Рішення

від 29.05.2018 по справі 917/2163/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р.Справа № 917/2163/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваелектроремонт", м.Полтава до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Моторвагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Харків про стягнення 15 794,00грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, наказ №6-к від 18.01.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 30.10.2017

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваелектроремонт" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Моторвагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 18143,86грн., з яких: 15794,00грн. основного боргу та 2349,86грн. пені.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №13 від 13.01.2016 на надання послуг з ремонту лінійного обладнання в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.01.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати у порядку загального позовного провадження. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.01.2018 передано справу №917/2163/17 за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2018 справу №917/2163/17 прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26.03.2018.

21 березня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив, просив суд у його задоволенні відмовити. При цьому, відповідач вказує на те, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ПЕ-48 від 22.08.2016 та №ПЕ-58 від 30.09.2016 складено з порушенням чинного законодавства, а також п.118 Статуту ПАТ "Українська залізниця", пункту п.5.7 Положення про регіональну філію "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", а тому згідно ч.2 ст.207 ЦК України не є укладеним (підписаним) стороною з боку відповідача і, як наслідок, не породжують для відповідача будь-яких прав та зобов'язань. Крім того, відповідач заявив про пропуск позивачем позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій.

У підготовчому засіданні 26.03.2018 оголошено перерву до 24.04.2018.

24 квітня 2018 року від позивача надійшли заперечення на відзив, у яких він не погодився з доводами відповідача, посилаючись на положення статті 92 ЦК України. Також, вказує, що позивачем неодноразово раніше надавалися відповідачу послуги за договором №13 від 13.01.2016, які були оплачені останнім без будь-яких зауважень.

У підготовчому засіданні 24.04.2018 постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також відкладено підготовче провадження на 23.05.2018.

03 травня 2018 року від відповідача надійшли заперечення, в якому наполягає на відсутності у осіб, що підписали акти здачі-приймання робіт №ПЕ-48 від 22.08.2016 та №ПЕ-58 від 30.09.2016 відповідних повноважень, а також наголошує на пропуску позивачем строку позовної давності за вимогами про стягнення пені.

У підготовчому засіданні 23.05.2018 оголошено перерву до 29.05.2018.

29 травня 2018 року від відповідача надійшло доповнення до заперечення, в якому позивач на підтвердження своєї позиції про те, що договір підряду між позивачем і відповідачем було укладено з порушенням вимог, встановлених наказом начальника залізниці №145/Н від 19.04.2013 "Про організацію договірної роботи на залізниці", додатково надав протокол оперативної наради при начальнику структурного підрозділу "Служба приміських пасажирських перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

Також, 29.05.2018 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 15794,00грн.

У підготовчому засіданні 29.05.2018 судом задоволено заяву позивача про уточнення позовних вимог. При цьому суд, виходив з того, що пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи те, що вищевказана заява відповідає вимогам процесуального законодавства, вона задовольняється судом.

У зв'язку з цим, у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 15794,00грн. основного боргу.

Відповідно до частини 6 статті 183 ГПК України за письмовою згодою сторін розгляд справи по суті розпочато 29.05.2018 після закінчення підготовчого засідання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві та письмових запереченнях, просив у позові відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

13 січня 2016 року між ПАТ "Українська залізниця" в особі начальника виробничого підрозділу "Моторвагонне депо Полтава" регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" ОСОБА_3 (замовник за договором), та ТОВ "Полтаваелектроремонт" (підрядник за договором) укладено договір №13 на надання послуг з ремонту лінійного обладнання (далі за текстом - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надати послуги з ремонту електродвигуна склоочисника, електродвигуна АИР-132, фазорозчеплювача РФ-1Д5 відповідно до калькуляції (додаток №1), що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість за цим договором визначається згідно з специфікації 1 (додаток № 1) і складає 15794,00грн.

Пунктом 2.2 Договору сторони визначили, що оплата за надані послуги здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

За умовами пункту 4.2 Договору надані послуги приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного ОСОБА_1 приймання-передачі з ремонту обладнання, що підписується уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов Договору сторонами складено специфікацію №1 (Додаток №1 до Договору) на загальну суму 15794,00грн.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується складеними та підписаними представниками обох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ПЕ-48 від 22.08.2016 на суму 1800,00грн. та №ПЕ-58 від 30.09.2016 на суму 13994,00грн.

Надані послуги з ремонту лінійного обладнання за вказаними актами прийняті відповідачем без будь-яких зауважень щодо їх обсягу та якості.

Відповідач свої зобов'язання не виконав та у встановлений пунктом 2.2 Договору строк надані послуги не оплатив .

Наявність заборгованості підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 18.10.2017, підписаним обома сторонами.

У зв'язку з цим, позивач направив відповідачу претензію №1 від 21.11.2017, в якій просив сплатити борг у сумі 15794,00грн. Однак відповідач залишив дану претензію без реагування та заборгованість не погасив.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь 15794,00грн. основного боргу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 15794,00грн., які мали бути оплачені останнім протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ПЕ-48 від 22.08.2016 та №ПЕ-58 від 30.09.2016.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач факт надання послуг за Договором не оспорює, однак доказів їх оплати не надає.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 15794,00грн. основного боргу законними та обґрунтованими.

Заперечення відповідача з приводу перевищення його працівниками своїх повноважень при підписанні Договору та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Аналіз наявних у справі доказів свідчить, що Договір було схвалено відповідачем шляхом фактичного прийняття наданих послуг, а також включення заборгованості перед позивачем у розмірі 15794,00грн. до бухгалтерського обліку підприємства.

Наданий відповідачем протокол оперативної наради при начальнику структурного підрозділу "Служба приміських пасажирських перевезень" філії "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" містить висновок, що в діях начальника моторвагонного депо Полтава вбачається порушення посадових обов'язків при укладенні Договору.

Разом із тим, за наслідками даної наради не було спростовано самого факту надання позивачем та прийняття відповідачем послуг за цим Договором. Також, відповідачем визнано, що акт ПЕ-58 від 30.09.2016 підписано з боку замовника повноважними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4 Вартість ремонту відповідає ціні за одиницю вказаній у специфікації.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем були вчинені дії, що свідчать про прийняття Договору до виконання, а тому у відповідача виник обов'язок щодо прийняття та оплати наданих позивачем послуг.

Додатково суд зауважує, що відповідно до статті 3 ЦК України одними з загальних засад цивільного законодавства є справедливість та добросовісність.

Натомість, позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на обставинах неналежного дотримання його власними працівниками встановлених внутрішніми документами ПАТ "Українська залізниця" обмежень при здійсненні господарської діяльності, у тому числі правила "двох підписів", не відповідає вищевказаним принципам, оскільки має на меті ухилення від обов'язку щодо оплати фактично наданих позивачем послуг, що є неправомірним.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення 15794,00грн. основного боргу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код 40075815) в особі Виробничого підрозділу "Моторвагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м.Харків, вул.Євгена Котляра, буд.7, код ВП: 40081216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваелектроремонт" (36008, м.Полтава, вул.Кагамлика, буд.78, код 21075568) 15794,00грн. основного боргу, а також 1600,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.06.2018 р.

Суддя ОСОБА_5