Рішення

від 07.06.2018 по справі 916/615/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/615/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеси про стягнення 3510,01грн.

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеси заборгованості з орендної плати у сумі 3510,01грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення об'єкта оренди.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2018р. відкрито провадження у справі №916/615/18, ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду на 08.05.2018р. о 10:40.

В судовому засіданні від 08.05.2018р. було оголошено перерву по 07.06.2018р. о 11:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2018р. було викликано сторін у судове засідання на 07.06.2018р.

15.05.2018р. за вх.суду№9658/18 позивач надав письмові пояснення.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

В судовому засіданні від 07.06.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/615/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

22.09.2014р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (позивач, Орендодавець) та ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеси (відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №15/31 (далі договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові цокольні приміщення, загальною площею 50,1кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б з терміном дії договору з 22.09.2014р. по 22.08.2017р. виключно для використання під розміщення бібліотеки та архіву (п.п.1.1., 1.3., 4.1 договору).

Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою КМУ від 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради. За орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, в розмірі 338,34грн. (без урахування ПДВ). До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.п. 2.1. - 2.4. договору).

Відповідно до п.3.3. договору Орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, передбачених договором, у тому числі несплати орендної плати.

Згідно з п. 4.7 спірного договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об'єкта оренди.

Згідно п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором вина сторона відшкодовує іншій стороні збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний (п.5.2. договору).

Відповідно до п.5.3. договору у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.

Умовами п. 5.5 договору, за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених п. 4.1, п. 4.2 абз. „а» , „г» , „е» , „м» , „л» , п. 4.3, п. 4.8, п. 4.9, п.4.13 цього договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пунктом 7.6. договору оренди сторони визначили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.

22.09.2014р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення.

Як зазначає позивач, на виконання умов укладеного між сторонами договору, він передав в оренду відповідачу нежитлові цокольні приміщення, загальною площею 50,1кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б з терміном дії договору з 22.09.2014р. по 22.08.2017р. виключно для використання під розміщення бібліотеки та архіву

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує умови договору щодо своєчасної сплати орендної плати внаслідок чого у нього станом на 18.01.2018р. утворилася заборгованість у розмірі 3510,01грн. за період з січня 2016р. по червень 2016р., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Як зазначає позивач, відповідач звільнив орендоване приміщення лише 24.06.2016р. у примусовому порядку, що підтверджується актом Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області. На момент виселення у відповідача була наявна заборгованість з орендної плати у сумі 3510,01грн.

Позивач вказує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 05.04.2017р. залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2017р. по справі №916/3883/15 було припинено провадження у справі в частині позовних вимог про виселення ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції з нежитлового цокольного приміщення, загальною площею 50,1кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б строком до 22.08.2017 року на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, розірвано договір оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_2 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції.

Як зазначає позивач, 02.10.2017р. за №01-13/4599 він направив відповідачу претензію про сплату заборгованості з орендної плати у строк до 14.10.2017р. Однак станом на день розгляду справи заборгованість з орендної плати у сумі 3510,01 не погашена, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 3510,01грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення №15/31 згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові цокольні приміщення, загальною площею 50,1кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б з терміном дії договору з 22.09.2014р. по 22.08.2017р. виключно для використання під розміщення бібліотеки та архіву.

Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст.ст. 10,18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі. Орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач звільнив орендоване приміщення 24.06.2016р. у примусовому порядку, що підтверджується актом Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області. На момент виселення у відповідача була наявна заборгованість з орендної плати у сумі 3510,01грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.04.2017р. залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2017р. по справі №916/3883/15 було припинено провадження у справі в частині позовних вимог про виселення ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції з нежитлового цокольного приміщення, загальною площею 50,1кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 2-б строком до 22.08.2017 року на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, розірвано договір оренди нежитлового цокольного приміщення №15/31 від 22.09.2014 року, що укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_2 Релігійною громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що на момент виселення відповідача з орендованого приміщення, розірвання договору оренди у відповідача була наявна заборгованість з орендної плати у сумі 3510,01грн. за період з січня 2016р. по червень 2016р., яка станом на день розгляду справи відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідач заборгованість з орендної плати у сумі 3510,01грн. за період з січня 2016р. по червень 2016р. не сплатив та документів спростовуючих позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати не надав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 3510,01грн. за період з січня 2016р. по червень 2016р., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеси заборгованості з орендної плати у сумі 3510,01грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00грн. покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення з ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеси заборгованості з орендної плати у сумі 3510,01грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 Релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці Апостольської традиції м. Одеси (65026, м. Одеса, вул. Софіївська, 2-Б, код ЄДРПОУ 36434843) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код ЄДРПОУ 26302595) 3510/три тисячі п'ятсот десять/грн. 01коп. заборгованості з орендної плати, 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 08 червня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова