОСОБА_4 було здійснено обстеження приміщення Відповідача за адресою м.Кременчук, вул.Молодіжна, 21, в результаті чого було виявлено бездоговірне користування тепловою енергією, тобто своїми діями Відповідач порушив п.4 та п.14 Правил користування тепловою енергією, які передбачають зобов'язання споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання та споживання теплової енергії тільки на підставі договору.

Крім того, Законами України «Про теплопостачання» , «Про житлово-комунальні послуги» також встановлено обов'язок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та визначено відповідальність споживача за бездоговірне теплоспоживання.

Факт вищезазначеного порушення відповідачем підтверджується актом про порушення "Правил користування тепловою енергією" № 00000755 від 25.09.2017р. за період фактичного споживання теплової енергії у вигляді опалення з жовтня 2016р. по квітень 2017р., що становить з ПДВ 9 303,95 грн. (а.с.8).

19.10.2017р. позивач відповідачу направив рахунок № 2125 від 27.09.2017р. про сплату 9 303,95 грн., (а.с.10).

Доказом направлення вказаного рахунку є супровідний лист № 13-13-07-1/1056 від 18.10.2017р., поштова квитанція від 19.10.2017р. (а.с. 11-12).

Позивач посилається, що відповідач без укладення договору з позивачем протягом спірного періоду споживав теплову енергію, витрачену на опалення зазначеного вище нежитлового приміщення. Фактично отриману теплову енергію всупереч вимогам діючого законодавства на підставі виставленого рахунку не оплачував.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались, або що відповідач ці послуги не отримував.

При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з частиною 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ч.1 ст. 1213 ЦК України безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі.

Однак, теплова енергія - це вид товару, який має такі властивості, що призводять до неможливості повернути його в натурі.

Частиною 2 статті 1213 ЦК України передбачено, що в разі неможливості повернути потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Правова позиція з приводу бездоговірного споживання теплової енергії висловлена Верховним Судом України. У постанові від 18.11.2015 року по справі №6-582цс-15 Верховний Суд України зазначив, зокрема, що: «… суди дійшли суперечливого висновку про відсутність між сторонами договірних правовідносин, посилаючись лише на відсутність укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії, обов'язковість укладення якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній компанії, та в зв'язку з цим помилково вважали, що викладене виключає можливість стягнення з відповідача на користь позивача вартості отриманих послуг з надання теплопостачання» .

Отже, відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії, обов'язковість укладання якого лежить як на споживачеві, так і на теплопостачальній організації, не звільняє відповідача (Споживача) від сплати вартості фактично отриманої від позивача (Теплопостачальної організації) теплової енергії.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем наявність боргу перед позивачем за отриману теплову енергію.

При обрахунку вартості спожитої без договору теплової енергії позивач керувався тарифами на теплову енергію для потреб інших споживачів в період з 01.10.2016 року по 03.04.2017 року, встановленими для ПАТ «Полтаваобленерго» Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2016р. № 1757, від 02.12.2016р. №2126, від 01.02.2017р. № 151 (а.с. 66-71), наказами позивача "Про введення в дію тарифів на теплову енергію для споживачів" від 20.10.2016р. №331, 29.12.2016р. № 434, 24.02.2017р. №82 (а.с. 72-74), даними по опаленню згідно показників приладу обліку теплової енергії від 24.10.2016р., 18.11.2016р., 19.12.2016р., 17.02.2017р.,17.01.2017р.,20.03.2017р.,14.04.2017р., (а.с.75-77), розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 11.10.2016р. № 323-Р "Про початок опалювального періоду 2016-2017 років для житлових будинків та інших споживачів з централізованим опаленням" (а.с.78), розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 31.03.2017р. №98-Р "Про закінчення опалювального періоду 2016-2017 років в м. Кременчуці" (а.с.79), нарядами №557 від 03.04.2017р., № 580 від 14.10.2016р. за адресою м. Кременчук, вул. Молодіжна,21 (а.с.80).

Позивач до відповідача звертався з листом від 29.10.2012р. № 05-13-07/620, в якому запропоновано розглянути проект направленого договору про постачання теплової енергії в двох примірниках, узгодити його і надати до Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" копії документів, з листом від 13.02.2017р. № 13-13-07-2/177 про направлення відповідачу два примірника проекту договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2398, з додатками до нього, які позивач просив в термін до 27.02.2017р. розглянути, належним чином оформити і два примірника договору разом з додатками повернути до Кременчуцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" (а.с. 81-83).

Відповідач вищезазначені листи з проектами договору залишив без відповіді та задоволення.

Позивач заявив до стягнення вартість спожитої без договору теплової енергії по акту про порушення «Правил користування тепловою енергією» від 25.09.2017 року на суму 9 303,95 грн. за період з жовтня 2016 р. по квітень 2017 р.

Таким чином, відповідач користувався тепловою енергією. Отже між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії, позивач обґрунтовано скористався наданим йому законом правом на стягнення суми вартості у судовому порядку.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, позовні вимоги по акту про порушення «Правил користування тепловою енергією» від 25.09.2017 року обгрунтовані позивачем, підтверджені матеріалами справи, не оспорені відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спілки воїнів - інтернаціоналістів Автозаводського району м. Кременчука "Інтер", АДРЕСА_1 (пр-т 50 років Жовтня), м.Кременчук, Полтавська область, 39600; вул. Молодіжна, 21, Автозаводський р-н, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 25868640 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: пр-т Свободи, 8, м. Кременчук, 39601, код ЄДРПОУ 00131819 - вартість спожитої без договору теплової енергії в сумі 9 303,95 грн. на п/р 26032307013167 в філії Полтавське облуправління АТ "Ощадбанк", МФО 331467, ЄДРПОУ 00131819; судовий збір в сумі 1762,00 грн. на р/р 26003572077001 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, код ЄДРПОУ 25717118.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.

Повне рішення складено 01 червня 2018 року