Постанова

від 29.05.2018 по справі 5027/1358/2011

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 5027/1358/2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Продан Л.Д. (дов. Від 09.01.2018 №7);

відповідача -1 - Юзьків М.І. (дов. від 07.03.2017) ;

відповідача -2 - Гнатюк Г.Г.;

третьої особи - Юзьків М.І. (дов. від 05.10.2017);

розглянувши в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс"

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс"

до 1) Чернівецької міської ради,

2) Приватного підприємства "Гарант"

третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005 та Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯА №932669 від 03.11.2005

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" (далі - ТзОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсевіс") звернулося з позовом до Чернівецької міської ради і Приватного підприємства "Гарант" (далі - ПП "Гарант") про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005 та Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №932669 від 03.11.2005.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка по вул. Зеленій, 6А, яка продана ПП "Гарант", знаходиться у постійному користування ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс". Крім того, рішення № 702 та № 848 Чернівецької міської ради на підставі яких укладено договір купівлі продажу у судовому поряду визнано недійсними. Отже, на думку позивача, означені обставини є підставами для визнання недійсними договору купівлі -продажу та державного акта на право власності на землю.

В процесі розгляду даної справи відповідачами до місцевого господарського суду були подані заяви в порядку частин 3-4 статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), про застосування позовної давності.

16.03.2017 позивачем до місцевого господарського суду подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 04.07.2017, рішення місцевого господарського суду скасував та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2017 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, а справу направлено до Львівського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

За результатами нового розгляду справи, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 залишено без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2017.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що спірним договором порушені його права та законні інтереси, у зв'язку з чим у задоволенні позову в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005 відмовив. У задоволенні позову в частині визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку також відмовлено, оскільки дана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення і постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування вимог касаційної скарги (з урахуванням доповнень до касаційної скарги) щодо скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області, скаржник (позивач) посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 4, 23, 30 Земельного кодексу України (далі - ЗК) (в редакції від 18.12.1990), статей 87, 116, 120, 128, 140-149, 152 ЗК (в редакції від 25.10.2001), пунктів 2, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", статей 183, 203, 215, 377 ЦК, статей 75, 86, 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що:

1) законність надання Товариству у постійне користування земельної ділянки площею 1,4544 га підтверджується судовими рішеннями у справах №6/67, №2а-32/11, №9/335, №3/30, №22а-123/07, №3/280, №5/36, №10/133 та №2-а-564/10, які мають для даної справи преюдиціальне значення, а міською радою у визначеному законом порядку не вирішувалося питання вилучення та припинення права позивача на користування спірною земельною ділянкою площею 0,0320 га по вул. Зеленій, 6а для подальшого продажу на користь ПП "Гарант", оскільки Товариство надало згоду на вилучення з користування лише земельної ділянки площею 116,40 кв.м.;

2) судами не взято до уваги те, що рішення Чернівецької міської ради №702 від 24.02.2005 та №848 від 29.09.2005, на підставі яких укладено оспорюваний договір купівлі-продажу, визнані частково недійсними за судовими рішеннями у справах №5/36 і №2-а-564/10, тому відсутня правова підстава для продажу зазначеної земельної ділянки та видачі оспорюваного державного акта на право власності на землю;

3) рішення Чернівецької міської ради від 08.12.2005 №881 та судові рішення по справі №926/58/15 не повинні братися до уваги, оскільки рішення міської ради №881 прийняте на підставі оспорюваного договору, а у справі №926/58/15 позивачем подана касаційна скарга;

4) ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 у справі №9/335 не приймалося рішення про те, яка саме частина земельної ділянки по вул. Зеленій, 6а у м. Чернівці повинна бути надана ПП "Гарант" у зв'язку із набуттям ним права власності на будівлю;

5) Товариством строк позовної давності не пропущено, оскільки тільки з 21.09.2011 (з моменту визнання частково недійсним рішення Чернівецької міської ради №848 від 29.09.2005) у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Гарант" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення і постанову без змін з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Чернівецька міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення і постанова є законними і обґрунтованими.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 № 231/7 на підставі листа-згоди від 12.12.2000 № 01-09/80 у ВАТ "Облагропостачсервіс" було вилучено земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А площею 1,4544 га, надану рішенням виконкому міської ради від 03.05.2000 №337/9, у зв'язку з переходом права власності на будівлі (літери "Г", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н", "О", "У", "Ф", "Щ", "Э", "Ю", вбиральня літ. "А-1") (пункт 18 рішення) та надано ТзОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" земельну ділянку по вул. Зеленій, 6-А площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в тому числі на підставі свідоцтва про право власності на будівлі (літери "Г", "Е", "Ж", "З", "И", "К", "Л", "М", "Н", "О", "У", "Ф", "Щ", "Э", "Ю", вбиральня літ. "А-1") від 30.11.2000, акта № 2 приймання-передачі основних засобів до статутного фонду від 31.07.2000.

