Рішення

від 07.06.2018 по справі 826/16134/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року № 826/16134/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Агрогруп про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 735 818,53 гривень ,- В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - позивач, Головне управління ДФС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Агрогруп (далі по тексту - відповідач, ТОВ ТЕК-Агрогруп ) про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 735 818,53 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків - відповідача, станом на момент звернення до суду з даним позовом за ТОВ ТЕК-Агрогруп обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 735 818, 53 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 19 березня 2018 року, представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі із визначенням строку для надання відзиву на позов та всіх доказів на підтвердження позиції відповідача щодо позовних вимог, а також повістки про виклик направлялись на адресу останнього рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від відповідача до суду повернули конверти з відміткою відділення поштового зв'язку інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення , тобто, в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала та повістки не вручені адресату з незалежних від суду причин.

Своїм правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Так, суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕК-Агрогруп перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві та є платником податків за основним місцем обліку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку ТОВ ТЕК-Агрогруп з питань правомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. у деклараціях за вересень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, липень 2011 року, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №1883/26-58-22-04-11/36854170 від 15 жовтня 2013 року (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ТЕК-Агрогруп пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження належної до сплати суми податку на додану вартість на 447 255,00 грн. в т.ч. за липень 2011 року на 447 254,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість на 342 086,00 грн. в т.ч. за жовтень 2010 року на 230 123,00 грн., січень 2011 року на 77 012,00 грн., квітень 2011 року на 4 965,00 грн., серпень 2011 року на 29 986,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 25 жовтня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0007182204, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 447 254,00 грн. за основним платежем та у розмірі 111 814,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а також податкове повідомлення-рішення №0007192204, яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ (жовтень 2010 року, січень 2011 року, квітень 2011 року, серпень 2011 року) у розмірі 342086,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, податкове повідомлення - рішення №0007182204 від 25 жовтня 2013 року залишено без змін, а податкове повідомлення - рішення №0007192204 від 25 жовтня 2013 року скасовано та зобов'язано позивача прийняти податкове повідомлення - рішення за формою В4 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 342 086,00 грн.

У зв'язку із викладеним, 15 січня 2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000142204, яким відповідачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ (вересень 2012 року) у розмірі 342 086,00 грн.

В подальшому, відповідачем оскаржено вказані податкові повідомлення - рішення в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року, у справі №826/2755/14 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Агрогруп відмовлено.

Згідно з частинами 1, 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (чинна на момент прийняття рішення у адміністративній справі №826/2755/14) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (чинна на момент прийняття рішення у даній справі) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наведене свідчить, що сума грошового зобов'язання у розмірі 559 068,00 грн. з податку на додану вартість є узгодженою.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення є узгодженими з моменту набрання законної сили рішенням суду, однак не сплачені в повному обсязі у встановлений строк, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2016 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві направлено відповідачу податкову вимогу №5312-17 на загальну суму 557 816,34 грн.

Вказана податкова вимога направлена платнику податків засобами поштового зв'язку 31 травня 2016 року та отримана представником відповідача 10 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення вважається дотриманою.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Загальна сума заборгованості, що рахується за платником податків у розмірі 735 818,53 грн. підтверджується даними облікових карток платника податку та довідкою №17404/9/26-15-17-02-38 від 30 жовтня 2017 року.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на час розгляду справи відповідачем належних доказів про сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Агрогруп (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37, код ЄДРПОУ 36854170) на користь Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) суму податкового боргу у загальному розмірі 735 818 (сімсот тридцять п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 53 копійки) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕК-Агрогруп .

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко