Постанова

від 05.06.2018 по справі 802/2516/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2516/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року (повний текст рішення виготовлено 27 лютого 2017 року) у справі за адміністративним позовом Селянського (Фермерського) господарства "Перлина Поділля" (далі - позивач) до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, 2, 3) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 22.12.2017 звернувся із адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив;

- визнати неправомірною відмову від 18.12.2017 в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної фіскальної служби України податкової накладної № 1/2 від 03.10.2017 складеної СФГ "Перлина Поділля" по взаємовідносинах із ТОВ "Т.Б. ФРУТ";

- зобов'язати Державну фіскальну службу України, Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Жмеринську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1/2 від 03.10.2017 складену СФГ "Перлина Поділля" по взаємовідносинах із ТОВ "Т.Ю. ФРУТ";

- стягнути на користь СФГ "Перлина Поділля" судовий збір в розмірі 1600, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2018. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України від 18.12.2017 в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1/2 від 03.10.2017, складену СФГ "Перлина Поділля" по взаємовідносинах із ТОВ "Т.Б. ФРУТ".

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1/2 від 03.10.2017, складену СФГ "Перлина Поділля" по взаємовідносинах із ТОВ "Т.Б. ФРУТ".

Стягнуто на користь СФГ "Перлина Поділля" (код ЄДРПОУ 30870731) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Стягнуто на користь СФГ "Перлина Поділля" (код ЄДРПОУ 30870731) понесені витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що комісією не прийнято рішення щодо реєстрації чи відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, у зв'язку з ненаданням платником документів.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не подавав.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

18.07.2017 між СФГ "Перлина Поділля" (Продавець) та ТОВ "Т.Б. ФРУТ" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 04/SR/2017.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність Покупцеві товар, а саме яблука, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

03.10.2017 ТОВ "Т.Б. ФРУТ" (Покупцем) на поточний рахунок Продавця здійснено грошовий безготівковий платежі: оплату за яблука в сумі 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 33333,33 грн.

За результатом оплати 03.10.2017 СФГ "Перлина Поділля" було складено податкову накладну №1/2 (сума ПДВ - 33333,33 гривень) та в подальшому надіслано до відповідача, з метою реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18.10.2017 після отримання Продавцем першої оплати, на виконання умов укладеного договору, було відпущено Покупцю яблуко на суму 149117,76 грн., включаючи 24852,96 гривень ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 04.10.2017.

30.10.2017 за допомогою програми електронного документообігу, надійшла Квитанція згідно якої, документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0808. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФО № 567 від 13.06.2017 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу. Відправник: автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС Україна, версія 2.2.16.1.

11.12.2107 СФГ "Перлина Поділля" засобами електронного зв'язку до податкового органу було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена. Надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом ТОВ "Т.Ю. ФРУТ".

18.12.2017 Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1/2 від 03.10.2017 в ЄРПН. Підставою вказано - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до вимог п. 74.2, п. 74.3 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) вказано, що податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Положенням п. 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку №1246). Підпунктом 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Підпунктом 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

Згідно матеріалів справи, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в" п.п 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу, на що позивачем були надані ДФС України електронними засобами зв'язку пояснення та копії документів на підтвердження реальності вчинення господарських операцій.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно матеріалів справи, рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду І інстанції, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, у реєстрації якої відмовлено.

Відносно вимоги позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 1/2 від 03.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, слід вказати таке.

Згідно підпункту 201.16.4. п. 201.16 ст. 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З аналізу вищенаведених норм та з урахуванням обставин справи, апеляційний суд вважає протиправним рішення відповідача, а також те, що вказаним рішенням порушено право позивача на отримання податкового кредиту, а тому, суд І інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнати зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну СФГ "Перлина Поділля" № 1/2 від 03.10.2017.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління."

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності своїх дій.

Крім того, єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вказує те, що комісією не прийнято рішення щодо реєстрації чи відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у зв'язку з ненаданням платником документів, проте, вказане твердження не відповідає матеріалам справи, оскільки позивачем оскаржується рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.12.2017 згідно якого прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Копія вказаного рішення міститься в матеріалах справи.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, слід вказати таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Договором про надання професійної правничої допомоги № 25а/17 від 20.12.2017 та актом прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 21.12.2017 підтверджуються витрати на правову допомогу позивачем. Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявляв, як не надав і доказів неспівмірності таких витрат.

Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що позивачем надано належні докази в підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, які були сплачені ним з метою належного захисту своїх інтересів у суді, а тому, вимога про стягнення понесених витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягає стягненню і судовий збір сплачений позивачем за подання адміністративного позову в сумі 4800,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3