19.04.2001 ТзОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсевіс" видано Державний акт серії І-ЧВ № 001571 на право постійного користування землею площею 1.5273 га в межах згідно з планом землекористування для виробничих потреб відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської Ради народних депутатів від 29.01.2001 № 42/2.

До розділу "Зміни в землекористуванні" даного акта внесений запис про надання земельної ділянки загальною площею 1.4544 га по вул. Зеленій,6-А для організації і обслуговування продовольчого ринку, відповідно до рішення МВК від 21.03.2001 № 231/7. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1850.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2002 у справі №7-2692-411/16 за МПП "Гарант" визнано право власності на приміщення - будівлю літери "Ж" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що знаходиться по вул. Зеленій,6-А у м. Чернівцях.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2002 у справі №2/297 визнано факт належності МПП "Гарант" ідеальної частки в будинковолодінні за адресом: м. Чернівці, вул. Зелена,6/А на приміщення - будівлю літери "Ж" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.); зобов'язано Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за МПП "Гарант" право власності на приміщення - будівлю літери "Ж" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що складає 3/100 часток будинковолодіння.

Згідно даних Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №21117956 від 02.12.2008 МПП "Гарант" на підставі рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2002 № 2/297 року належить на праві приватної спільної часткової власності 3/100 будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена, 6а. Право власності зареєстровано 11.07.2003.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 у справі №9/335 (з урахуванням ухвал про виправлення описок від 06.12.2004, 07.12.2004) визнано недійсним пункт 18.2 рішення №231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 в частині виділення ТзОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс" частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6 "А", у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП "Гарант" у зв'язку з правом власності на будівлю, в частині вимог про визнання Державного акта на право постійного користування землею від 19.04.2001 за №1850 таким, що не має чинності, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 статті 80 ГПК.

Ухвалою від 03.06.2009 роз'яснено пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Чернівецького області в редакції ухвал від 06.12.2004 та від 07.12.2004 таким чином: "Приймаючи рішення про визнання недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 в частині надання ТзОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6 "А" у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП "Гарант" у зв'язку із правом власності на будівлю, суд мав на увазі приміщення-будівлю під літерою "Ж" згідно плану копіровки за адресою м. Чернівці вул. Зелена, 6 "А" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м), право власності на яку визнано за МПП "Гарант".

При цьому, як зазначено у мотивувальній частині ухвали, рішення про те, яка саме частина земельної ділянки по вул. Зеленій, 6 "А" у м. Чернівці повинна бути надана МПП "Гарант" у зв'язку із правом власності на будівлю, ухвалою від 24.11.2004 не приймалося, оскільки предметом спору в справі № 9/335 є визнання рішення недійсним, а не надання земельної ділянки.

Рішенням Чернівецької міської ради від 24.02.2005 №702 МПП "Гарант" надано дозвіл на складання проекту виділення земельної ділянки, пропорційної 3/100 ідеальної частки у праві власності на будівлі, площею 0,0436 га із загальної площі 1,4544 га земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А в м. Чернівці та підготовку документів на викуп виділеної земельної ділянки (підпункти 2; 2,1; 3 вказаного рішення).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.05.2005 у справі №5/36, що залишене без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2006, визнано частково недійсним рішення 30 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 25.02.2005 № 702 у частині надання ПП "Гарант" дозволу на складання проекту виділення земельної ділянки, пропорційної 3/100 ідеальної частки у праві власності на будівлі, площею 0,0320 га із загальної площі 1,4544 га земельної ділянки по вул. Зеленій, 6-А в м. Чернівці та підготовку документів на викуп виділеної земельної ділянки (підпункти 2; 2,1; 3; 4 вказаного рішення).

Рішенням 36 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 29.09.2005 № 848 МПП "Гарант" затверджено проект відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,436 га, що знаходиться по вул. Зеленій, 6-А у м. Чернівцях та надано згоду на її продаж із цільовим призначенням - для організації та обслуговування продовольчого ринку.

Вищевказане рішення Чернівецької міської ради визнано протиправним та скасовано постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2010 року у справі №2-а-564/10 (залишене без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.09.2011).

07.10.2005 між Чернівецькою міською радою та ПП "Гарант" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0436 га, що знаходиться по вул. Зеленій, 6 "А" у м. Чернівцях. Цільове призначення - для організації та обслуговування продовольчого ринку.

03.11.2005 на земельну ділянку площею 0,0436 га, що знаходиться по вул. Зеленій, 6 "А" у м. Чернівцях ПП "Гарант" видано Державний акт на право власності серії ЯА №932669.

Предметом позову у цій справі є визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2005 та Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №932669 від 03.11.2005.

За приписами частини 1 статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами частини 1 статті 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. На підставі статті 215 ЦК недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 4 ГПК господарський суд повинен відмовити у визнанні правочину недійсним, коли ці вимоги ґрунтуються на акті державного чи іншого органу, що не відповідає законодавству.

У розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані, визнані не чинними або недійсними, згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування, визнання нечинним або недійсним, не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.

Тобто судам необхідно оцінити самі умови спірного договору.

Отже, до предмету доказування входить відповідність договору купівлі - продажу земельної ділянки вимогам законодавства на момент його укладення.

Як установлено судами при розгляді справи, 07.10.2005 на підставі рішення 30 сесії IV скликання Чернівецької міської ради від 24.092.2005 року за №702 та рішення 36 сесії IV скликання Чернівецької міської ради від 29.09.2005 року №848 Чернівецька міська рада та Приватне підприємство "Гарант" уклали спірний договір купівлі - продажу земельної ділянки. Зазначені рішення ради є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які були реалізовані внаслідок чого вичерпали свою дію.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

З матеріалів справи слідує, що за ПП "Гарант" 11.07.2003 зареєстровано право власності на приміщення - будівлю літери "Ж" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.), що складає 3/100 часток будинковолодіння.

Так, відповідно до приписів статті 120 ЗК у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна за змістом норма закріплена і частиною 1 статті 377 ЦК.

Отже, вказаними приписами законодавства закріплений принцип єдності юридичної долі об'єкта нерухомості та земельної ділянки, на якій такий об'єкт розташований.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2002 по справі №2/297 визнано факт належності МПП "Гарант" ідеальної частки в будинковолодінні за адресом: м. Чернівці, вул. Зелена,6/А на приміщення - будівлю літери "Ж" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м.).

11.07.2003 зареєстровано право власності за МПП "Гарант" на вказане вище нерухоме майно, що підтверджується копією з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.12.2008р. №21117956.

З викладено слідує, до МПП "Гарант" як набувача права власності на будівлю, перейшло право власності на частину земельної ділянки на якій вказане майно розміщено.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.11.2004 за заявою МПП "Гарант" про перегляд ухвали від 20.02.2004 за нововиявленими обставинами ухвалу від 20.02.2004 скасовано, позовні вимоги задоволено частково, пунктом 3 резолютивної частини ухвали визнано недійсним рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 в частині виділення ТОВ "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" земельної ділянки по вул. Зеленій, 6"А", що повинна бути надана МПП "Гарант" у зв'язку з правом власності на будівлю, в частині вимог про визнання Державного акту на право постійного користування землею таким, що не має чинності, провадження у справі припинено по п.ункту 1 статті 80 ГПК.

В остаточній редакції пункт 3 резолютивної частини ухвали від 24.11.2004 викладено наступним чином: "3. Визнати недійсним п. 18.2 рішення № 231/7 виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 березня 2001 в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза ВАТ "Облагропостачсервіс" частини земельної ділянки по вул. Зеленій, 6"А" у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП "Гарант" у зв'язку із правом власності на будівлю".

Рішенням 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 року №881 (п.п. 101, 101.1) "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення":

- внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 року №231/7 щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза" відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" земельної ділянки по вул. Зелена,6/а в м. Чернівці площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП "Гарант" (п.101);

- зобов'язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850, виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза" відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс", зменшивши загальну площу, надану у постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.(п.101.1)

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22 червня 2017 року справі №926/58/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2017 року і постановою Верховного Суду від 23.05.2018, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними п.п. 101, 101.1 рішення 38 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 08.12.2005 року №881 "Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення", якими внесено зміни в пункт 18.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2001 року №231/7 щодо надання ТзОВ "Чернівецька нафтобаза" Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" земельної ділянки по вул. Зелена,6/а в м. Чернівці площею 1,4544 га в постійне користування для організації та обслуговування продовольчого ринку в частині зменшення площі на 0,0436 га у зв'язку з переходом права власності на вказану земельну ділянку до МПП "Гарант" та зобов'язано Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 19.04.2001 року №1850, виданий ТзОВ "Чернівецька нафтобаза" ВАТ "Облагропостачсервіс", зменшивши загальну площу, надану у постійне користування, з 1,4544 га на 0,0436 га.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що на час укладення оспорюваного договору у позивача було відсутнє право користування частиною земельної ділянки по вул. Зеленій, 6"А", у м. Чернівці, що повинна бути надана МПП "Гарант" у зв'язку з правом власності на будівлю під літерою "Ж" згідно плану копіровки за адресою м. Чернівці вул. Зелена, 6"А" площею 98,80 кв.м. (за зовнішнім розміром 116,40 кв.м) і як наслідок відмови у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

Доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження, визначені статтею 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішення та постанови немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017 покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька нафтобаза Відкритого акціонерного товариства "Облагропостачсервіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у справі № 5027/1358/2011 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков