Рішення

від 18.05.2018 по справі 367/6890/16-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6890/16-ц

Провадження №2/367/1785/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 травня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.,

з участю секретаря Коваленко С.С.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_3, треті особи - Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський« про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння , -

в с т а н о в и в :

Позивач - Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що Прокуратурою області під час виконання функцій, покладених законодавством на органи прокуратури, встановлені порушення вимог законодавства при відведенні Коцюбинською селищною радою Київської області земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2098/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Травневій, 40 в смт. Коцюбинське« ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЖ № 496751 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0139, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.05.09 вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_3, про що на державному акті серії ЯЖ № 469751 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_3 Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі -продажу становить 80 000,0 грн.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29.07.13 за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним вказане рішення Коцюбинської селищної ради, визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 469751, виданий ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію.

Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

Суд у вказаній справі встановив факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання першому власнику земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом документації, яка б встановлювала межі смт. Коцюбинське Київської області, а також на підставі ст.ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України і у справах № 6-67цс14 (постанова від 25.06.14), № 6-22цс15 (постанова від 11.03.15), № 21-195а14 (постанова від 17.06.14).

Таким чином, для даної справи є преюдиціальним той факт, що приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність, Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у віданні цього органу місцевого самоврядування, тобто, першому власнику земельна ділянка передана у власність неуповноваженим органом.

В подальшому встановлено, що Указом Президента України від 01.05.14 № 446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський , його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд .

Згідно пояснювальної записки та проектних матеріалів до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП Святошинське лісопаркове господарство , а саме, в тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

В той же час, за інформацією Держземагентства у м. Ірпені Кихївської області від 10.12.14 № 01-04/2215 щодо нанесення на картографічні матеріали Національного природного парку Голосіївський спірних земельних ділянок, виділених Коцюбинською селищною радою та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 19.07.16 № А165/180 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0139 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського- Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування попадає в 111 квартал.

Таким чином, на даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме національного природного парку Голосіївський .

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_3 витребувати її в порядку ст.388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки на даний час, яким є Кабінет Міністрів України.

Так, до прийняття Коцюбинською селищною радою вже скасованого рішення про надання у власність першому набувачу спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної власності виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Згідно інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО Укрдержліспроект від 08.10.14, спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20.06.1956 року № 673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.01 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.01 № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва Київзеленбуд на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій Київзеленбуд ; державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство . Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках.

Таким чином, з урахуванням інформації ВО Укрдержліспроект та наведених вище законодавчих положень, спірна територія була і залишається землями лісогосподарського призначення.

Земельний кодекс України (в редакції від 18.12.1990 року) передбачав лише державну, колективну та приватну форми власності на землю. Тобто, до прийняття нового Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.01.02, спірна земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення державної форми власності.

З урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, враховуючи вимоги п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень Коцюбинської селищної ради), остання і після прийняття нового Земельного кодексу України продовжувала перебувати у державній власності, а отже селищна рада не мала права нею розпоряджатись.

А з огляду на те, що на даний час спірна земельна ділянка відноситься до лісових земель та розташована на території об'єкту природно-заповідного фонду, розпорядником її є Кабінет Міністрів України.

Враховуючи викладене позивач зазначає, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю, про що набувач зобов'язаний був знати, а отже повинен був передбачати можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже, і про незаконність її відведення першому власнику.

Таким чином, викладені вище обставини, за яких ОСОБА_3 була придбана спірна земельна ділянка, виключають добросовісність останньої, та надають підстави суду витребувати у нього ділянку в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України за будь-яких умов.

Зокрема, в обґрунтуванні створення Святошинсько-Біличанської філії Національного природного парку Голосїївський , яке розроблено за участю Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України та Національоного екологічного центру України, зазначено, що дані ліси мають велике екологічне та рекреаційне значення. Вони відіграють значну роль в Національній та Всеєвропейській екомережах. Територія, що розглядається, характеризується великим видовим різноманіттям рослин і тварин, деякі з них є рідкісними та зникаючими. Отже Святошинсько-Біличанський лісовий масив, розташований між Житомирським та Гостомельським шоссе, є дуже цінною територією у науковому, екологічному, природоохоронному та рекреаційному відношенні.

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0139 вартістю 80 000,0 гривень; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник Кабінету Міністрів Украни в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв«язку із чим суд, заслухавши думку представників позивача, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності відповідача та не заперечували проти ухвалення заочного рішення, вважав за можливе розглянути дану справу за його відсутності та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-284 ЦПК України.

Представник третьої особи - Міністерства екології та природних ресурсів України в судове засідання не з'явився, про час дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення, в яких позов підтримує в повному обсязі, просить слухати справу без його участі.

Представник НПП Голосіївський в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що прокуратурою області під час виконання функцій, покладених законодавством на органи прокуратури, встановлені порушення вимог законодавства при відведенні Коцюбинською селищною радою Київської області земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.08 № 2098/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Травневій, 40 в смт. Коцюбинське« ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЖ № 496751 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:042:0139, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.05.09 вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_3, про що на державному акті серії ЯЖ № 469751 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_3 Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі -продажу становить 80 000,0 грн.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29.07.13 за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним вказане рішення Коцюбинської селищної ради, визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 469751, виданий ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію.

Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

Суд у вказаній справі встановив факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання першому власнику земельної ділянки будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом документації, яка б встановлювала межі смт. Коцюбинське Київської області, а також на підставі ст.ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155, п. 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, та недійсність такого рішення селищної ради.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України і у справах № 6-67цс14 (постанова від 25.06.14), № 6-22цс15 (постанова від 11.03.15), № 21-195а14 (постанова від 17.06.14).

Таким чином, для даної справи є преюдиціальним той факт, що приймаючи рішення про передачу земельної ділянки першому набувачу у власність, Коцюбинська селищна рада перевищила свої повноваження та розпорядилась землею, яка не знаходилась у віданні цього органу місцевого самоврядування, тобто, першому власнику земельна ділянка передана у власність неуповноваженим органом.

Встановлено, що Указом Президента України від 01.05.14 № 446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд . Згідно пояснювальної записки та проектних матеріалів до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулось за рахунок лісових земель КП Святошинське лісопаркове господарство , а саме, в тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.

В той же час, за інформацією Держземагентства у м. Ірпені Кихївської області від 10.12.14 № 01-04/2215 щодо нанесення на картографічні матеріали Національного природного парку Голосіївський спірних земельних ділянок, виділених Коцюбинською селищною радою та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 19.07.16 № А165/180 спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0139 відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського- Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування попадає в 111 квартал.

Таким чином, на даний час спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку Голосіївський .

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_3 витребувати її в порядку ст.388 Цивільного кодексу України можливо лише за позовом розпорядника цієї земельної ділянки на даний час, яким є Кабінет Міністрів України.

Так, до прийняття Коцюбинською селищною радою вже скасованого рішення про надання у власність першому набувачу спірної земельної ділянки, остання належала до земель державної власності виходячи з наступного.

Як вже зазначалось вище, спірна земельна ділянка знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Згідно інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО Укрдержліспроект від 08.10.14, спірна територія була лісами ще з радянських часів. Так, на підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20.06.1956 року № 673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 року № 1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2715 від 17.12.01 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.01 № 59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва Київзеленбуд на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій Київзеленбуд ; державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство . Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках.

Таким чином, з урахуванням інформації ВО Укрдержліспроект та наведених вище законодавчих положень, спірна територія була і залишається землями лісогосподарського призначення.

Земельний кодекс України (в редакції від 18.12.1990 року) передбачав лише державну, колективну та приватну форми власності на землю. Тобто, до прийняття нового Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.01.02, спірна земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення державної форми власності.

З урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, враховуючи вимоги п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень Коцюбинської селищної ради), остання і після прийняття нового Земельного кодексу України продовжувала перебувати у державній власності, а отже селищна рада не мала права нею розпоряджатись.

З огляду на те, що на даний час спірна земельна ділянка відноситься до лісових земель та розташована на території об'єкту природно-заповідного фонду, розпорядником її є Кабінет Міністрів України.

Враховуючи викладене слід зазначити, що спірна земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю, про що набувач зобов'язаний був знати, а отже повинен був передбачати можливу приналежність цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, а отже, і про незаконність її відведення першому власнику.

Таким чином, викладені вище обставини, за яких ОСОБА_3 була придбана спірна земельна ділянка, виключають добросовісність останньої та надають підстави суду витребувати у нього ділянку в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України за будь-яких умов.

Зокрема, в обґрунтуванні створення Святошинсько-Біличанської філії Національного природного парку Голосїївський , яке розроблено за участю Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України та Національоного екологічного центру України, зазначено, що дані ліси мають велике екологічне та рекреаційне значення. Вони відіграють значну роль в Національній та Всеєвропейській екомережах. Територія, що розглядається, характеризується великим видовим різноманіттям рослин і тварин, деякі з них є рідкісними та зникаючими. Отже Святошинсько-Біличанський лісовий масив, розташований між Житомирським та Гостомельським шосе, є дуже цінною територією у науковому, екологічному, природоохоронному та рекреаційному відношенні.

Позивачем за даним позовом є Кабінет Міністрів України, який на сьогодні від імені держави є розпорядником спірної земельної ділянки.

Міністерство екології та природних ресурсів України і Національний природний парк Голосіївський зазначені в позові як треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка розташована на території об'єкта природно- заповідного фонду, що включений до зазначеного Національного природного парку, а останній, в свою чергу, підпорядковується вказаному вище Міністерству, а тому рішення у даній справі вплине на їх права та обов'язки.

Також слід зазначити, що вказані правовідносини стосуються права власності на спірні земельні ділянки та підстав його набуття.

Так, згідно ст. 13 Земельного кодексу України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого, і розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Компетенція Кабінету Міністрів України визначена ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, серед іншого і ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Виходячи з назви глави 7 Земельного кодексу України, землі природно- заповідного фонду відносяться до земель природоохоронного призначення.

Зазначеними вище положеннями Земельного кодексу України визначено, що органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою є Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 152 Земельного кодексу України визначає, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь- яких порушень його прав на землю.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати майно від добросовісного набувача лише у разі, серед іншого, і якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

На підставі ст. ст. 14, 19, 121 Конституції України, ст. ст. 16, 388 ЦК України, керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 258, 259, 261, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0139 вартістю 80 000,0 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 378,0 гривень (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи 12 травня 2018 року.

Копію заочного рішення направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Пархоменко