Постанова

від 01.06.2018 по справі 183/3597/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2318/18 Справа № 183/3597/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Куценко Т.Р., Петешенкової М.Ю. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки,- ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому свої вимоги мотивував тим, що ним та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки, яка належить йому на праві власності. Оскільки відповідачем допущено систематичне невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за договором, як в частині грошових виплат за 2012-2016 роки, так і в частині надання послуг із завезення соломи в 2012-2017 роках, оранки та культивації земельної ділянки, що входить до складу орендної плати, а тому з урахуванням приписів п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України позивач просив розірвати зазначений договір оренди землі. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року позов задоволено та ухвалено розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 2,445 га (кадастровий номер 1223286000:02:029:1161), без номеру та дати, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" , зареєстрований у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 08 грудня 2010 року за № 01-10-126-03279; вирішено питання стосовно судових витрат. Рішення суду мотивовано тим, що на момент звернення позивача до суду відповідач провів лише частковий розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки: за 2013 рік - 1 000,00 грн. в грошовій формі (14 листопада 2013 року); за 2014 рік - 2 500,00 грн. в грошовій формі (03 лютого 2015 року); за 2016 рік - 4 161,00 грн. в грошовій формі (03 серпня 2015 року). Інших доказів здійснення платежів по орендній платі 2012-2016 роки Відповідачем не надано. Також Відповідачем не надано жодного доказу про сплату орендної плати в сумі 3 069,31 грн. (30 вересня 2015 р.) через установу банку. Таким чином суд прийшов до висновку про наявність у відповідача заборгованості по виплаті орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно в сумі 21 802,53 грн., що свідчить про систематичну несплату орендної плати в грошовій формі. Також суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що відповідачем в односторонньому порядку збільшено розмір орендної плати та застосовано відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки хоча таке право і передбачене п. 2.2. Договору оренди, однак п. 2.2. Договору оренди також передбачає те, що рішення про збільшення орендної плати приймається Орендарем у формі наказу. Водночас наказу про підвищення розміру орендної плати та додаткової угоди про внесення змін щодо розміру орендної плати відповідачем суду не подано. З урахуванням фактичного визнання відповідачем факту не сплати орендної плати за 2012-2016 роки в частині оранки та культивації присадибної ділянки позивача, та поставки соломи до садиби позивача, ненадання суду доказів на підтвердження факту проведення оранки та культивації присадибної земельної ділянки протягом 2012-2016 років, а також поставки соломи, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами. При цьому, посилання відповідача на відсутність звернень позивача за отриманням соломи, та неповідомлення ним про необхідність проведення оранки та культивації присадибної ділянки не можуть бути підставами для невиконання відповідачем умов договору, зокрема і з тих підстав, що такі звернення не передбачені умовами договору. Крім того, посилання відповідача на те, що культивація присадибної ділянки Орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених Договором, а є додатковою безкоштовною послугою, яка немає грошової оцінки, за яку Договором, в разі ненадання, не передбачено грошову компенсацію, спростовуються змістом самого Договору та положеннями ст.15 та Розділу 3 Закону України "Про оренду землі". Розглядаючи посилання відповідача на те, що нарахувавши орендну плату в більшому розмірі, ніж це передбачено договором відповідач тим самим компенсує позивачу вартість не отриманої орендної плати, визначеної у вигляді безкоштовної поставки соломи та послуг з оранки та культивації земельної ділянки, суд виходить з того, що Договором оренди надання означеної компенсації не передбачено, внаслідок чого не приймає зазначені посилання до уваги, внаслідок чого позов підлягає задоволенню. В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що вони виконували та ніколи не відмовлялись виконувати свої обов'язки за договором, належним чином, сплачував орендну плату в грошовій та в натуральній формі за погодженням із позивачем в розмірі, погодженому в договорі. Будь яких претензій щодо форми та способу внесення орендної плати позивач до відповідача не пред'являла. Також позивач не надав суду жодних доказів його звернення до відповідачів з приводу незгоди з розміром нарахованої та виплаченої їй орендної плати за землю протягом 2012-2016 років. Позивач не зверталась до відповідача за послугами з безкоштовного проведення оранки, культивації присадибної земельної ділянки та поставки соломи протягом 2012-2016 років. Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом. А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Так, судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 2,445 га (кадастровий номер 1223286000:02:029:1161), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с. 6). Також, в користуванні позивача наявна земельна ділянка, площею 0,22 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с. 36). Між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди землі площею 2,445 га (кадастровий номер 1223286000:02:029:1161), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було зареєстровано у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 08.12.2010 року за № 01-10-126-03279. Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,445 га. Відповідно до п. 2.2. Договору Відповідач зобов'язався сплачувати Позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 (трьох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 1 011,50 грн., а також проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Відповідно до п. 2.2. абз. 3 Договору, Сторони визначили, що вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Згідно абз. 6 п. 2.2. Договору, строк видачі орендної плати до 30 грудня кожного року. Крім того, орендар гарантував продаж орендодавцю зерна різного та іншої сільськогосподарської продукції по цінам реалізації на момент видачі і надавати послуги (оранка, культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше). (абз. 4 п. 2.2. Договору). Відповідно до Розділу 3 Договору, Позивач та Відповідач погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення. В п. 1.1. Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 33 721,00 грн. Відповідно до п. 2.3 Договору, Позивач передав Відповідачу земельну ділянку на строк 14 років з моменту державної реєстрації. З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору, відповідачем у період з 2012 по 2016 роки, на користь позивача за договором оренди фактично сплачено орендну плату: за 2013 рік - 1 000,00 грн. в грошовій формі (14 листопада 2013 року); за 2014 рік - 2 500,00 грн. в грошовій формі (03 лютого 2015 року); за 2016 рік - 4 161,00 грн. в грошовій формі (03 серпня 2015 року). Всього виплачено: 7 661,00 грн. (а.с. 43, 44, 45). У відповідності до визнаних учасниками судового розгляду обставин справи за 2012 - 2016 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась. Задовольняючи позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що на момент звернення позивача до суду відповідач провів лише частковий розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки: за 2013 рік - 1 000,00 грн. в грошовій формі (14 листопада 2013 року); за 2014 рік - 2 500,00 грн. в грошовій формі (03 лютого 2015 року); за 2016 рік - 4 161,00 грн. в грошовій формі (03 серпня 2015 року). Інших доказів здійснення платежів по орендній платі 2012-2016 роки Відповідачем не надано. Також Відповідачем не надано жодного доказу про сплату орендної плати в сумі 3 069,31 грн. (30 вересня 2015 р.) через установу банку. Таким чином суд приходить до висновку про наявність у відповідача заборгованості по виплаті орендної плати за період з 2012 року по 2016 рік включно в сумі 21 802,53 грн., що свідчить про систематичну несплату орендної плати в грошовій формі. З урахуванням фактичного визнання відповідачем факту не сплати орендної плати за 2012-2016 роки в частині оранки та культивації присадибної ділянки позивача, та поставки соломи до садиби позивача, ненадання суду доказів на підтвердження факту проведення оранки та культивації присадибної земельної ділянки протягом 2012-2016 років, а також поставки соломи,суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. За змістом ст. 21, 22 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Абзац 5 статті 24 Закону України "Про оренду землі" встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Так, п. 2.3. укладеного між сторонами Договору встановлено, що договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін. Пунктом 4 Договору встановлено, що спори, в разі відсутності взаємної згоди сторін, щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу однієї із сторін, розглядаються судом у встановленому законодавством порядку. Пунктом 3 "Відповідальність сторін" Договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом. Сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору. Як зазначалося вище, п. 2.2. Договору про оренду землі визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі 3% від грошової оцінки землі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік. Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить: додаткова орендна плата матеріальна допомогу на поховання члена сім'ї позивача у розмірах та в порядку, установлених самим позивачем. Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті. Пункт 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначає однією з загальних засада цивільного законодавства - свободу договору. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст. 6 ЦК України). Частина 1 статті 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Доводи апеляційної скарги про те, що вони виконували та ніколи не відмовлялись виконувати свої обов'язки за договором, належним чином, сплачував орендну плату в грошовій та в натуральній формі за погодженням із позивачем в розмірі, погодженому в договорі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено наявність систематичної невиплати орендної плати, а отже існує системне порушення договору з боку відповідача, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Посилання апелянта на те, що позивач не зверталась до відповідача за послугами з безкоштовного проведення оранки, культивації присадибної земельної ділянки та поставки соломи протягом 2012-2016 років, не є підставою для скасування законного рішення суду першої інстанції, оскільки таке звернення не передбачено умовами оскаржуваного договору. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі. Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено. Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для скасування рішення не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Що стосується судових витрат понесених апелянтами, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро - залишити без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Т.Р. Куценко ОСОБА_3